- •II. Система органів влади Автономної Республіки Крим:
- •Iіі. Система органів місцевого самоврядування:
- •5. Поняття та види методів державного управління.
- •6. Система адміністративного права
- •8. Порядок скасування адміністративних актів.
- •9. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- •10. Предмет адміністративного права, його особливості.
- •15. Загальна характеристика заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення
- •17. Співвідношення адмін..Права з іншими галузями права
- •19. Види адміністративно-правових норм.
- •20. Склад та компетенція кабінету міністрів україни.
- •27. Адміністративно-процесуальний статус національних комісій щодо регулювання діяльності суб’єктів природних монополій
- •28. Поліцейське піклування як поліцейський захід
- •33.Вимоги до форми та змісту звернень громадян
- •34.Вимоги до адміністративних актів
- •35. Сучасний стан кодифікації адміністративного законодавства в Україні.
- •36.Проходження державної служби. (із зу «Про державну службу» від 10.12.2015)
- •37.Основні інститути адміністративного права та їх загальна характеристика.
- •41. Доставлення порушника, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •42. Ознаки адміністративного правопорушення
- •43. Поняття та види суб'єктів адміністративного права
- •45. Порядок призначення голови місцевої державної адміністрації та формування складу адміністрації.
- •46. Види адміністративно-правових відносин
- •50. Тимчасове затримання транспортних засобів як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •51.Поняття адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності суб’єктів.
- •52.Президентський контроль у сфері виконавчої влади
- •53. Міністерство юстиції України: структура і завдання
- •55. Адміністративно-правовий статус громадян україни, іноземців та осіб без громадянства
- •56. Позбавлення спеціального права, як вид адмін стягнення
- •57. Органи виконавчої влади
- •58. Загальні правила притягнення до адміністративної відповідальності
- •59. Види додаткових адміністративних стягнень.
- •60) Порядок формування кабінету міністрів україни.
- •61. Заходи впливу до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень.
- •62. Центральні органи виконавчої влади та їх характеристика
- •63. Склад адміністративного правопорушення (проступку).
- •64. Штраф як найпоширеніший вид стягнення та порядок його застосування.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади, правова основа їх організації та діяльності.
- •69. Співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»
- •70 Адміністративний договір як правова форма державного управління
- •71. Реформування центральних органів виконавчої влади: завдання, правова основа.
- •72. Президент україни і система органів виконавчої влади.
- •73. Класифікація адміністративних правовідносин за критерієм підпорядкованості суб’єктів
- •76. Поняття та види форм державного управління
- •77. Переконання та примус в державному управлінні.
- •79. Адміністративне затримання як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •80. Повноваження і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади
- •81. Заходи адміністративного примусу
- •82.Поняття та форми реалізаціяї адміністративно-правових норм.
- •83) Види державного контролю у сфері виконавчої влади
- •84. Особистий огляд як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •85. Джерела адміністративного права.
- •2.Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та міжнародні угоди України
- •10. Накази керівників державних підприємств, установ та організацій.
- •86.Співвідношення понять «виконавча влада» та «публічна адміністрація».
- •II. Сфера виконавчої влади та місцевого самоврядування визначається тим, що:
- •87.Суб’єкти владних повноважень, їх адміністративно-правовий статус.
- •88. Юридичні особи публічного права.
- •89. Органи виконавчої влади, порядок їх формування.
- •90.Центральні органи влади зі спеціальним статусом, особливості їх адміністративно-правового статусу.
- •91. Особливість адміністративно-правового статусу Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради.
- •92. Органи виконавчої влади автономної республіки крим
- •93. Особливість адміністративно-правового статусу військово-цивільних державних адміністрацій
- •94. Особливість адміністративно-правового статусу територіальних громад
- •96. Складові адміністративно-правового статусу суб’єктів публічної адміністрації
- •97. Адміністративні повноваження суб’єктів публічної адміністрації
- •98. Поняття, види та процедури здійснення публічного правонаступництва
- •2) За сферою поширення:
- •3) За обсягом:
- •4) За підставою виникнення:
- •5) За способом закріплення:
- •99. Адміністративно-територіальний устрій України.
89. Органи виконавчої влади, порядок їх формування.
Органи виконавчої влади в Україні - це система центральних і місцевих, одноособових і колегіальних, органів виконавчої влади загальної та спеціальної компетенції на чолі з Кабінетом Міністрів України, що відповідно до Конституції та законів України забезпечують виконання Конституції України, законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України в найважливіших сферах суспільного і державного життя України.Існують такі ознаки органів виконавчої влади:
- Орган виконавчої влади являє собою організацію - колектив людей - державних службовців. У рамках цього колективу (структурних підрозділів) розподілені повноваження і відповідальність за доручену справу.
- Кожен орган виконавчої влади має офіційне найменування та повноваження використовувати різні атрибути з державною символікою.
- Вони створюються державою у встановленому законом порядку спеціально для здійснення її управлінських функцій - функцій державної виконавчої влади (забезпечують фактичну реалізацію цієї влади).
- Цільовим призначенням цих органів є здійснення виконавчо-розпорядчої (управлінської) діяльності шляхом безпосереднього повсякденного керівництва економікою, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом.
- Кожний орган наділений державно-владними повноваженнями, має певний обсяг прав та обов'язків у сфері державного управління, компетенцію.
- Діяльність цих органів має вторинний, підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, бо вони здійснюють свої функції на підставі та на виконання закону. Але, реалізуючи свою компетенцію, виконуючи закони, органи мають повноваження розпоряджатися з конкретних питань та приймати підзаконні нормативні акти.
- Для здійснення своїх завдань і функцій ці органи також наділені правом широкого застосування заходів державного (зокрема, адміністративного) примусу та мають спеціальний апарат примусу.
- Органам державної виконавчої влади властива організаційно-структурна відокремленість та оперативна самостійність дій у певних територіальних межах чи галузях.
- Кожен орган державної виконавчої влади є суб'єктом державної власності, утримується за рахунок Державного бюджету.
- Має статус юридичної особи, є самостійним учасником адміністративно-правових відносин.
- У системі цих органів наявна ієрархічна підпорядкованість, вони одночасно можуть бути і суб'єктами і об'єктами управління
Президент України утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Організаційні заходи щодо утворення та ліквідації місцевих державних адміністрацій здійснюються Кабінетом Міністрів України на підставі акту про утворення чи ліквідацію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
90.Центральні органи влади зі спеціальним статусом, особливості їх адміністративно-правового статусу.
Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом (Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Антимонопольний комітет України, Державний комітет статистики України та ін.) має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.
Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені відповідні департаменти (служби) (Вища рада юстиції, Департамент ДАІ МВС України, Національний олімпійський комітет, Інформаційний центр Міністерства юстиції України та ін. ).
В порядку, передбаченому законодавством України, центральні органи виконавчої влади можуть утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої територіальні органи.
Зараз існують такі центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом:
Антимонопольний комітет України
Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Фонд державного майна України
Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
Національне агентство України з питань державної служби
Національне агентство України з питань запобігання корупції
Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності та державного управління ними у складі окремих центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом у межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені відповідні департаменти (служби). Утворення департаменту (служби), призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про департамент (службу) здійснює Президент України.
Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних та юридичних осіб. Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.
