Реферат

Пояснювальна записка до дипломної роботи «Оцінка забруднення повітря хімічними речовинами у житлових приміщеннях»: ___ с., ___ рис., ___табл., ___ літературних джерела.

Об'єкт дослідження – оцінка забруднення повітря хімічними речовинами у житлових приміщеннях.

Предмет дослідження – повітря, що забруднюється хімічними речовинами.

Мета роботи – науково обґрунтувати необхідність проведення санітарно-хімічного дослідження повітря житлових приміщень потенційно небезпечними хімічними речовинами.

Методи дослідження – аналіз наукової літератури, порівняння, синтез і систематизація; узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних; системний підхід, методи спостереження та порівняння.

В дипломній роботі оцінено забруднення повітря хімічними речовинами у житлових приміщеннях, визначено зміни складу повітря, вплив на здоров’я людини, сформульовано висновки щодо покращення стану повітря у житлових приміщеннях та заходи щодо зменшення забруднення хімічними речовинами.

ОЦІНКА СТАНУ ПОВІТРЯ, ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ, ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ, ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ, ЖИТЛОВІ ПРИМІЩЕННЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………7

РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН У ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ………………………………………………………………..11

1. Будівельно-оздоблювальні матеріали…………………………….11

2. Електротехнічні побутові прилади…………………………………

3. Висновки…………………………………………………………….

РОЗДІЛ 2 ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ У ПОБУТІ ЯК ТОКСИЧНІ АНТРОПОГЕННІ ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ…………………………..

1. Парфумерно-косметичні засоби………………………………

2. Засоби побутової хімії……………………………………………..

3. Лікарські препарати…………………………………………………

4. Висновки…..……………………………………………….

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ………….

3.1. Методи контролю вмісту хімічних речовин у повітрі……………

3.2. Принципи гігієнічного нормування домішок у повітрі………….

3.3. Методи відбору проб повітря………………………………………

3.4. Визначення якості повітря у житловому приміщенні……………

3.5. Висновки………………….…………………………………………..

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Перелік умовних позначень, скорочень, термінів

CO – оксид вуглецю

CO₂ – діоксин вуглецю

ISO – Міжнародна організація зі стандартизації

ВЕРХ – високоефективна рідинна хроматографія

ГДВ – гранично допустимі викиди

ГДЗ – гранично допустиме забруднення

ГДК – гранично допустима концентрація

ДНФГ – динітрофенілгідразин

ДСП – деревостружкові плити

ДСТУ – державні стандарти України

ЕМВ – електромагнітне випромінювання

ЕМП – електромагнітне поле

ЗГЛОР – загальний вміст грибкових летких органічних речовин

ЗЛОР – загальний рівень летких органічних речовин

ІЗ – індекс забруднення

ЛОР – леткі органічних сполуки

МДФ – ( англ. Medium density fiberboard, MDF) – деревоволокниста плита середньої щільності

ПАР – поверхнево активні речовини

СГХ – санітарно-гігієнічні характеристики

СХХ – санітарно-хімічні характеристики

ТДІ – толуілендіізоціанат

ВСТУП

Актуальність. Хімічне забруднення повітря житлових приміщень віднесено до найбільш важливих факторів ризику впливу навколишнього середовища на здоров’я населення. Це обумовлено не тільки зовнішніми, а й, в першу чергу, внутрішніми джерелами забруднення. На сьогодні основними забруднювальними речовинами повітря приміщень залишаються продукти неповного згоряння газу, вугілля, деревини (пил, оксиди азоту, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, сірчистий ангідрид, сума вуглеводнів, бенз-а-пірен), які використовуються для опалення житла та приготування їжі, а також тютюновий дим. Для України в останні 20 років проблема хімічного забруднення повітря приміщень набула актуальності у зв’язку з широким використанням у будівництві різних штучних оздоблювальних та будівельних матеріалів, засобів боротьби з грибками та мікроорганізмами тощо. Довершує спектр негативних факторів забрудненого повітря приміщень неконтрольоване використання препаратів побутової хімії, парфумерно-косметичних препаратів, лікарських засобів, електротехнічних і електронних виробів.

Забруднення повітря на сьогодні є найбільшою в світі загрозою здоров’ю людини. І мова не лише про техногенно забруднене атмосферне повітря населених місць, особливо в потужних промислових центрах, або повітря робочої зони на виробництвах, а й про повітря всередині житлових приміщень, рівень забруднення якого може у багато разів перевищувати зовнішній. Так, за даними ВООЗ та ЄС, повітря приміщень в 4–6 разів брудніше та у 8–10 разів токсичніше, ніж атмосферне повітря. На концентрацію забруднювачів повітря всередині приміщень впливають рівень забруднення зовнішнього повітря, внутрішні джерела, швидкість обміну між внутрішнім і зовнішнім повітрям, характеристики і обладнання будівель. Поряд із зовнішнім повітрям важливими джерелами хімічних забруднювачів повітря всередині приміщень є виділення з оздоблювальних та будівельних матеріалів, меблів, побутових приладів тощо. Крім того, у прагненні до енергозбереження сучасний «євроремонт» передбачає високий ступінь ізоляції приміщення від зовнішнього середовища, що у поєднанні з низькою швидкістю вентиляції може призвести до накопичення шкідливих речовин у повітрі приміщення. В повітрі приміщень сучасних будівель визначається близько 300 летких хімічних сполук, близько 80 з яких може адсорбуватися побутовим пилом різної дисперсності. Серед них – леткі органічні сполуки, поліциклічні ароматичні вуглеводні, важкі метали тощо.

