- •1.Психологія як наука. Предмет психологічної науки.
- •2.Сучасне розуміння предмету психології: підходи і погляди
- •3.Основне завдання сучасної психологічної науки
- •4.Проблема структурування психології як інтегративної науки
- •5.Оновні галузі сучасної психології
- •6.Передумови виділення певного напрямку психологічних досліджень як галузі психології
- •7.Етапи розвитку знань про психічне в історії людської цивілізації.
- •1.1 Будова, функціонування і особливості нервової системи людини
- •1.2 Принципи і загальні механізми зв'язку психіки і мозку
- •21. Індивідуально-психологічні властивості особистості людини
- •22. Соціально-психологічні властивості особистості людини
- •23. Основні психологічні теорії психічних явищ, характерні для сучасної психології
- •24. Методологія сучасної психології. Основні принципи сучасної психології
- •25. Загальна характеристика системи методів сучасної психології
- •Класифікації методів сучасної психології та її засади
- •27. Організаційні методи сучасної психології їх призначення та особливості
- •28. Теоретичні методи психологічного дослідження
- •29. Емпіричні методи дослідження сучасної психології.
- •30 . Класифікація емпіричних методів.
- •41.Зв’язок особистості, характеру та темпераменту особи з її фізіологічними особливостями.
- •42. Основні сфери особистості людини.
- •43. Розвиток особистості як об’єкт психологічного явища.
- •44. Біологічні та соціальні чинники формування і розвитку особистості.
- •45. Явище соціалізації особи та особистості.
- •46. Включення особи в соціальне середовище як фактор розвитку її особистості.
24. Методологія сучасної психології. Основні принципи сучасної психології
1. Організаційні методи:
Порівняльний метод (метод “поперечного зрізу”) полягає у зіставленні різних груп людей за віком, освітою, діяльністю і спілкуванням. Наприклад, дві великі групи людей, однакових за віком і статтю (студенти і робітники), досліджуються одними і тими ж емпіричними способами добування наукових даних, і отримані дані зіставляються між собою.
Лонгітюдний метод (метод “подовжнього зрізу”) полягає у багаторазових обстеженнях одних і тих же осіб протягом тривалого часу. Наприклад, багаторазове обстеження студентів протягом всього терміну навчання у вузі.
Комплексний метод спосіб вивчення, при якому в дослідженні беруть участь представники різних наук, що дозволяє встановлювати зв’язки і залежність між явищами різного роду, наприклад, фізіологічним, психічним і соціальним розвитком особистості.
2. Емпіричні методи. Обсерваційні методи
Спостереження (зовнішнє) – метод, що полягає у навмисному, систематичному, цілеспрямованому сприйнятті і фіксуванні зовнішніх виявів психіки.
Самоспостереження (інтроспекція) – спостереження людини за власними психічними явищами.
3. Експериментальні методи
Експеримент відрізняється від спостереження активним втручанням в ситуацію з боку дослідника, що здійснює планомірне маніпулювання деякими чинниками і реєстрацію відповідних змін у стані і поведінці піддослідного.
Лабораторний експеримент здійснюється в штучних умовах, як правило, із застосуванням спеціальної апаратури, з суворим контролем всіх впливаючих чинників.
Природний експеримент – психологічний експеримент, включений у діяльність або спілкування непомітно для випробуваного.
Формуючий (повчальний) експеримент – метод дослідження і формування психічного процесу, стану або якостей особистості.
4. Психодіагностичні методи
Тест – система завдань, що дозволяють виміряти рівень розвитку певної якості (властивості) особистості.
Тести досягнень – одна з методик психодіагностики, що дозволяє виявити міру володіння випробуваними конкретними знаннями, уміннями, навичками.
Тести інтелекту – методика психодіагностики для виявлення розумового потенціалу індивіда. Тести креативності – сукупність методик вивчення й оцінки творчих здібностей.
Тести особистісні – методика психодіагностики для вимірювання різних сторін особистості індивіда.
Тести прожективні (проективні) – сукупність методик для цілісного вивчення особистості, заснованого на психологічній інтерпретації, тобто усвідомленому або неусвідомленому перенесенні суб’єктом власних властивостей і станів на зовнішні об’єкти під впливом домінуючих потреб, сенсів і цінностей.
Анкета – методичний засіб для отримання первинної соціально-психологічної інформації на основі вербальної (словесної) комунікації, що представляє опитувальний лист для отримання відповідей на заздалегідь складену систему питань.
Соціометрія – метод психологічного дослідження міжособистісних відносин у групі з метою визначення структури взаємовідносин і психологічної сумісності.
Інтерв’ю – метод соціальної психології, що полягає в збиранні інформації, отриманої у вигляді відповідей на поставлені, як правило, заздалегідь сформульовані, питання.
Бесіда – метод, що передбачає пряме або непряме отримання психологічної інформації шляхом мовного спілкування.
Основними принципами психології є:
1. Детермінізм. В науковому плані цей принцип розшифровуєть- ся звичайно як вторинність психіки, зумовленість всіх психічних явищ діяльністю мозку. Однак в життєвому контексті цей прин- цип виявляється в різних конкретних модифікаціях. Одне з можливих його формулювань виглядає так: психіка визначаєть- ся стилем життя і змінюється зі зміною зовнішніх умов. \
2. Єдність свідомості і діяльності. Свідомість і діяльність завжди знаходяться в нерозривній єдності, взаємозв’язку і вза- ємовпливі. Свідомість створює внутрішній план діяльності, дія- льність є не просто умовою, але й засобом виникнення і роз- витку свідомості.
3. Розвиток. Психіку можна правильно зрозуміти, якщо її розгля- дати в безперервному розвитку як процес і результат впливу вікового фактора, життєвих умов, діяльності, яка виконується, соціального оточення й особистої активності людини. Всі компоненти, які створюють внутрішній світ людини, безперервно змінюються.
4. Системність. Цей принцип визначає трактування психічних явищ як внутрішньо зв’язаних компонентів цілісної психічної організації. Жодне з психічних явищ не може бути відірваним від загального контексту життєдіяльності або цілісної організа- ції внутрішнього світу людини, приймаючи у відповідному контексті нерідко зовсім інший сенс і значення, ніж якби воно ана- лізувалося окремо.
