- •1.Еволюція педагогічної парадигми в історії вищої школи України ( хіх – початок хх ст.)
- •2.Періодизація розвитку вітчизняних освітньо-виховних систем хvі – початку ххі ст.
- •3.Значення острозької академії (1576 – 1636 рр.) і Києво-Могилянської (1615 – 1817 рр.)академій як перших вищих навчальних закладів в Україні.
- •4.Становлення класичної університетської освіти на Західній Україні: Львівський (1661) і Чернівецький (1875) університети.
- •5.Генеза класичної університетської освіти в Центральній, Східній і Південній Україні (1804 – 1865 рр.)
- •6.Університет Св. Володимира як освітньо-науковий центр Київського навчального округу (1834 – 1917 рр.)
- •7. Основні напрями освітньо-наукової діяльності Харківського імператорського університету.
- •8. Розвиток вищої педагогічної освіти в структурі класичного університету України (1804 – 1867 рр.)
- •9. Ніжинський історико-філологічний інститут кн. Безбородька (1875 – 1917 рр.) як перший автономний вищий педагогічний навчальний заклад в Україні.
- •10.Значення Київських вищих жіночих курсів (1878 – 1917 рр.) у становленні вищої жіночої освіти університетського типу.
- •11.Зміст і особливості навчального процесу Київського Фребелівського педагогічного інституту (1907–1917 р)
- •12.Становлення вищої освіти в перший період унр (центральної Ради), березень 1917 – квітень 1918 рр.
- •13.Освітня політика в Україні за часів Гетьманату, квітень – грудень 1918 р.
- •14.Розвиток вищої освіти в другий період унр (Директорії), грудень 1918 – січень 1919 рр.
- •15.Загальносвітовий контекст розвитку ідеї університетської освіти (хіі – хх ст.)
- •Тема 3.Історія становлення й розвитку вищої школи й освіти в Україні
- •16.Становлення системи вищої та вищої педагогічної освіти в радянській Україні ( 20 – 80 рр. Хх ст.)
- •17.Розвиток університетської педагогічної освіти в Україні (1933 – 2010 рр.)
- •18.Зміст і особливості багаторівневої системи вищої освіти в Україні (1991 – 2010 рр.)
- •19.Освітньо-кваліфікаційні рівні в системі вищої освіти України кінця хх – початку ххі ст.
- •20.Поняття акредитації вищого навчального закладу в освітній реформі кінця хх ст.
- •21.Розвиток принципу автономії в управлінні вищим навчальним закладом (хіх – початок ххі ст.)
- •23.Модернізація системи вищої освіти в Україні кінця хх – початку ххі ст.
- •24.Співвідношення традицій і новацій у змісті вищої освіти України 1991 – 2009 рр.
- •25.Основні етапи Болонського процесу (1997 – 2010 рр.)
- •26.Зміст Болонських реформ (1999 – 2010 рр.)
- •27.Велика хартія університетів (1988) у становленні єдиного Європейського регіону вищої освіти.
- •28.Принцип автономії в управлінні вищим навчальним закладом у контексті Болонського реформування (1997 – 2010 рр.)
- •29.Предмет, основні категорії педагогіки вищої школи.
- •30.Вища школа як педагогічна система.
- •31.Специфіка діяльності педагога у вищому навчальному закладі.
- •32.Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •33.Педагогічний професіоналізм викладача вищого навчального закладу
- •34.Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •35.Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальній діяльності.
- •36.Роль і функції куратора академічної студентської групи.
- •38.Зміст освіти як проблема дидактики вищої школи.
- •39.Закономірності і принципи процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •40.Методи та форми організації навчального процесу у вищому навчальному закладі.
- •41. Сутність понять „контроль”, „облік”, та „оцінка” знань, умінь, та навичок студентів.
- •42.Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її структура і функції.
- •43.Організація самостійної роботи студентів.
- •44.Сутність поняття „педагогічні технології” у вищому навчальному закладі.
- •45.Класифікація педагогічних технологій.
- •46.Функції контролю зун студентів.
- •47.Методи контролю зун студентів.
- •I. Усне опитування учнів.
- •V. Екзамени, заліки.
- •48.Рейтингова система оцінювання зун.
- •49.Особливості організації науково-дослідної роботи студентів.
- •50.Технологія і техніка підготовки академічної лекції.
- •51.Лекція як провідна форма організації навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.
- •52.Види семінарів, вимоги до їх організації та проведення.
- •53.Особливості технології і техніки організації та проведення практичних і лабораторних занять.
- •54.Нормативно-правове регулювання організації навчального процесу вищого закладу освіти (Закон про вищу освіту (2014р.)
- •55.Зміст вищої освіти і організація навчального процесу у вищому навчальному закладі.
- •56.Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України ( від 2 червня 1993 року № 161)
- •Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •1. Загальні положення
- •57.Нормативно-правова база організації навчального процесу.
- •58.Форми організації навчання у вищій школі.
- •Лекції, методика їх підготовки і проведення
- •59.Навчальний час студента.
- •60.Робочий час викладача.
- •61.Науково-методичне забезпечення процесу навчання у вищому навчальному закладі.
- •62.Організація і планування навчальних (аудиторних) занять у вищій школі.
- •63.Організація, планування й облік самостійної роботи студентів.
- •64.Практична підготовка студентів вищого навчального закладу.
- •65.Організація і керівництво ндрс.
- •Завдання наукових досліджень у підготовці фахівців і наукових кадрів
- •Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
- •Планування облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
- •70.Контроль у системі управління навчальним процесом вищого закладу освіти.
- •71.Навчально-методична документація з дисципліни.
- •72.Культура і гігієна навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі освіти. Культура навчальної праці студента
- •73.Індивідуалізація навчально-виховної роботи у вищому навчальному закладі.
- •74.Зміст і форми індивідуальної роботи студента.
- •75.Інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи студента у вищому навчальному закладі.
- •Планування забезпечення навчального процесу методичною літературою
- •76.Управління самостійною роботою студента у вищому навчальному закладі.
- •77.Контроль самостійної роботи студентів.
- •78.Форми практичної підготовки студентів.
- •79.Регламентація часу і термінів проходження практики у вищому навчальному закладі.
- •80.Система навчально-методичного забезпечення практичної підготовки майбутніх спеціалістів.
59.Навчальний час студента.
Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.
Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.
Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі - "пара").
Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.
Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).
Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Примітка.Облік навчального часу може здійснюватись у кредитах (credit).
Кредит - це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.
Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.
Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
4.2. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.
Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.
4.3. Допускається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів.
Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків передбачених чинним законодавством.
60.Робочий час викладача.
5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.
5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.
Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комісією).
5.3. У вищих навчальних закладах 3 і 4 рівня акредитації мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому його статутом та колективним договором.
У вищих навчальних закладах 1 і 2 рівня акредитації обсяг навчального навантаження викладача визначається згідно з чинним законодавством.
5.4. У випадках виробничої необхідності у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівня акредитації викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов'язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, в межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин встановлюється вищим навчальним закладом і не може перевищувати 0.25 мінімального обов'язкового обсягу навчального навантаження.
Зміни в обов'язковому навчальному навантаженні викладача вносяться в його індивідуальний робочий план.
5.5. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.
Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.
Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.
