- •1.Еволюція педагогічної парадигми в історії вищої школи України ( хіх – початок хх ст.)
- •2.Періодизація розвитку вітчизняних освітньо-виховних систем хvі – початку ххі ст.
- •3.Значення острозької академії (1576 – 1636 рр.) і Києво-Могилянської (1615 – 1817 рр.)академій як перших вищих навчальних закладів в Україні.
- •4.Становлення класичної університетської освіти на Західній Україні: Львівський (1661) і Чернівецький (1875) університети.
- •5.Генеза класичної університетської освіти в Центральній, Східній і Південній Україні (1804 – 1865 рр.)
- •6.Університет Св. Володимира як освітньо-науковий центр Київського навчального округу (1834 – 1917 рр.)
- •7. Основні напрями освітньо-наукової діяльності Харківського імператорського університету.
- •8. Розвиток вищої педагогічної освіти в структурі класичного університету України (1804 – 1867 рр.)
- •9. Ніжинський історико-філологічний інститут кн. Безбородька (1875 – 1917 рр.) як перший автономний вищий педагогічний навчальний заклад в Україні.
- •10.Значення Київських вищих жіночих курсів (1878 – 1917 рр.) у становленні вищої жіночої освіти університетського типу.
- •11.Зміст і особливості навчального процесу Київського Фребелівського педагогічного інституту (1907–1917 р)
- •12.Становлення вищої освіти в перший період унр (центральної Ради), березень 1917 – квітень 1918 рр.
- •13.Освітня політика в Україні за часів Гетьманату, квітень – грудень 1918 р.
- •14.Розвиток вищої освіти в другий період унр (Директорії), грудень 1918 – січень 1919 рр.
- •15.Загальносвітовий контекст розвитку ідеї університетської освіти (хіі – хх ст.)
- •Тема 3.Історія становлення й розвитку вищої школи й освіти в Україні
- •16.Становлення системи вищої та вищої педагогічної освіти в радянській Україні ( 20 – 80 рр. Хх ст.)
- •17.Розвиток університетської педагогічної освіти в Україні (1933 – 2010 рр.)
- •18.Зміст і особливості багаторівневої системи вищої освіти в Україні (1991 – 2010 рр.)
- •19.Освітньо-кваліфікаційні рівні в системі вищої освіти України кінця хх – початку ххі ст.
- •20.Поняття акредитації вищого навчального закладу в освітній реформі кінця хх ст.
- •21.Розвиток принципу автономії в управлінні вищим навчальним закладом (хіх – початок ххі ст.)
- •23.Модернізація системи вищої освіти в Україні кінця хх – початку ххі ст.
- •24.Співвідношення традицій і новацій у змісті вищої освіти України 1991 – 2009 рр.
- •25.Основні етапи Болонського процесу (1997 – 2010 рр.)
- •26.Зміст Болонських реформ (1999 – 2010 рр.)
- •27.Велика хартія університетів (1988) у становленні єдиного Європейського регіону вищої освіти.
- •28.Принцип автономії в управлінні вищим навчальним закладом у контексті Болонського реформування (1997 – 2010 рр.)
- •29.Предмет, основні категорії педагогіки вищої школи.
- •30.Вища школа як педагогічна система.
- •31.Специфіка діяльності педагога у вищому навчальному закладі.
- •32.Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •33.Педагогічний професіоналізм викладача вищого навчального закладу
- •34.Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •35.Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальній діяльності.
- •36.Роль і функції куратора академічної студентської групи.
- •38.Зміст освіти як проблема дидактики вищої школи.
- •39.Закономірності і принципи процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •40.Методи та форми організації навчального процесу у вищому навчальному закладі.
- •41. Сутність понять „контроль”, „облік”, та „оцінка” знань, умінь, та навичок студентів.
- •42.Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її структура і функції.
- •43.Організація самостійної роботи студентів.
- •44.Сутність поняття „педагогічні технології” у вищому навчальному закладі.
- •45.Класифікація педагогічних технологій.
- •46.Функції контролю зун студентів.
- •47.Методи контролю зун студентів.
- •I. Усне опитування учнів.
- •V. Екзамени, заліки.
- •48.Рейтингова система оцінювання зун.
- •49.Особливості організації науково-дослідної роботи студентів.
