План:

1.  Інтерфейс вікна програми

2. Правила створення та зчитування електронної таблиці.

3. Компоновка сторінки

4. Правила введення даних

5. Редагування даних

6. Робота з буфером обміну

7. Форматування даних

8. Застосування обрамлення

9. Вставка графічних об’єктів (малюнки, авто фігури, об’єкти WordArt).

10. Побудова рядів даних

11. Вставлення рядків, стовпчиків. Знищення рядків, стовпчиків.

12. Технологія проведення розрахунків в таблиці

а) застосування формул

б) застосування функцій

13. Сортування та фільтрація даних

14. Технологія побудови діаграм (додавання легенди). Форматування діаграм та графіків

15. Робота з колонтитулами.

Електронні таблиці  дозволяють опрацьовувати великі масиви числових даних. На відміну від таблиць на папері, електронні таблиці забезпечують проведення динамічних обчислень, тобто перерахунок за формулами при введенні нових чисел. У математиці за допомогою електронних таблиць можно подати функцію в числовій формі і побудувати її графік, у фізиці - опрацьовувати результати експерименту, в географії або історії - представити статистичні дані у формі діаграми.

Електронна таблиця - це програма, що працює в діалоговому режимі, та зберігає і опрацьовує дані в прямокутних таблицях.

Електронні таблиці Microsoft Excel – потужний засіб створення і ведення різних електронних документів.

        Запуск програми:

1) Пуск - всі програми - microsoft office - microsoft office excel 2007;

ЗА ДОПОМОГОЮ ЯРЛИКА НА РОБОЧОМУ СТОЛІ.

Інтерфейс MS Excel 2007

Особливості:

1)        у новій версії Microsoft Office Excel 2007 головне меню замінила стрічка. На перший погляд, "стрічки" нічим не відрізняються від старих панелей інструментів, але це не так. Головна відмінність в тому, що команди в них згруповані за темами, завдяки чому можна легко знайти те, що потрібно в даний момент.  Стрічка володіє більшим наповненням, ніж меню і панелі інструментів. Вона може містити кнопки, колекції і діалогові вікна;

2 )        стрічка складається з 7 вкладок, організованих навколо окремих сценаріїв або об'єктів: Головна, Вставка, Розмітка сторінки, Формули, Дані, Рецензування, Вигляд;

3)        елементи кожної вкладки об'єднані в групи, наприклад, елементи вкладки Головна об'єднані в групи: Буфер обміну, Шрифт, Вирівнювання, Число, Стилі, Осередки, Редагування;

у лівому верхньому кутку розміщується кругла кнопка Office. З її допомогою виконуються приблизно ті ж дії, що і за допомогою меню Файл в ранніх версіях Excel, тобто користувач дістає можливість створення нового і збереження редагованого файлів, друку і попереднього перегляду. Тут же настроюються параметри Excel

5)        поряд з кнопкою Office знаходиться невелика Панель швидкого доступу. Вона використовується для доступу до найбільш часто виконуваних операцій - збереженню файлу, відміні і повтору дій. На цю панель можна додавати додаткові команди у вікні настройки (Office-параметри Excel-настройка);

6)        рядок заголовку знаходиться праворуч від Панелі швидкого доступу. У ній розташовуються ім'я програми  і ім'я робочої книги, а також три кнопки: мінімізації (Згорнути), максимізації (Відновити) і закриття вікна (Закрити);

під стрічкою з вкладками розташований рядок формул. Ця частина інтерфейсу не дивлячись на невеликий розмір, відіграє важливу роль в роботі користувача Excel. У ній відображається вміст осередку; введення даних можна проводити як безпосередньо в осередку, так і в рядку формул. Ліва частина рядка формул називається полем імен. Тут вказується адреса активного осередку або розмір діапазону осередків, що виділяється (наприклад, 2Rx3C - 2 стовпці і 3 рядки);

8)        нижче за рядок формул розташована робоча область.

9)      у нижній частині вікна програми розташовується рядок переходу по листах робочої книги і рядок стану. Рядок переходу по листах робочої книги включає кнопки прокрутки ярликів листа, ярлики листів робочої книги, вішку (смужку розділення) ярликів листа. У лівій частині рядка стану відображаються різні текстові повідомлення, а в правій можна вибрати масштаб робочої книги і її структуру.

