Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛ_УРиСПД_укр.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.14 Mб
Скачать

5.7 Резервування коштів на покриття непередбачених витрат

Даний метод базується на створенні резерву коштів на покриття непередбачених витрат, розмір якого визначається шляхом зіставлення очікуваного значення можливих утрат (додаткових витрат) і витрат на їх запобігання, зниження або компенсацію.

Для визначення базової суми резерву на покриття непередбачених витрат, а також уточнення її в процесі роботи над проектом (на основі фактичних даних) можуть використовуватися методи кількісного аналізу ризику.

При визначенні суми резерву на покриття непередбачених витрат необхідно враховувати точність попередньої оцінки вартості проекту і його елементів залежно від етапів проекту, на яких виконувалася ця оцінка. Вона впливає на розмір резерву.

Ігнорування ж ризику може призвести до значної перевитрати коштів [4].

Визначення структури резерву на покриття непередбачених витрат може виконуватися на базі одного з двох підходів [10, 13]:

1) при першому підході резерв розділяється на дві частини:

  • загальний резерв − повинен покривати зміни в кошторисі і добавки до загальної суми контракту, наприклад, при необхідності виконання заздалегідь непередбачених робіт і інші аналогічні елементи;

  • спеціальний резерв − містить в собі надбавки на покриття зростання цін, збільшення витрат по окремих позиціях, а також на оплату позовів по контрактах;

2) другий підхід до створення структури резерву передбачає ділення непередбачених витрат по видах витрат (наприклад, на заробітну плату, матеріали, субконтракти). Така диференціація дозволяє визначити ступінь ризику, пов'язаного з кожною категорією витрат, що потім можна розповсюдити на окремі етапи бізнес-проекту.

Цей підхід забезпечує достатній контроль за непередбаченими витратами, однак необхідність використання великого числа даних і багаторазових оцінок дозволяє застосовувати його тільки для відносно невеликих бізнес-проектів. При цьому підході резерв на непередбачені витрати визначається тільки за тими видам витрат, які ввійшли в початковий кошторис.

При формуванні і витраті резерву необхідно враховувати наступне:

• непередбачені витрати включаються в бюджет як самостійна стаття і затверджуються відповідальним керівником;

• резерв не повинен використовуватися для компенсації витрат, понесених унаслідок незадовільної роботи;

• усі випадки використання резерву повинні реєструватися, періодично про них повинні готуватися звіти разом з іншою інформацією про вартість бізнес-проекту.

Після виконання роботи, для якої виділений резерв на покриття непередбачених витрат, слід порівняти плановий і фактичний розподіл непередбачених витрат і на цій основі визначити тенденції використання непередбачених витрат до завершення проекту. При цьому невикористана частина виділеного резерву на покриття непередбачених витрат може бути повернута в резерв бізнес-проекту.

Тема 6: „ризик інвестиційних рішень в підприємницькій діяльності”

6.1 Поняття активу. Ризикові і безризикові активи

Активом називають джерело, яке забезпечує грошові надходження його власникові. Ці надходження можуть носити характер прямих виплат і (або) прихованих. Так дивіденди від акцій є прямими виплатами, а ріст (зниження) вартості акцій − прихованими, оскільки їхній власник може відчути це тільки у випадку продажу акцій.

Норма віддачі (прибутковість) активу розраховується як відношення загального обсягу грошових надходжень від активу (як у формі прямих, так і прихованих виплат) до його ціни:

, (6.1)

де D − дивіденди; ∆К=К1-К0 − приріст капіталу (приховані виплати); Р − ціна активу.

Розрізняють номінальну і реальну норму віддачі активу. Номінальна розраховується за формулою (6.25), реальна − враховує поправку на інфляцію.

Активи бувають:

1) безризикові − це активи, які забезпечують грошові надходження в заздалегідь установлених розмірах;

2) ризикові − це активи, розміри грошових надходжень за якими точно визначити неможливо, їх можна оцінити тільки з певною ймовірністю.

Як правило, безризикові активи коштують дорожче ризикових. При цьому, ризикові активи забезпечують більш високу віддачу (очікуване значення віддачі) ніж безризикові, інакше ніхто не буде ризикувати.