Бахрейн

Бахрейн - конституційна монархія (спадковий емірат). Династія аль Халіфа перебуває при владі в Бахрейні з 1783. Глава держави - емір. У 1973 р. була прийнята конституція, відповідно до якої пройшли вибори в законодавчий орган - однопалатний парламент (Національні збори). Однак уже в 1975 р. емір розпустив парламент і став керувати країною за допомогою призначеного ним Кабінету міністрів, який поєднує функції органу законодавчої та виконавчої влади. Уряд складається в основному з близьких родичів еміра. Ця Рада уповноважена розробляти і подавати еміру і уряду рекомендації, що стосуються зовнішньої та внутрішньої політики. Політичні партії в країні знаходяться під забороною [ Бахрейн http://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/BAHREN.html ].

Розглянемо детальніше Конституцію Бахрейну.

Передмова до Конституції.

Згідно з поправками до Конституції, населення Бахрейну сповідує іслам, в якому бачить кодекс законів і спосіб життя, оголошує про свою приналежність до арабської нації, про співпрацю з Радою об'єднання країн Перської затоки сьогодні і в майбутньому, а також про боротьбу за все, що допоможе досягти справедливості і миру для всього людства. Поправки до Конституції виходять з наступної причини: благородні люди Бахрейну вважають, що іслам приносить порятунок в цьому житті і в наступному, а також що іслам не сумісний з поняттям інертності або фанатизму, але він постулює, що мудрість - мета віруючої людини. Для досягнення цієї мети необхідно слухати і спостерігати за всією людською спадщиною як на Заході, так і на Сході, щоб почерпнути з неї вигідні, які підходять для нашої релігії цінності і традиції.

Безсумнівно, дані конституційні поправки відображають як волю правителя, так і волю народу, враховують високі цінності і гуманістичні принципи, про які йдеться в Національній Хартії, а також вони гарантують, що громадяни Бахрейну зможуть досягти положення настільки високого, наскільки це дозволяють їх здатності і підготовка . Ці поправки відповідають величі історії і дозволяють Бахрейну займати гідне місце серед цивілізованих світових націй.

Глава 2. Основи суспільства.

Стаття 10. Економіка. Держава докладає зусиль для досягнення економічної єдності з країнами, що входять до Ради об'єднання країн Перської затоки і Лігою арабських країн, а також до всього, що веде до відновлення відносин, співпраці, координації та взаємної допомоги між ними.

Стаття 21. Притулок. Видача політичних біженців заборонена.

Стаття 30. Військова служба. Досягнення миру є метою держави Бахрейн. Особи, які не є громадянами Бахрейну, можуть бути притягнуті до подібної службі тільки в разі граничної необхідності, як це визначено законом.

Глава 4. Державна влада. Загальні положення.

Розділ 1. Глава.

Стаття 37. Угоди. Мирні угоди і угоди про союз, угоди, що стосуються державної території, природних ресурсів, права суверенітету, публічних та індивідуальних прав громадян, угоди, що стосуються торгових відносин, вантажоперевезень, угоди, які призводять державну скарбницю до позабюджетних витрат або тягнуть за собою поправки в законодавстві Бахрейну, повинні бути оприлюднені відповідно до закону, щоб бути дійсними.

Стаття 40. Король призначає і звільняє з посади цивільних, військовослужбовців, делегатів в зарубіжні держави, представників в міжнародних організаціях у встановлених межах і на законних умовах, а також акредитує представників іноземних держав та організацій [Конституции государств (стран) мира Конституция Бахрейна http://worldconstitutions.ru/?p=86&page=2].

Кувейт

За формою правління Кувейт квазі конституційна монархія. Політичний режим - абсолютистський з елементами парламентаризму. Політичних партій в країні немає. Законодавча влада належить Еміру (голова держави) і Національним зборам. Виборчим правом користуються тільки чоловіки, грамотні, вроджені кувейтці. Глава держави - спадковий Емір, який фактично має всю повноту влади в країні. Емір сам призначає спадкоємця престолу. Це призначення потім затверджується парламентом. У період між сесіями Національних зборів він може видавати декрети, які мають силу закони, які потім повинні бути внесені до парламенту для затвердження. Емір може розпускати Національні збори декретом, позначивши причини такого рішення. Виконавча влада належить Еміру і Раді міністрів [ Державний устрій http://www.zen.in.ua/k/kuvejt-kuvejt-derzhava/derzhavnij-ustrіj ]. Проаналізуємо Конституцію.

Зокрема, у Конституції сказано: «з бажанням здійснювати демократичне правління нашою дорогою Країною і з вірою в роль цієї Країни в просуванні Арабського націоналізму і в розвитку миру в усьому світі і людської цивілізації. Прагнучи до кращого майбутнього для Країни, її процвітання, вищому міжнародному становищу приймаємо даний закон».

Стаття 46. Екстрадиція політичних біженців заборонена.

Стаття 68. Емір оголошує оборонну війну. Загарбницька війна заборонена.

Стаття 70. Емір укладає договори по декрету і передає їх негайно в Національну Асамблею, докладаючи відповідну резолюцію. Договір буде мати силу закону після його підписання, ратифікації та опублікування в Офіційній Газеті. Проте, договори про мир і вступ в союзи або блоки; договори, що стосуються території Держави, його природних ресурсів або суверенітету або соціальних чи індивідуальних прав громадян, торговельні договори, договори про навігації і місце проживання, а також договори, що тягнуть за собою додаткові витрати, не закладені в бюджет, а також такі, які вносять поправки до законів Кувейту, входять в силу тільки якщо приймаються відповідно до закону. Ні в якому разі договори не можуть включати секретні положення, що суперечать вищезазначеним.