- •50.Технологія і техніка підготовки академічної лекції.
- •51.Лекція як провідна форма організації навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.
- •52.Види семінарів, вимоги до їх організації та проведення.
- •53.Особливості технології і техніки організації та проведення практичних і лабораторних занять.
- •54.Нормативно-правове регулювання організації навчального процесу вищого закладу освіти (Закон про вищу освіту (2014р.)
- •55.Зміст вищої освіти і організація навчального процесу у вищому навчальному закладі.
- •56.Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України ( від 2 червня 1993 року № 161)
- •Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •1. Загальні положення
- •57.Нормативно-правова база організації навчального процесу.
- •58.Форми організації навчання у вищій школі.
- •Лекції, методика їх підготовки і проведення
- •59.Навчальний час студента.
- •60.Робочий час викладача.
- •61.Науково-методичне забезпечення процесу навчання у вищому навчальному закладі.
- •62.Організація і планування навчальних (аудиторних) занять у вищій школі.
- •63.Організація, планування й облік самостійної роботи студентів.
- •64.Практична підготовка студентів вищого навчального закладу.
- •65.Організація і керівництво ндрс.
- •Завдання наукових досліджень у підготовці фахівців і наукових кадрів
- •Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
- •Планування облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
- •70.Контроль у системі управління навчальним процесом вищого закладу освіти.
- •71.Навчально-методична документація з дисципліни.
- •72.Культура і гігієна навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі освіти. Культура навчальної праці студента
- •73.Індивідуалізація навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі.
- •74.Зміст і форми індивідуальної роботи студента.
- •75.Інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи студента у вищому навчальному закладі.
- •Планування забезпечення навчального процесу методичною літературою
- •76.Управління самостійною роботою студента у вищому навчальному закладі.
- •77.Контроль самостійної роботи студентів.
- •78.Форми практичної підготовки студентів.
- •79.Регламентація часу і термінів проходження практики у вищому навчальному закладі.
- •80.Система навчально-методичного забезпечення практичної підготовки майбутніх спеціалістів.
Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
В основу методичного забезпечення науково-дослідної роботи студентів і аспірантів покладено комплексно-цільові програми. Суть їх полягає у створенні комплексної системи наукових досліджень студентів і аспірантів на весь час навчання відповідно до профілю обраної спеціальності і спеціалізації, яка включає елементи наукових досліджень до всіх видів навчального процесу, спрямовані на підготовку фахівців, здатних творчо вирішувати завдання управління економікою в ринкових умовах. Виконання елементів наукових досліджень у гуртках студентського наукового товариства, аспірантів у групах молодих учених, починаючи з першого року навчання у вищому навчальному закладі, сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості фахівця, науковця.
Організовує наукову роботу студентів випускаюча кафедра, яка є базовим методичним центром по роботі з студентами. Для керівництва науковими дослідженнями вона призначає наукового керівника (одного на 6—7 студентів).
Наукову роботу аспірантів у вищих навчальних закладах, наукових установах, де створена аспірантура, організовує спеціальний підрозділ. Кожному аспіранту вченою радою затверджується науковий керівник, який протягом строку його навчання і написання дисертації, аж до захисту її на здобуття вченого ступеня кандидата наук, надає аспіранту постійну допомогу у формі консультацій.
Виконання науково-дослідної роботи студентами і аспірантами передбачає вивчення основ наукових досліджень, зокрема поняття науки, методики наукових досліджень і НОП при виконанні їх самостійної роботи над літературними джерелами, плануванням та організацією наукового експерименту, обробки експериментальних даних.
Після вивчення лекційного курсу "Основи наукових досліджень" студенти і аспіранти виконують практичні завдання з набуття навичок у реферуванні літератури, складання плану наукової статті, обґрунтування теми дослідження тощо. Засвоєнні знання з методологи наукових досліджень студенти застосовують при вивченні професійно орієнтованих дисциплін, аспіранти — при виконанні науково-дослідної роботи, узагальненні її результатів, апробації достовірності проведеного дослідження тощо.
Студенти у курсових роботах із загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін використовують елементи наукових досліджень у формі наукового пошуку; готують огляд літератури і розробляють пропозиції, що містять елементи новизни з теми роботи; застосовують економіко-математичні методи, комп'ютерну та організаційну техніку; інформаційні технології; узагальнюють передовий практичний досвід; оптимізують пропозиції з застосуванням економічних критеріїв, спрямованих на підвищення ефективності і якості роботи.