10).   смуги вертикальної і горизонтальної прокрутки призначені для переміщень по документу.

У доповненні до стандартного набору вкладок, розташованих на стрічці при запуску Excel, доступні і додаткові, які з'являються в міру необхідності для виконання поточної роботи. Ці контекстні інструменти дозволяють працювати з об'єктами, що виділяються на сторінці, - таблицями, малюнками або документами. Після виділення такого об'єкту поряд із стандартними вкладками з'являється відповідний набір контекстних вкладок, що відрізняються кольором:

Вкладки MS Excel 2007

1. Вкладка ГОЛОВНА містить кнопки для роботи з буфером обміну, настройки шрифтів і вирівнювання тексту, вибору формату представлення даних в осередку, стилів форматування, вставки і видалення осередків, сортування і фільтрації, а також пошуку.

2. Вкладка ВСТАВКА служить для вставки різних додаткових  елементів: таблиць, малюнків, діаграм. Використовуючи ці кнопки, можно також вставити зведену таблица і зведену діаграму, колонтитули і т.д.

3. На вкладці РОЗМІТКА СТОРІНКИ знаходяться кнопки настройки зовнішнього вигляду надрукованої сторінки, її розмірів, орієнтації і полів. Тут можна задати масштаб і кількість сторінок на листі (група Вписати).

4. Вкладка ФОРМУЛИ служить для спрощення роботи з вбудованими функціями Excel.

5. При необхідності підключити ся і працювати з даними із зовнішніх джерел (баз даних) використовується вкладка ДАНІ. Тут також знаходяться кнопки сортування даних і настройки фільтру.

6. На вкладці РЕЦЕНЗУВАННЯ знаходяться кнопки для перевірки правопису, роботи з примітками і настройки захисту листа і книги.

7. Вкладка ВИГЛЯД містить засоби настройки режиму перегляду і масштабування

8. При необхідності може бути включений (Office-параметри Excel-основні) показ вкладки РОЗРОБНИК. На ній знаходяться інструменти, які частіше застосовуються програмістами, ніж звичайними користувачами. Проте деякі операції із зверненням до цієї вкладки достатньо поширені.

Б ільшість кнопок виконують тільки одну дію і мають звичайне зображення, але за деякими закріплено декілька варіантів дій. Такі кнопки мають меню (додатковий список завдань, що розкривається); їх зображення доповнене в нижній частині маленьким трикутником, розташованим поряд з текстом підпису. Прикладом може служити кнопка Вставити. Верхня частина кнопки виконує вставку з буфера обміну, а при натисненні нижньої її частини з'являється меню

Основні параметри електронних таблиц

При запуску програми перед користувачем відкривається вікно, що містить розкреслені на клітки листи. Те, що він бачить перед собою, називається Робочою книга Excel, або просто Книга. 

Книга складається з робочих листів (аркушів). Робочий лист розкреслений на стовпці і рядки, тобто складається з осередків (клітинок). Автоматично створюється три робочих листа, але цю кількість можна змінити в настройках програми. Всі листи мають ярлички, розташовані в нижній частині вікна. З їх допомогою можна відкривати певний робочий лист книги. При необхідності під час роботи з книгою листи можна додавати або видаляти. Можна також змінювати найменування листів, порядок їх розташування і колір ярличків. Для цих операцій досить клацнути правою кнопкою миші на ярличку і вибрати з контекстного меню відповідний пункт.

Змінити порядок проходження листів можна простішим способом - перемістити його, при цьому утримуючи кнопку миші натиснутою. Для зміни кольору ярличка відкривається спеціальне вікно, в якому можна вибрати потрібний із запропонованих зразків

Зовнішній вигляд робочого листа на екрані комп'ютера, як і в попередніх версіях програми, може бути різним. Він змінюється за допомогою кнопок в правому нижньому кутку екрану. Можливі варіанти: Звичайний, Розмітка сторінки, Сторінковий. Поряд з ними знаходиться регулятор масштабу зображення, який в цій версії програми виконаний у вигляді повзунка. Змінювати масштаб можна, пересуваючи кнопкою миші повзунок або натискаючи розташовані поряд з ним кнопки збільшення (зменшення) зображення

Багато елементів інтерфейсу програми користувач може додати самостійно. Наприклад, можна вимкнути показ ярличків робочих листів, рядка формул, заголовків стовпців і рядків і т.д. Подібні настройки параметрів проводяться у вікні Параметри Excel (кнопка Office - Параметри Excel - Додатково).