Стаття 157. Мир - це мета Держави і захист цілісності Країни, яка є частиною Великого Арабського Світу [Конституции государств (стран) мира Конституция Кувейта http://worldconstitutions.ru/?p=86&page=2].

Підсумовуючи, вищезазначене ми прийшли до висновку, що вся повнота влади зосереджена в руках глави держави, рішення якого мають абсолютний характер і не підлягають обговоренню, а наявність законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, створює ілюзію демократії та свободи.

Разом з тим, ми повинні не забувати, що для кращого втілення в життя своїх задумів, щодо поступового розвитку країни та планів щодо співпраці з іншими акторами, наростання могутності та авторитету, кожна з даних держав відкриває консульські та дипломатичні представництва, надсилає дипломатичних представників у тій чи іншій країні. Можливим це стає завдяки існуванню Міністерств закордонних справ. Проаналізуємо основні функції міністерств.

Наприклад, обов’язки Міністерства закордонних справ Оману вказані в статті № 4, виданій королівським указом № 32/2008 [Oman, Ministry of Legal Affairs (2008). Royal Decree No. 32/2008. Official Gazette]:

- захист інтересів Оману з іншими країнами;

- встановлення дипломатичних відносин з рештою світу;

- захист інтересів громадян Оману за межами Оману;

- координація з іншими міністерствами і відомствами щодо розробки техніко-економічних відносини з іншими країнами;

- участь в двосторонніх і багатосторонніх комітетах;

- участь в переговорах між іншими країнами і конференціях по відношенню до роботи міністерства;

- оцінка ставлення до Оману з боку інших країн і міжнародних організацій;

- моніторинг міжнародних подій;

- розвиток політичної позиції Оману щодо регіональних та глобальних подій;

- співпраця з іншими міністерствами в справі заохочення іноземних інвестицій і розвитку експорту;

- розвиток діалогу між країнами і усунення суперечок за допомогою мирних методів;

- проведення юридичних процедур по ратифікації міжнародних договорів;

- випуск дипломатичних паспортів;

- контроль дипломатичні представництва в Омані;

- створення товариств дружби з іншими країнами [ Ministry of Foreign Affairs (Oman) https://en.wikipedia.org/wiki/Ministry_of_Foreign_Affairs_(Oman) ].

Різноманітними функціями наділене Міністерство закордонних справ і міжнародної співпраці Об’єднаних Арабських Еміратів, зокрема, воно відображає яскраве обличчя і характер суспільства ОАЕ і служить в якості вікна до зовнішнього світу. Міністерство наголошує на важливості досягнення загального миру і мирним шляхом врегулювання міжнародних суперечок шляхом діалогу і правової діяльності.

За допомогою своїх посольств, дирекцій та дипломатичних місій по всьому світу, Міністерство закордонних справ та міжнародного співробітництва служить сполучною ланкою між мудрим керівництвом і народом ОАЕ, з одного боку, і рештою світу з іншого боку. Міністерство, прагне зміцнити дружбу і співробітництво з іншими країнами, докладає всіх зусиль для підвищення економічного і культурного розвитку та миру в усьому світі.

Міністерство бере на себе ряд обов'язків, як це передбачено конституцією ОАЕ і федеральними законами, і відповідно до принципів країни. Відповідно до постанови Кабінету міністрів № 6 (2001) про організаційну структуру, Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва доручено ряд завдань:

- налаштування зовнішньої політики країни;

- здійснення нагляду за всіма зовнішніми зв'язками, в тому числі: організація участі країни в організаціях, конференціях і виставках;

- захист інтересів країни і її громадян за кордоном;

- збір, аналіз і оцінка політичної та економічної інформації, організації зв'язку між міністерствами країни і пов'язаних з ними відомств, а також між установами та урядами;

- просування іміджу країни, її цінностей і політики;

- проведення всіх церемоній і формальностей для місій, які представляють країну; 

- видача та поновлення дипломатичних і спеціальних паспортів для громадян, видача та продовження звичайних паспортів для громадян ОАЕ за кордоном;

- надання віз для в'їзду в країну або для транзиту;

- підготовка та надання дипломатичним представництвам, консульствам адміністративну і фінансову інформацію для того, щоб представницькі місії країни мали змогу виконати свої завдання, і нагляд за всіма країнами дипломатичних і консульських місій [ United Arab Emirates Ministry of Foreign Affairs and International Cooperation http://www.mofa.gov.ae/EN/TheMinistry/Pages/About-Us.aspx ].

[ Kindom of Saudi Arabia Ministry of Foreign Affairs http://www.mofa.gov.sa/sites/mofaen/MainContactUs/Pages/ContactGeneral.aspx ]

[ Ministry of Foreign Affairs (Kuwait) https://en.wikipedia.org/wiki/Ministry_of_Foreign_Affairs_(Kuwait) ]

[ Kindom of Bahrain Ministry of Foreign Affairs http://www.mofa.gov.bh ]

Реалізація Міністерствами закордонних справ країн-монархій Перської затоки у повній мірі та за допомогою практично організованої роботи своїх прямих функцій, дозволить здійснювати ефективну зовнішню політику та працювати на заданий курс, зокрема у руслі співпраці, економічного зростання та добробуту.