- •Тема 17. Українські землі наприкінці XVII – початку XVIII ст. Україна в подіях Північної війни 1700-1721 pp.
- •Основні воєнні дії Північної війни
- •Участь України в Північній війні:
- •Повстання гетьмана і. Мазепи Переговори Мазепи зі шведською стороною і перехід на бік Швеції Причини переговорів.
- •Гетьманування у вигнанні пилипа орлика (1710-1742)
- •Скорочено про п.Орлика
- •Правобережна україна повстання семена палія (1702 – 1704)
Гетьманування у вигнанні пилипа орлика (1710-1742)
Після поразки Мазепи під Полтавою в еміграції на території Туреччини опинилися його прибічники — мазепинці. Боротьба за гетьманську булаву тривала півроку. Нарешті козацька рада в Бендерах у 1710 р. обрала генеральну старшину та нового гетьмана Пилипа Орлика.
Вів родовід від чеського баронського роду Орликів, які, тікаючи від гуситських воєн XV ст., виїхали до Польського королівства, з часом осівши у Західній Білорусі. Саме тут і народився майбутній гетьман України. Мати охрестила хлопця у православному віросповіданні, а батько, шляхтич-католик, загинув у бою з туркам під Хотином, коли Пилипу не було й року.
Освіту здобував у Віленській єзуїтській школі, згодом у Києво-Могилянській академії. У 21 рік Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита, а невдовзі перемістився до гетьманової канцелярії в Батурині, де на нього звернув увагу І. Мазепа. 1706 р. Орлик стає генеральним писарем Війська Запорозького. Дружиною Орлика стала дочка полтавського полковника, а первістка Григора хрестив сам Мазепа. Орлик став єдиною людиною, з ким Мазепа ділився своїми небезпечними плана. Він розділив з Мазепою і тягар вигнання, а в 38 років був обраний гетьманом.
Ймовірно, що саме Орликові належало авторство угоди між гетьманом і військом, відомої як «Конституція прав і свобод вйська Запорозького». У1711 р. він здійснює похід на Україну, явяй закінчився невдачею з багатьох причин. У 1714 р. гетьман та 20 осіб з його оточення рушили до європейських країн з метою переконати їх володарів у необхідності створення антиросійської коаліції, і тривала ця дипломатична місія Орлика до самої смерті. Поставленої мети гетьман не досяг. Він помер у самоті у віці 70 років у Бендерах, місце поховання Пилипа Орлика невідоме.
Діяльність Пилипа Орлика
1. Підписав договір із Карлом XII про протекторат Швеції над Україною. Шведський король зобов'язувався вести війну з Росією, доки Україна не буде звільнена від московського панування.
2.Домовився з Кримським ханством про спільну бо-ротьбу проти Росії.
3. Для підтримки П. Орлика Туреччина оголосила війну Московському царству (1710 p.).
4.Уклав так звану Конституцію Пилипа Орлика.
5. У 1711 р. здійснив похід на Правобережжя разом із загонами поляків і татар. Завдяки вдало проведеній антимосковській агітації на бік Орлика переходили не тільки кріпаки-втікачі, а й цілі міста. На Лівобережжі розпочалися антиросійські виступи. Але авторитет П. Орлика підірвали вилазки татарських загонів на Слобожанщину, внаслідок чого військо залишили українські козаки та міщани. Змушений відступити під тиском московської ірмії Б. Шереметева.
Результати і наслідки:
— похід завершився поразкою передусім через ненадійних союзників;
— татари пограбували міста і села Правобережжя, тисячі людей забрано в ясир.
6. Узяв участь у підписанні Прутського договору '1711 р.) між Московським царством та Туреччиною.
7. Намагався створити широку антиросійську коаліцію — як у Європі, так і на Сході. Але міжнародна ситуація не сприяла йому:
— у 1721 р. перемогою Росії закінчилася Північна війна, внаслідок якої Росія отримала Прибалтику;
— Туреччина задовольнилася Азовським узбережжям і не поспішала воювати далі;
— Польщу роздирали міжусобні війни, що закінчилися перемогою російського ставленика Фрідріха-Августа III.
Через загрозу арешту російськими агентами П. Орлик постійно переїздив. Неодноразово він звертався до Речі Посполитої, Франції, Англії, німецьких держав, Голландії, Папської держави тощо за підтримкою у справі відновлення незалежної Ук-раїни, проте результату не отримав.
Із 1722 р. П. Орлик оселився в Салоніках (Греція). Помер у 1742 р.
Прутський договір (1711 р.) став наслідком мос-ковсько-турецької війни. Туреччина мала на меті по-вернути втрачений у 1696 р. Азов та відновити вплив у Північному Причорномор'ї. Окремо стояла вимога відновлення незалежної Гетьманщини.
Російські війська врятував від капітуляції лише підкуп турецького головнокомандувача, який погодився на переговори.
Спочатку мова йшла про передання під владу гетьмана всієї України. Але російські дипломати, роздаючи хабарі, досягли значних поступок, тому Росія вивела свої війська тільки з Правобережжя, залишивши собі Київ.
Зміст договору:
— Туреччині повертався Азов;
— у степовій Україні Москва мусила зруйнувати частину своїх фортець;
— Москва не мала права втручатись у справи Речі Посполитої і відмовлялася від претензій на Правобережну Україну.
Результати й наслідки договору:
— Орликові не дісталося навіть Правобережжя (захоплене Польщею);
— Московське царство та Османська імперія перебували у стані війни до 1713 р.
Конституція Пилипа Орлика — угода між П. Орликом, старшиною та запорожцями, укладена під час обрання П. Орлика гетьманом. Основною ідеєю документу стала вимога обмежити владу гетьмана і прагнення старшини відігравати провідну роль у суспільно-політичному житті України.
Текст Конституції був складений латинською та книжною українською мовами і містив преамбулу (вступ) і 16 статей.
Вступна частина викладала історію українського народу та Війська Запорозького:
— Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею;
— Б. Хмельницький відновив незалежність;
— Московське царство порушило взяті на себе зо-бов'язання щодо України, тому Військо Запорозь-ке змушене відстоювати права українців збройним шляхом;
— І. Мазепа був захисником інтересів України, Карл XII — «покровитель і протектор України».
Основний зміст Конституції:
1) Україна є суверенною державою під протекторатом Швеції;
2) православ'я є державною релігією;
3) територія України складається з Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств;
4) влада ділиться на три гілки: законодавчу (Гене-ральна рада), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);
5) гетьманська влада обмежується участю Генеральної військової ради (парламенту) в державному управлінні; до Генеральної ради має увійти не тільки генеральна, полкова і сотенна старшина, а й по одному депутату від кожного полку та Низового Війська Запорозького;
6) уряди полковників і сотників є виборними;
7) гетьман не розпоряджається державними кош-тами; бюджетом відає генеральний скарбничий, який узгоджує дії з гетьманом;
8) передбачено соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей. Таким чином, Конституція змальовує парламентську республіку. Вона стала пам'яткою суспі-льно-політичної думки та символом боротьби за становлення незалежної України.
