Тема 14: „фінансова надійність страхової компанії”

14.1 Поняття і зміст фінансової надійності страховика та засоби її забезпечення

Фінансова надійність страховика – це його здатність виконати страхові зобов’язання, які прийняті за договорами страхування та перестрахування, у разі впливу несприятливих чинників. Стійка фінансова надійність страхових операцій дає змогу страховикові виконати всі зобов’язання за будь-яких несприятливих обставин [18].

Фінансова надійність забезпечується такими чинниками:

• розміром власних коштів;

• правильно розрахованими страховими тарифами;

• збалансованим страховим портфелем;

• величиною страхових резервів, відповідною сумі страхових зобов’язань страховика;

• розміщенням страхових резервів;

• перестрахуванням.

14.2 Платоспроможність страховика та умови її забезпечення

Платоспроможність страховика – це здатність страхової компанії своєчасно та в повному обсязі виконувати свої платіжні зобов’язання, які випливають із укладених договорів страховиків, а також перед акціонерами та податковою службою.

Згідно діючого законодавства страховики зобов’язані дотримуватись таких вимог щодо забезпечення своєї платоспроможності:

• наявність сплаченого статутного фонду та гарантійного фонду страховика;

• створення страхових резервів, які достатні для майбутніх виплат страхових сум та відшкодувань;

• перевищення фактичного запасу платоспроможності над його нормативними запасами.

14.3 Власні кошти страхової організації, їх склад і джерела формування

До власних коштів страховика належать:

1) статутний фонд;

2) спеціальні та резервні фонди;

3) вільні резерви;

4) нерозподілений прибуток.

Головним елементом функціонування страхової компанії є статутний фонд, який є сумою вкладів її засновників. Основними вимогами до створення страхової компанії є наявність мінімального розміру статутного фонду – 100 тис. ЄВРО, а для компаній, створених за участю іноземних юридичних або фізичних осіб – 500 тис. ЄВРО. До 60 % статутного фонду має бути внесено в грошовій формі. Для формування статутного фонду законодавством забороняється використовувати кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Крім статутного фонду, страховик повинен мати певний обсяг власних коштів, вільних від зобов’язань. Такими коштами є гарантійний фонд та вільні резерви. До гарантійного фонду страховика належать спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку. Вільні резерви – це частка власних коштів страховика, яка резервуються з метою додаткового забезпечення фінансової надійності.

14.4 Страхові резерви, умови їхнього формування і розміщення

Важливим фактором фінансової надійності страховика є достатність страхових резервів. Розмір страхових резервів повинен відповідати величині страхових зобов’язань, взятих на себе страховиком.

Премії, акумульовані у страхові резерви, деякий час знаходяться у розпорядженні страховика і використовуються для отримання додаткового доходу. Активи страховика, сформовані за рахунок страхових резервів, є гарантією виконання ним зобов’язань.

Для забезпечення фінансової надійності страховика важливе значення має достатність страхових резервів, яка зумовлюється певним їх складом і застосуванням відповідних методів їх обчислення.

Згідно Закону України “Про страхування” страховики формують такі страхові резерви:

1) технічні резерви: резерв незароблених премій та резерв збитків;

2) резерви зі страхування життя: резерв довгостокових зобов’язань та резерв страхових сум, належних до виплат.

Страховики, котрі займаються ризиковим страхуванням, утворюють технічні резерви, до складу яких входять резерв незароблених премій та резерв збитків. Резерв незароблених премій включає в себе частки від сум надходжень страхових платежів, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату.

Резерв збитків – це зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

Страховики, котрі займаються страхуванням життя, утворюють резерви із страхування життя, які складаються з резервів довгострокових зобов’язань і резервів страхових сум, належних до виплати.

Наявність страхових резервів є гарантією платоспроможності страховика і фінансової стійкості страхових операцій.