Крауроз та лейкоплакія частіше виявляється у клімактеричному периоді та менопаузі.

1. Дисфункція яєчників, порушення гормональної рецепції.

2. Порушення функції інших ендокриних залоз - наднирників, щитовидної залози. Порушення функції наднирників проявляється у гіпофункції кори, а також у зниженні вмісту кортикостероїдів у тканинах вульви. Крім того, порушується рецепція до глюкокортикоїдiв.

3. Порушення деяких відділов нервової системи: гіпоталамічних структур та ретикулярної формації мозку; функціональний розлад вегетативної нервової системи. Крім того, змін зазнають нервові закінчення та рецептори зовнішніх статевих органів.Цим зумовлено виникнення зудіння при краурозі та лейкоплакії вульви.

4. Імунопатологiчні реакції, які зв’язують з тучними клітинами. Останні приймають участь у реакціях гіперчутливости швидкого типу.

5. Ендо- та екзогенні подразнюючi фактори, порушення трансудації рідини, психогенні реакції, порушення травлення, обміну вітамина А та інші.

Патогенез:

В основі - ураження межуткового мозку з залученням до процесу центрів, які у ньому розташованi та коордінують вегето–ендокринні функції, а це, в свою чергу, обумовлює порушення діяльности нейро–ендокриної системи, обмінних процесів і слідом трофiчнi порушення в області вульви.

Методи дослідження:

1. Анамнез – загальний та гінекологичний.

2. Огляд.

3. Вульвоскопія:

• проста (за допомогою кольпоскопа);

• розширена (з обробкою 3% оцетовою кислотою);

4. Цитологiчна діагностика дозволяє відмітити диспластичнi зміни, викрити зони злоякісної транформації. При лейкоплакії виявляються клітини багатошарового плоского епітелію та клітини інших шарів. Наявність у препараті атипових клітин з ознаками злоякісності (поліморфiзм, або клiтини неоднакового розміру) свідчить про плоскоклітинний рак вульви.

5. Гістологiчне дослідження біопсованих тканин вульви має рішуче значення у діагностиці дисплазії та рака in situ.

Лікування:

1. Гормонотерапія:

Статеві гормони:

а)Естріол ( комбінування внутрішньом’язового введення препарату з сублінгвальним)

Побічнi явища:

• залозиста гіперплазія;

• поліпоз ;

• маткові кровотечі.

б)Андрогени - мастила з тестостеронопропіонатом, метилтестостероном.

Вульварна зона – похідна ектодерми, дуже чутлива до андрогенів та менш до естрогенів.Андрогени швидко зменшують явища запалення та атрофії.

Побічнi явища:

• гіпертрофія клітора;

• посилення лібідо.

• Кортикостероїдні гормони.

Дії:

• протизапальна;

• антиалергійна;

• протизудяща;

Гальмує розвиток сполучної тканини та дає добрий терапевтичний ефект місцеве застосування кортикотероїдів у вигляді мазей (преднізолонова, гiдрокортизонова та їх синтетичні аналоги), які введенi безпосередньо у зону ураження.

Побічні явища та ускладнення:

• гірсутизм;

• набряки;

• підвищення артеріального тиску;

• можливість розвитку цукрового діабету, ожиріння

Протипоказанням до застосування є розвиток неоплазії. З метою зниження негативних явищ та збереження терапевтичної дії застосовують поєднання статевих гормонів та кортикостероїдів. Така комбінація є профiлактикою рака in situ.

2. Препарати снотворні, знеболюючi, транквiлізатори.

3. Вітамiнотерапія:

• вітамiни гр.В,А (аевіт ), вітамiни С, полівітамiннi препарати;

• вітамiни гр.В позитивно впливають на діяльність нервової системи, активізують функцію наднирників у жiнок похилого віку;

• мастила з вітамiном А сприяють зменшенню зуда та інших парестезій.

4. Спирто – новокаїнова блокада статевих нервів. Застовується 20% розчин 96 гр.спирту на 0,5% розчині новокаїну.

Побічнi явища:

• неперенесення новокаїнової блокади;

• склероз тканин зовнішнiх статевих органів.

5. Фізіотерапевтичні засоби:

• електрофорез;

• ультразвук;

• фонофорез кортизола.

6. Бальнеотерапія:

- грязеві аплікації.

7. Комплексна патогенетична терапія.

8. Лазеротерапія.

9.Хірургiчне лікування: часткову та тотальну вульвектомію з денервацією вульви.

10.Кріохірургiчний засіб:

• висока ефективність ( 84% );

• можливість застосування у хворих з алергією на ліки;

• швидка епітелізація;

• косметичні ефекти.

Таким чином, лікування хворих краурозом та лейкоплакією має проводитись у кілька етапів в залежності від форми захворювання. У випадку встановлення діагнозу краурозу вульви, проводиться консервативне лікування, а при його неефективності, або у випадку з лейкоплакією проводять біопсію тканин з гістологiчним дослідженням. У випадку виявлення лейкоплакії, необхідне обов’язкове проведення гістологічного дослідження незалежно від тривалості захворювання та його форми. Якщо при дослідженні виявляються зміни, які свідчать про наявність лейкоплакії, назначається консервативна терапія, яку можна проводити не більше 1-2 років. При неефективності показано хірургічне лікування або лазерна терапія. Своєчасна діагностіка та оптимальний вибір лікування є надійною профiлактики рака вульви, дозволяє уникнути вульвектомії шляхом застосування інших засобів.

ДОРОЯКІСНІ ТА ПЕРЕДРАКОВІ ПРОЦЕСИ ШИЙКИ МАТКИ

До доброякісних патологічних процесів шийки матки відносяться такі стани, при яких зберігається нормоплазія епітелія, тобто проходить правильне мітотичне ділення епітеліальних клітин, їх диференціювання, дозрівання, ексфоліація.

До передракових станів відносять дисплазії епітелія - патологічні процеси, при яких спостерігають гіперплазію, проліферацію, порушення диференціювання, дозрівання та відторгнення епітеліальних клітин.

Вроджена (фізіологічна) ектопія шийки матки може спостерігатись у жінок до 23 років. В таких випадках жінка підлягає динамічному спостереженню з контролем цитологічного обстеження і не підлягає лікуванню.

Класифікація