Заголовки стовпців позначаються латинськими буквами або поєднаннями букв (A, B, C, AB, AC і т.д.), заголовки рядків - числами (1, 2, 3 і далі).

На перетині стовпця і рядка знаходиться клітинка, яка має індивідуальну адресу. Адреса елементу електронної таблиці складається із заголовка стовпця і заголовка рядка, наприклад А5, С8, Е3. Клітинка-осередок, з яким проводяться якісь дії, виділяється рамкою і називається активною.       У версії Excel 2007 максимальна кількість рядків збільшилася до 1048576, а стовпців - до 16384, причому в осередку може міститися до 32767 знаків.

Зовнішній вигляд таблиці, виділених діапазонів осередків або окремих осередків можна змінювати. Для меж осередків можна встановити різні типи ліній (одинарна, пунктирна, подвійна і ін.), їх товщину і колір. Самі осередки можна зафарбувати в будь-який колір шляхом вибору кольору з палітри кольорів.

З таблиці можна видаляти стовпці, рядки, діапазони осередків і окремі осередки. В процесі видалення діапазонів осередків і окремих осередків потрібно вказати, в яку сторону (вліво або вгору) проводитиметься зміщення осередків.

     У таблица можно вставляли стовпці, рядки і клітинки-осередки. В процесі вставки діапазонів і окремих клітотинок потрібно вказати, в яку сторону (вправо або вниз) проводитиметься зміщення осередків.

Виділення комірок, рядків і стовпців

В деяких випадках виникає необхідність вказати не одну, а відразу декілька комірок (клітинок-осередків). Це може бути потрібно, щоб виконати над всіма комірками одну і ту ж операцію, вказати область комірками для якоїсь операції і т.п.    Для цього спочатку виділяємо один осередок, потім натискаємо кнопку миші і, не відпускаючи кнопки, розтягуємо область виділення на потрібні осередки.

При необхідності виділити несуміжні діапазони комірками необхідно виділити перший з них, натиснути клавішу Ctrl і, утримуючи її, виділити другий, третій і всі решту діапазонів комірок . При цьому виділені комірки забарвлюються в ясно-блакитний колір. Після виділення всіх комірок з ними можна виконати потрібну операцію.

П одібна операція може бути виконана і іншим способом. Необхідно виділити перший діапазон комірок і натиснути клавіші Shift+F8. При цьому включається режим виділення, і далі звичайним способом виділяється решта комірок. Для виключення режиму виділення треба повторно натиснути клавіші Shift+F8. Вибрані комірки, як і у разі використання попереднього способу, виділяються кольором.

Для виділення всього рядка або всього стовпця потрібно клацнути кнопкою миші на заголовку відповідного рядка (стовпця). Виділити несуміжні стовпці (рядки) можна по аналогії з допомогою клавіш Ctrl або Shift+F8.

Для одночасного виділення всіх комірок робочого листа натискається кнопка, яка знаходиться на перетині заголовків стовпців або рядків.

Діапазон комірок

В процесі роботи з електронними таблицями достатньо часто потрібно працювати з декількома комірками. Ці комірки утворюють діапазон, який визначається адресами комірок верхньої і нижньої меж діапазону, розділеними двокрапкою. Можна виділити декілька комірок в стовпці (діапазон В1:В4), декілька комірок в рядку (діапазон С1:Е1) або прямокутний діапазон (діапазон D3:E4).

Основні типи  і формати даних

У роботі з електронними таблицями можна виділити три основних типу даних: числа, текст і формули.

 Числа. Для представлення чисел можуть використовуватися формати декількох різних типів: числовий, експоненціальний, дріб і процентний. Існують спеціальні формати для зберігання дат (наприклад, 25.09.2003) і часу (наприклад, 13:30:55), а також фінансовий і грошовий формати (наприклад, в 1500,00 грн.), які використовуються при проведенні бухгалтерських розрахунків.

   За умовчанням для представлення чисел електронні таблиці використовують числовий формат, який відображає два десяткові знаки числа після коми (наприклад, 115,20).

