7.4. Пожежна безпека на підприємстві

Пожежа — позарегламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля. (згідно з ДСТУ 2272 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.)

Пожежею є некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, яке може призвести до загибелі і (або) ураження людей (тварин, рослин), значних матеріальних збитків, суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища.

Поже́жна безпе́ка —стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об'єктах з підвищеною небезпекою. Крім того, на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців.

Основними завданнями пожежної охорони є: здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог; запобігання пожежам і нещасним випадкам на них; гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Правила пожежної безпеки та інші Закони України, постанови Верховної Ради, накази та розпорядження Президента, декрети, постанови та розпорядження Кабміну, стандарти, будівельні норми та правила, відомчі нормативи, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.

Нормативні акти, стандарти, технічні умови, інші нормативно-технічні документи на пожежонебезпечні технологічні процеси та вироби мають включати вимоги пожежної безпеки та узгоджуватися з органами Державного пожежного нагляду.

Загальні вимоги до пожежної безпеки об’єктів будівництва наведено у ДБН В. 1.1-7-2002. Усі технічні рішення щодо забезпечення пожежного захисту підлягають нормуванню.

Пожежна охорона підприємств контролюється органами Державного пожежного нагляду, Головним управлінням пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, відділами Державного пожежного нагляду, відділами внутрішніх справ, виконавчих комітетів, міських, районних Рад народних депутатів, частинами пожежної охорони міст, селищ міського типу і районних центрів.[29]

Висновки

Актуальність роботи. В останні десятиріччя все більше уваги приділяється дослідженню проблем малих річок. Це пов’язано не тільки з необхідністю реалізації загальної природозберігаючої стратегії використання водних ресурсів, але й усвідомленням ролі малих водних об’єктів у функціонуванні середніх і великих річок.

Річки є важливими джерелами прісної води, без якої людству не обійтись. На сьогодні проблема збереження малих річок у всьому світі набула великих масштабів і вимагає негайного вирішення. Подальше забруднення водних артерій може призвести до незворотних наслідків та екологічних катастроф. Не треба думати, що розв’язання таких глобальних проблем під силу лише урядам держав та офіційним установам. Кожен з нас може зробити свій маленький, але дуже вагомий внесок у покращення ситуації. Повернути річці її природний вигляд – це означає створити умови для найефективнішого виконання усіх функцій, у тому числі й водоочисної. Найкраще з цим справляється річка у її первісному (природному) вигляді. Саме тому і будь-які заходи щодо благоустрою річки мають спрямовуватися на відтворення її природних комплексів.

Питання охорони навколишнього середовища, в зв’язку з інтенсивним антропогенним навантаженням на нього, набули досить актуального значення, враховуючи, що в окремих регіонах екологічна ситуація оцінюється як катастрофічна.

Детальна характеристика окремих процесів і явищ, які впливають на екологічний стан та заходи по їх покращенню наведені в даній роботі.

Басейн р. Лютиця розташований у Волинській області. Стан окремих факторів природного середовища і направленість діючих в ньому процесів обумовлюють, в цілому, не дуже сприятливу екологічну ситуацію в басейні річки.

Об’єктом дослідження у даному проекті є басейн р. Лютиця.

Предметом дослідження є кількісна і якісна оцінка стану басейну річки з метою управління екологічним станом.

Метою дослідження було вивчення сучасного антропогенного навантаження на територію басейну річки Лютиця та обґрунтування шляхів екологічного оздоровлення їх водних ресурсів.

У даній роботі передбачається проведення низки заходів направлених на покращення саме цих показників, які знаходяться в найбільш загрозливому стані. Тому передбачено ряд гідротехнічних, лісомеліоративних, протиерозійних, агротехнічних та водоохоронних заходів, а також проводиться оцінка екологічної, економічної та соціальної ефективності природоохоронних заходів.

Річка Лютиця належить до басейну р. Стир і являється її лівою притокою першого порядку. Басейн річки розміщений в межах лісової зони. Протікає річка по території Волинської області Рожи́щенського райо́ну. Довжина річки 37 км, площа водозбору 208 км², залісненість 55,0%, заболоченість 1,4%, розораність 15,2%. Точка витоку розміщена на північ від села Підгірне. Річка має 26 приток довжиною до 10 км. Загальна довжина яких 136 км.

Клімат басейну помірно - континентальний з відносно сухим холодним періодом і більш вологим - теплим.

Природна рослинність займає приблизно 32,1% від загальної площі басейну.

За своїм режимом річка Лютиця відноситься до Східноєвропейського типу. Живлення річки переважно снігово-дощове. Річка Лютиця в гідрологічному відношенні мало вивчена.

Ступінь вияву ерозії: водна - слабка, вітрова – слабка. Структура ґрунтового покриву обумовлена різноманітністю ґрунтотворних порід, глибиною залягання ґрунтових порід, виявом процесів ерозії. Найпоширенішими ґрунтами в басейні річки Лютиця являються дерново-підзолисті піщані і звязнопіщані.

У роботі проаналізовано статичні і картографічні дані сучасного екологічного стану та використання земельних та водних ресурсів, наведено результати практичних розрахунків забруднення автодоріг, розрахунок антропогенного навантаження на екосистему річки, оцінку екологічного стану басейну малої річки за КПАН, а також результати якості води. Аналіз екологічної ситуації, що склалася на досліджуваній території, здійснювали за «Методикою розрахунку антропогенного навантаження і класифікації стану басейнів малих річок України».

Значний вплив на навколишнє середовище здійснює сільське господарство. Так як у даному басейні розташовані тваринницькі ферми, то забруднення є не лише від мінеральних добрив, пестицидів, засобів захисту рослин, але й органічне забруднення, оскільки сільськогосподарські угіддя доходять аж до урізу води. З талими снігами або дощовими водами проходить змив з території і забруднюючі речовини потрапляють у поверхневі води.

Актуальною на даний час є проблема утилізації сміття. В межах басейну р. Лютиця розміщене сміттєзвалище. Сюди звозять сміття побутових і промислових відходів від м. Рожище і сільських населених пунктів. Проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їх розкладання.

Забруднення поверхневих та підземних вод відбувається внаслідок скидання неочищених або не доочищених стічних вод, а також під час повеней або паводків коли річка виходить з берегів, змиву із поверхневим стоком.

Було визначено величину антропогенного навантаження на екосистему річки Лютиця шляхом визначення коефіцієнта екологічної стійкості ландшафту, провівши необхідні розрахунки ми встановили що басейн р. Лютиця характеризує себе як умовно нестабільнийх (1,15). Загальний екологічний стан басейну на підставі КПАН показує, що він відповідає стану, який знаходиться в межах задовільного (40,48). Провівши розрахунки ми встановили, що з площі водозбору річки виноситься 1,403 г завислих речовин. Розрахувавши екологічний індекс І_е ми побачили що він становить - 47,22, а це означає річка Лютиця відноситься до V класу якості води, стан незадовільний, криза