Вважається, що в Європі забруднення повітря приміщень зумовлює до 3,4 млн. випадків смертей щорічно. На найбільший ризик наражаються жінки, діти, літні люди, які більш тривалий проміжок часу знаходяться вдома, а також ті, хто вже страждають респіраторними, алергічними та іншими захворюваннями, оскільки більшість забрудників повітря приміщень впливають на дихальну, серцево-судинну та центральну нервову системи, чинять подразнюючу та сенсибілізуючу дію, пригнічують імунітет, шкодять печінці тощо.

Мета дослідження – науково обґрунтувати необхідність проведення санітарно-хімічного дослідження повітря житлових приміщень потенційно небезпечними хімічними речовинами.

Об’єкт та методи дослідження. Об’єкт – оцінка забруднення повітря хімічними речовинами у житлових приміщеннях. Відбір проб повітря в приміщеннях будинків проводився на висоті 1,5 і 0,8 м від підлоги та на відстані 0,5 м від стін. Одночасно вимірювалися параметри мікроклімату, кратність повітрообміну, об’єм приміщення. Для визначення фонових концентрацій відібраних забруднювальних речовин паралельно проводився аналіз атмосферного повітря на рівні відповідного поверху. Водночас визначалися параметри мікроклімату приміщення. Аналіз забруднення повітря приміщень проводився за діючими нормативно-методичними документами.

В Україні поточний державний санітарний нагляд за повітрям житлових приміщень проводиться за переліком, який включає найбільш вагомі, в гігієнічному відношенні, 22 хімічні речовини, а попередній нагляд взагалі відсутній. Огляд фактичних даних, що лежить в основі різних рекомендацій по кожній з відібраної забруднювальної речовини, включає оцінку: можливого джерела забруднення всередині приміщень; концентрації, яка найчастіше визначається в повітрі приміщень; зв'язку концентрацій з рівнями вмісту в атмосферному повітрі; інформації фактичних даних фізико-хімічних властивостей токсичності. На базі накопичених наукових даних проводиться оцінка ризику для здоров'я і приймаються узгоджені рекомендації по кожній забруднювальній речовині.

Тому, враховуючи такі характеристики речовин, як токсичність, їх поширеність у повітрі приміщення, а також на основі даних щодо характеристик експозиції населення, було запропоновано для санітарно-хімічного нагляду за рівнем хімічного забруднення повітря приміщень «короткий» перелік речовин, які є найважливішими в гігієнічному відношенні: речовини, що можуть виділятися з будівельних або оздоблювальних матеріалів. Цей перелік включає: формальдегід, фенол, аміак, стирол, толуілендіізоціанат (ТДІ), ацетон, ксилол.

Для визначення найбільшої можливої насиченості об’єму приміщення хімічними речовинами, проби відбиралися за умов мінімального повітрообміну, при зачинених дверях та вікнах. Маючи можливість проводити короткотривалі дослідження (час осереднення 20-30 хв.), гігієнічну оцінку рівня хімічного забруднення повітря визначали відповідно до гранично допустимої максимально разової концентрації (ГДК_мр). Було досліджено повітря приміщень на присутність відповідних хімічних речовин в житлових будинках – у великих кімнатах, спальнях, дитячих. Обсяги досліджень хімічного аналізу повітря житлових приміщень та атмосферного повітря з визначення кількісного вмісту склав на кожну речовину 400 проб в повітрі приміщень та 200 проб в атмосферному повітрі. Для статистичної обробки отриманих даних було використано програму Microsoft Excel. Використаний метод параметричного аналізу.

Дослідження проводилися за скаргами населення на присутність нав’язливих запахів в приміщеннях після ремонту або за побажанням власників перевірити повітря приміщень на присутність хімічних речовин. Беручи до уваги те, що приміщення були нові або відремонтовані, не мали меблів і не забруднювалися продуктами неповного згоряння палива, для проведення досліджень використаний «короткий» перелік, який містить: формальдегід, фенол, аміак, стирол, ТДІ, ацетон, ксилол.

На основі співвідношення визначених середніх концентрацій забруднювальних речовин «короткого» переліку в повітрі приміщень та атмосферного повітря, доведено наявність внутрішніх джерел забруднення формальдегідом, фенолом, аміаком, стиролом, ТДІ, ацетоном, ксилолом в повітрі нових та відремонтованих житлових приміщеннях

Практичне значення отриманих результатів. Науково обґрунтовано необхідність санітарно-хімічного контролю «коротким переліком» речовин за станом повітря нових та відремонтованих житлових приміщень. Забезпечення відповідності основних показників чистоти повітря науково обґрунтованим нормативним значенням є одним із головних завдань гігієни жител, що забезпечує соматичне і психічне здоров'я та соціальний добробут кожної людини. 

Апробація отриманих результатів. Основні результати дипломної роботи були апробовані на Х Всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологічна безпека держави»:

Бондар О. С. Оцінка забруднення повітря хімічними речовинами у житлових приміщеннях. Екологічна безпека держави: тези доповідей Х Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів. м. Київ, 21 квітня 2016р., Національний авіаційний університет / редкол. О.І. Запорожець та ін.. – К.: НАУ, 2016. – 262с.