Тема 1: „невизначеність і ризик в економіці”

1.1 Поняття невизначеності і ризику

В практиці господарської діяльності практично щодня доводиться приймати різного роду рішення. Важливою умовою ухвалення раціональних рішень є володіння якомога повнішою і точнішою інформацією про предмет рішення і його наслідки. Проте, як і всі інші ресурси, інформація, як правило, обмежена, тому більшість рішень приймаються в умовах неповної обізнаності, спонтанного і суперечливого характеру процесів, які протікають в складних соціально-економічних системах. Наслідком ухвалення рішень в цих умовах є невизначеність результатів.

Під невизначеністю слід розуміти неможливість оцінки майбутнього розвитку подій, як з погляду вірогідності їх реалізації, так і з погляду виду їх прояву.

Виходячи з вищевикладеного, невизначеність або неповна невизначеність при ухваленні рішень може привести до відхилення результатів конкретних рішень або дій від очікуваних. Загроза відхилення результатів в гіршу, для особи, яка приймає рішення, сторону від очікуваних називається ризиком.

Економічний ризик − це загроза втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових витрат в результаті здійснення конкретних видів діяльності [10].

Ризик має місце тільки там, де може бути як мінімум два сценарію розвитку подій, відповідно − два і більше можливих альтернативних результатів. У ситуації, коли можливий тільки один результат, ризику немає, оскільки альтернатив немає [14].

Невизначеність і породжений нею ризик є невід'ємною частиною практично всіх ухвалених рішень в економіці. Вони існують об'єктивно, незалежно від того, приймають їх до уваги або ігнорують. І, як показує досвід, у наш час без урахування невизначеності і риски вже не обійтися. Їх ігнорування може стати гальмом розвитку конкретних суб'єктів господарської діяльності і економіки України в цілому. Наслідком ризику є те, що прийняті рішення часто виявляються помилковими; вигоди − скромнішими, а витрати − більшими, ніж очікували [4].

Особливо значний ризик властивий підприємницькій діяльності. Наприклад, новий (модернізований) товар вже в ході виробництва може виявитися непотрібним, тоді як на момент рішення про його розробку і виробництво, яке спиралося на результати аналізу кон'юнктури ринку, потреб і запитів споживачів, напрямів і темпів розвитку НТП тощо, уявлялося, що попит на нього буде стійким. Ризик може виявлятися й у тім, що на даному ринку або його ділянці новий товар може бути і не реалізований в тих обсягах, які були розраховані за результатами маркетингових досліджень. Як наслідок цих ситуацій − можливість зазнати збитків або недоотримати дохід [4].

1.2 Чинники невизначеності і ризику

Виділяють наступні групи причин виникнення невизначеності і викликаної нею ризику [1]:

1) індертермінованість багатьох процесів і явищ, які впливають на економіку (НТП, стихійні лиха, поведінка конкурентів і споживачів);

2) неповнота, неточність і суперечність інформації, які викликані як технічними утрудненнями при її отриманні і обробці, так і суто економічними причинами − дуже великими витратами на отримання інформації, які перевищують можливі вигоди від володіння нею;

3) нерівний ступінь обізнаності учасників ринкових угод (асиметрія інформації);

4) багатокритеріальність і конфліктність в оцінці рішень, коли доведеться свідомо йти на компроміси, наприклад, при формуванні системи товарообігу доведеться йти на компроміс між швидкістю обробки замовлень і витратами на підтримку запасів готової продукції.

Чинники невизначеності і ризику розділяються на [4]:

1) об'єктивні − чинники, які не залежать безпосередньо від конкретного підприємства. Конкретне підприємство повинне будувати свою діяльність так, щоб згладжувати їх деструктивний вплив і використовувати виникаючі сприятливі можливості. У свою чергу, об'єктивні чинники ризику поділяють на:

а) чинники безпосереднього впливу:

• законодавчі і нормативно-правові акти, які регулюють господарську і підприємницьку діяльність;

• бюджетна, фінансово-кредитна і податкова системи;

• дії органів влади;

• дії економічних контрагентів (постачальників, споживачів, торгових та збутових посередників тощо);

• конкуренція;

• дії криміналу тощо;

б) чинники опосередкованого впливу:

• політична, економічна, демографічна, соціальна, екологічна ситуації і їх зміни;

• стихійні лиха;

• міжнародні економічні зв'язки і торгівля;

• НТП тощо;

2) суб'єктивні − чинники, які характеризують безпосередньо конкретне підприємство:

• стратегія розвитку;

• маркетинг;

• виробничі потужності;

• технології;

• кадри і мотивація їх діяльності;

• якість продукції;

• система управління;

• місце розташування тощо.

Дані чинники ризику є керованими і їх дію можна мінімізувати.

Виділені групи чинників ризику мають загальні елементи, які тісно взаємодіють один з одним. Тому розглядати ці групи чинників слід разом в їх логічному взаємозв'язку.