4.2. Визначення вихідних даних для проектування аспг
Після того, як визначено клас пожежної небезпеки захищуваного об’єкта в залежності від його функціонального призначення визначаємо вихідні дані для гідравлічного розрахунку.
Мінімальні вимоги щодо розрахункової інтенсивності зрошування і площі для розрахунку для приміщень класів LH, ОН і HHP наведено у таблиці 3 розділу 7 ДСТУ Б EN 12845:2011.
Водоживильник повинен забезпечувати на кожному вузлі керування відповідний тиск і витрати води, не нижчі за значення, вказані у таблиці 6 розділу 7 ДСТУ Б EN 12845:2011.
Водоживильники повинні забезпечувати автоматичне підтримання принаймні тиску та витрати води у системі не нижчими за необхідні значення. Кожен водоживильник повинен мати місткість, достатню для забезпечення такої мінімальної тривалості водопостачання:
для захисту приміщень класу LH - 30 хв;
для захисту приміщень класу ОН - 60 хв;
для захисту приміщень класу ННР - 90 хв.
Для проведення гідравлічного розрахунку необхідно отримати наступні вихідні дані [ДСТУ Б EN 12845:2011]:
мінімальну інтенсивність зрошення вогнегасною речовиною;
площу для розрахунку спринклерної системи водяного пожежогасіння;
необхідний тиск на вузлі керування;
витрату на вузлі керування;
тривалість роботи водо живильника.
4.3. Розміщення зрошувачів на захищуваному об’єкті
Мінімальний просвіт під відбивачем зрошувача та стелею або дахом повинен становити в крайньому випадку:
а) для приміщень класів LH, ОН:
- 0,3 м для плоскоструменевих зрошувачів;
- 0,5 м в усих інших випадках.
в) для приміщень класів ННР і ННS:
- 1,0 м.
Визначаємо максимальну площу, яка захищається одним зрошувачем згідно з таблицею (Максимальна площа, яка захищається одним зрошувачем, і максимальна відстань між зрошувачами.
Обираємо схему розміщення зрошувачів (стандартна або шахова).
Рисунок 9 – Розміщення стельових зрощувачів
Таблиця 5 – Максимальна площа, яка захищається одним зрошувачем, і максимальна відстань між зрошувачами
Клас пожежної небезпеки |
Максимальна площа, яка захищається одним зрошувачем, м2 |
Максимальна відстань, вказана на рисунку 9 |
||
S i D у разі стандартної схеми розміщення |
Шахова схема розміщення
|
|||
S |
D |
|||
LH |
21,0 |
4,6 |
4,6 |
4,6 |
OH |
12,0 |
4,0 |
4,6 |
4,0 |
HHP i HHS |
9,0 |
3,7 |
3,7 |
3,7 |
Зрошувачі не допускається встановлювати на відстані менше ніж 2 м один від одного за вийнятком визначених випадків (п.12.3 ДСТУ).
Максимальна відстань від стін і перегородок до зрошувачів не повинна перевищувати наступних значень (п.12.4.1 ДСТУ):
- 2,0 м для стандартної схеми розміщення;
- 2,3 м для шахової схеми розміщення;
- 1,5 м якщо стеля або дах мають відкриті балки (крокви) які виступають, або зовнішні стіни виконано з горючого матеріалу.