Елементи наукового пошуку, відображені у курсових роботах (проектах) студентів, мають бути розширені у майбутній дипломній роботі (проекті), а також науковій тематиці відповідної кафедри.
Аналогічні завдання ставлять перед аспірантами в процесі проведення досліджень за обраною темою дисертації. Відмінність полягає лише у масштабності та цілеспрямованості досліджень аспіранта, що зумовлено обраною ним темою.
Кожний студент під час навчальної та виробничої практики, крім загального завдання, передбаченого програмою практики, виконує відповідно до своєї спеціальності завдання дослідного характеру, які видає випускаюча кафедра. Завдання фіксується у щоденнику і погоджується з підприємством, на якому проводиться практика. Виконання завдання відображається у окремому розділі звіту про проходження практики і може використовуватися в інших видах науково-дослідної роботи студентів (НДРС), зокрема, у доповідях та інформаціях на семінарах, при написанні курсової і дипломної робіт та ін.
Студентський науковий семінар, як один із видів НДРС, є обов'язковим видом аудиторних занять, які включають у розклад. Проведення семінару передбачає поглиблене вивчення питань з тематики НДРС, виступ всіх студентів з доповідями з обраної ними науково-дослідної теми, захист своїх висновків і пропозицій, отриманих у результаті проведеного дослідження. У обговоренні доповідей беруть участь два опоненти із числа учасників семінару. Опоненти попередньо ознайомлюються з доповіддю, вивчають літературу до теми доповіді і дають розгорнуту аргументовану оцінку при обговоренні, в якому беруть участь студенти академічної групи. Керує студентським науковим семінаром завідуючий кафедрою або викладач, який активно і плідно працює у галузі науки.
Подана методика роботи наукового семінару студентів і захист на ньому результатів проведеного дослідження аналогічні з роботою спеціалізованої вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи, яка розглядає результати досліджень конкретної теми аспірантом або групою наукових співробітників.
Дипломна робота (проект) студента, який навчається за фахом менеджера, повинна бути дослідного характеру. Тому якість її підготовки значною мірою залежить від рівня виконання елементів дослідного пошуку, передбаченого всіма видами НДРС за весь період навчання. У дипломній роботі практично перевіряють здатність і підготовленість студента теоретично осмислити актуальність обраної теми, її науково-прикладну цінність, можливість виконання самостійного наукового дослідження і застосування отриманих результатів у практичній діяльності базового підприємства, за матеріалами якого виконано в основному дослідження. Тому тематика дипломних робіт має бути тісно пов'язана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри, з інтересами підприємства, на матеріалах якого студент виконує роботу. Подібні вимоги ставляться до аспіранта при написанні дисертаційної роботи, з тією лише особливістю, що аспірант має добирати групу підприємств для узагальнення результатів дослідження та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для практики господарювання чи бізнесу.
При завершенні навчального процесу студент складає звіт про науково-дослідну роботу, виконану за весь період навчання, який затверджується комісією, утвореною випускаючою кафедрою. Звіт рецензується двома студентами-співкурсниками. Науковий керівник дає відгук на звіт, після чого проводиться прилюдний захист звіту студентом перед комісією. Таким чином, ці процедури адекватні захисту аспірантом дисертації у спеціалізованій науковій раді з присвоєння вчених ступенів кандидата і доктора наук.
Виконання НДРС у поза навчальний час полягає в участі студентів у науково-дослідних роботах кафедри з бюджетної та госпрозрахункової тематики, праці у гуртках і проблемних групах.
Участь у конкурсах наукових студентських робіт і отриманні заохочення повинні враховуватися у НДРС. Це дає змогу обґрунтувати висновок про можливість зарахування студента до резерву кандидатур вступу до магістратури, аспірантури, а також для рекомендації на роботу, пов'язану з дослідженнями маркетингу та менеджменту.
Таким чином, усі види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів спрямовані на активізацію творчого мислення їх, застосування наукових методів у вирішенні конкретних ситуацій у економіці, що сприяє підвищенню якості підготовки спеціалістів для господарства та кадрів науки.