  Експоненціальний формат застосовується, якщо число, що містить велику кількість розрядів, не вміщається в комірці. В цьому випадку розряди числа представляються за допомогою додатніх або від’ємних ступенів числа 10. Наприклад, числа 2000000 і 0,000002, подаються в експоненціальному форматі як 2х10⁶ і 2H10^-6, будуть записані в і електронних таблиць у вигляді 2,00Е+06 і 2,00Е-06.

 За умовчанням числа вирівнюються в комірках по правому краю. Це пояснюється тим, що при розміщенні чисел один під одним (у стовпці таблиці) зручно мати вирівнювання по розрядах (одиниці під одиницями, десятки під десятками і т.д.).

Текст. Текстом в електронних таблицях є послідовність символів, що складається з букв, цифр і пропусків, наприклад текстом може бути послідовність цифр 2008.

     За замовчанням текст вирівнюється в комірці по лівому краю. Це пояснюється традиційним способом читання листа (зліва направо).

   Формули. Формула повинна починатися із знаку рівності і може включати числа, імена комірок (посилання на адреси комірок), функції і знаки математичних операцій. Проте у формулу не може входити текст.

Наприклад, формула =А1+В1 забезпечує додавання чисел, що зберігаються в комірках А1 і В1, а формула =А1*5 - множення числа, що зберігається в осередку А1, на 5. При зміні початкових значень, що входять у формулу, результат перераховується автоматично.

   В процесі введення формули вона відображається як в самій комірці, так і в рядку формул. Якщо заданий режим відображення значень, то після закінчення введення, яке забезпечується натисненням клавіші Enter, в комірці відображається не сама формула, а результат обчислень за цією формулою.

Для проглядання формули необхідно виділити комірку з формулою, в рядку формул з'явиться введена раніше формула.

 Для редагування формули необхідно клацнути на осередку або рядку формул і провести редагування.  Аналогічна дія виконується при натисненні на клавішу F2.

  Для одночасного перегляду всіх введених формул можна задати спеціальний режим відображення формул, при якому в комірках  відображаються не результати обчислень, а самі формули.

  Введення в комірки чисел, текстів і формул проводиться за допомогою клавіатури.

Введення у формули імен комірок можна здійснювати виділенням потрібного осередку за допомогою миші.

  Дані можна копіювати або переміщати з одних комірок або діапазонів в інші. В процесі копіювання можна вставляти в комірки не тільки самі дані, але і формат даних і параметри оформлення осередків (тип межі і колір заливки).

  Для швидкого копіювання даних з однієї комірки-осередку відразу у всі осередки певного діапазону використовується спеціальний метод: спочатку виділяється комірка і необхідний діапазон, а потім вводиться командаЗаповнити => вниз [управо, вгору, вліво].

У формулах можуть використовуватися посилання на адреси комірок-осередків. Існують два основних типи посилань: відносні  і абсолютні. Відмінності між відносними і абсолютними посиланнями виявляються при копіюванні формули з активної комірки-осередку в інші.

  Відносні посилання. При переміщенні або копіюванні формули з активної комірки відносні посилання автоматично змінюються залежно від положення комірки, в який скопійована формула. При зсуві положення комірки на один рядок у формулі змінюються на одиницю номера рядків, а при зсуві на один стовпець на одну букву зміщуються імена стовпців.

    Так, при копіюванні формули з активної клітинки  С1, що містить відносні посилання на клітинки А1 і В1, в клітинку D2 значення стовпців і рядків у формулі зміняться на один крок вправо і вниз. При копіюванні формули з комірки С1 в комірку ЕЗ значення стовпців і рядків у формулі зміняться на два кроки вправо і вниз і т.д.

Абсолютні посилання. Абсолютні посилання у формулах використовуються для вказівки фіксованих адрес комірок. При переміщенні або копіюванні формули абсолютні посилання не змінюються. У абсолютних посиланнях перед незмінними позначеннями стовпця і рядка, складовими адреса комірки, ставиться знак долара (наприклад $А$1).

  Так, при копіюванні формули з активної комірки  С1, що містить абсолютні посилання на осередки $А$1 і $В$1, значення стовпців і рядків у формулі не зміняться.

     Для того, щоб посилання на комірку стало абсолютним, виділіть потрібний вам осередок і натисніть клавішу F4.

Змішані посилання. У формулі можна використовувати змішані посилання, в яких координата стовпця відносна, а рядки - абсолютна (наприклад, А$1), або, навпаки, координата стовпця абсолютна, а рядки - відносна (наприклад $В1).