Ненасичені спирти

Ненасичені спирти є гідроксильними похідними ненасичених вуглеводнів рядів етилену або ацетилену в яких один або декілька атомів гідрогену заміщені на гідроксогрупу.

Основними способами добування є:

1. Приєднання води до молекул алкінів в присутності сірчаної кислоти та каталізатора сульфату ртуті (реакція Кучерова)

2. Синтез з ненасичених вуглеводнів та галогенів, і подальший лужний гідроліз галогенопохідних.

Найпростішим представником є вініловий спирт СН₂=СНОН, але ненасичені спирти, в яких гідроксильна група зв’язана з карбоном, сполученим з іншим атомом карбону подвійним зв’язком, дуже нестійкі, легко перегруповуються в альдегіди або кетони (правило Ельтекова) за схемою:

.

Етери вінілового спирту, а також його полімер – полівініловий спирт – стійкі сполуки.

Полівініловий спирт – безбарвна, тверда речовина, розчинна у воді. Використовується у виробництві лікарських препаратів та синтетичних волокон.

Аліловий спирт, або пропен-1-ол-3, CH₂=CH–CH₂OH є найпростішим стійким представником ненасичених спиртів. У промисловості аліловий спирт одержують омиленням хлористого алілу або ізомеризацією окису пропілену. Омилення хлористого алілу провадять при 150 – 160°С і 14 ат:

.

Ізомеризацію оксиду пропілену в аліловий спирт провадять у присутності каталізатора фосфату літію при 240 – 255°С:

2. .

Аліловий спирт – безбарвна рідина з різким запахом, який нагадує запах гірчиці. Він виявляє властивості як первинних спиртів, так і алкенів. Ряд складних ефірів алілового спирту використовується у виробництві пластичних мас, синтетичних смол, у фармацевтичній, парфумерній промисловості і т.д.

Пропаргіловий спирт або пропін-1-ол-3, СНС–СН₂ОН є найпростішим представником спиртів, які мають потрійний зв’язок. У промисловості цей спирт одержують конденсацією ацетилену з формальдегідом у присутності каталізаторів – ацетиленідів важких металів. Процес провадять при 100 – 110 °С під тиском 8 – 10 ат.:

.

Пропаргіловий спирт – рідина з температурою кипіння 114 – 115 °С. Він виявляє властивості як первинних спиртів, так і алкінів. Пропаргіловий спирт застосовується як розчинник і як проміжний продукт для багатьох органічних синтезів.

Багато ненасичених спиртів є синтетичними пахучими речовинами, наприклад коричний спирт С₆Н₅–СН=СН–СН₂ОН має запах гіацинту, терпінеол має запах бузку.

Багатоатомні спирти (поліоли)

Спирти, які містять дві і більше гідроксильні групи, називають багатоатомними. В залежності від кількості гідроксилів, які входять до молекули спирту, розрізняють спирти двоатомні (гліколі, алкандіоли), триатомні (гліцерини) і т.д.

Багатоатомні спирти, які містять дві гідроксильні групи при одному й тому ж атомі вуглецю, дуже нестійкі й в момент утворення виділяють воду, перетворюючись у сполуки з карбонільною групою:

.

Ізомерія багатоатомних спиртів залежить від структури вуглеводневого радикала та від взаємного положення гідроксилів.

За раціональною номенклатурою назву двоатомних спиртів, гідроксили яких знаходяться біля суміжних атомів Карбону, утворюють від назв відповідних алкенів з приставкою слова гліколь, наприклад:

пропіленліколь	ізобутиленгліколь

Якщо гідроксили розміщені не біля суміжних атомів Карбону, то в основу назви беруть кількість метилових груп, що знаходяться між гідроксилами, наприклад:

-триметиленгліколь	-тетраметиленгліколь

Залежно від взаємного розміщення гідроксогруп розрізняють α-гліколі (гідроксили біля сусідніх атомів Карбону), β-гліколі (гідроксили знаходяться у положенні 1,3), γ-, σ-гліколі і т.д. Гліколі, в яких гідроксили знаходяться на різних кінцях карбонового ланцюга, іноді звуться ω-гліколями, незалежно від кількості атомів Карбону у ланцюгу.

Триатомні спирти часто називають гліцеринами. Шестиатомні спирти ряду циклогексану звуться інозитами.

За систематичною номенклатурою назви двоатомних і триатомних спиртів утворюють від назв відповідних вуглеводнів з додаванням відповідно закінчень -діол і -тріол з позначенням цифрами атомів карбону, біля яких стоять гідроксильні групи, наприклад:

2-метилбутандіол-1,4		2-метилпропантріол-1,2,3