2.Періодизація розвитку вітчизняних освітньо-виховних систем хvі – початку ххі ст.

XVI – XVII ст. Об’єднання у братства. Вони з’явилися у 1585р. у Львові, 1615 у Києві

Створення Острозької академії у 1758р.

Києво-Могилянська академія – 1615, 1701, 1817р.

Була прийнята «Братська унія» у 1596 році, яка регулювала діяльність братств

В 1917 році існувало 124 ВНЗ на території Росії

1. 16-18 ст.-епоха відродження(Києво-Могил.Акад., Острозька академія).

2. 19 ст.-становлення класичних університетів (Львівський ун., Харківський, Чернівецький та ін..)

3. 1917-1920- УНР, розвиток національної ВО.

4. з 20-30х рр..-ранній Рад.період, українізація, СО відрізняється від російської.

5. з 30х рр..до 1991:

А)УРСР- 30-ті рр. 20 ст.

Б)ВВВ 41-50-х рр.До кінці 43 евакуйовані університети поверталися працювати. Відкривалися нові ВНЗ на периферії. Особлива увага приділялась інженерії, виробництву.

В)56-60-ті рр.-період відлиги,Хрущовськіреформи.Відкриваються заочні відділення і факультети, головними вузівськими центрами зал. Харків, Київ, Львів, Одеса. Розвиток народного гос-ва призводить до виникнення нових факультетів, відділень. Дестанілізація.

Г)64-84 рр-період стагнації. Підвищ. Націон.активність студентства. СРСР давала однакову освіту всім. В 60-х прогол.перехід до аг.сер.О. 10-річне Н дає змогу і працювати, і закінчувати вузи.Покращуєтьсяматер.база освіти-вводяться безкоштовні підручники. Виникає проблема надлишкових знань.1983р-впров.реформа про безперервну систему освіти.

Д)84-91-Піднімається якість знань студентів. Змінення назв установ.Принципи: індивідуалізації, педагогіка співробітництва.

Ж) З 1991 і дотепер.- ВО в період Незал.України.

3.Значення острозької академії (1576 – 1636 рр.) і Києво-Могилянської (1615 – 1817 рр.)академій як перших вищих навчальних закладів в Україні.

Острозька академія (1576–1636) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.

Острозька слов’яно-греко-латинська академія — перший в Україні та в Східній Європі вищий навчальний заклад — заснована 1576 року князем Василем-Костянтином Острозьким та княжноюГалишкоюОстрозькою.В основу Д ОА покладено вивчення «7 вільних наук»(грам., рит., діалектика, арифметика, геом., музика,астрономія), а також вищих наук (філос..,богословя, медицини). Спудеї ОА опановували 5 мов: слов.,польську.

Структура:Літературно-перекладацький гурток. Острозька друкарня (разом з дерманською).Школа-академія. Всі три частини тісно і постійно взаємодіяли між собою.

Зміст освіти: Вивчали грецьку, слов’яно-руську, латинську. За зразком «семи вільних мистецтв»: тривіум і квадривіум – граматика,риторика, діалектика, арифметика,логіка,музика,астрономія.

Навчальний процес: Навчання відбувалось церковнослов’янською мовою. Викладачі – православні та протестанти. Потім пріоритетною мовою стала українська. Навчання тривало 6-8 років.

Виховний процес: Виховання мало релігійне спрямування,але допускались впливи інших західних течій, оскільки брали за зразок західні системи та запрошували західних викладачів,професорів до співпраці.

Києво-Могилянська академія (1615–1817) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.

Структура та Навчальний процес:Об’єднані Лаврська та Братська школи.Друкарня.Школа-колегія.Чотири відділи. Всестанова. Дві конгрегації. Нижча Структурно колегія складалася з двох конгрегацій. Нижча конгрегація колегії включала шість, класів:фара — тут навчали читати і писати латинською, слов'янською та грецькою мовами; інфіма —клас початкового навчання; ява наступні класи: граматика і синтаксима — в них навчали граматичним правилам трьох мов, перекладам з однієї мови па іншу Крім тою, учні вивчали туї арифметику, катехізис, музику і нотний спів;п'ятий клас — піїтика, тут вправлялися у віршуванні українською і латинською мовами; шостий клас — риторика. Вища конгрегація включала класи філософії та богослов'я. Філософія викладалася за системою Аристотеля (логіка, фізика і метафізика). В класі богослов'я учні вивчали систему Фоми Аквінського, а також вправлялися в духовному проповідництві . Латиною та польською мовами, за зразком західноєвропейських шкіл.

Зміст освіти:Вивчали грецьку,слов’янську,латинську,польску,українську,початки риторики і філософії,музика,катехізис. Навички схоластичної дискусії.

Виховний процес: Мета – допомогти ближньому краще пізнати та полюбити Бога, досконаліше йому служити, спасти власну душу і душі ближніх. Студенти просуватимуться в науці; бідніші матимуть однакові шанси з багатими; всі разом отримуватимуть духовну допомогу через вивчення катехізису, слухання проповідей і повчань; через щомісячну сповідь і засвоєння добрих звичаїв очищуватимуть совість і набуватимуть усіляких чеснот; навчившись ставитись до навчання, як до служби Божої, отримають багато користі зі школи. Батьки не матимуть фінансових витрат на виховання дітей