61. Заходи впливу до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень.

Ст. 24-1 КУпАП

• зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

• попередження;

• догана або сувора догана;

• передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

• біологічні, психологічні та соціальні характеристики + принципи справедливості та гуманізму Необхідність виокремлення спеціальних норм

• презумпція: достатніми є міри виховно-педагогічного, а не карального характеру

• Декларація прав дитини, Преамбула : неповнолітні, у зв'язку з їх фізичною і розумовою незрілістю, потребують спеціальної охорони і захисту

• ст. 13 - вік, з якого може наставати адміністративна відповідальність.

• ст. 34 - відносить до обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення правопорушення неповнолітнім.

• ст. 35 - відносить до обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, віднесено втягнення неповнолітнього в правопорушення.

• ст. 40 - встановлює особливий порядок відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітнім у результаті вчинення адміністративного правопорушення

• ст. 180 - адміністративну відповідальність за доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього.

• Все це свідчить про важливість охорони прав та законних інтересів неповнолітніх засобами законодавства про адміністративні правопорушення.

Публічне вибачення

• є найменш суворим заходом впливу

• якщо усвідомила неправомірність своєї поведінки

• якщо щире розкаяння у вчиненому.

• Форма та зміст вибачення нормативно не регламентовані та залишені на розсуд заінтересованих осіб.

Застереження

• профілактичне.

• в присутності батьків або осіб, які їх замінюють.

• Про винесення особі офіційного застереження має бути складено протокол

• його форма та зміст нормативно не регламентовані.

Догана або сувора догана

• є офіційним осудженням від імені держави.

Передача

• за наявності даних про здатність забезпечити позитивний виховний вплив на нього

• постійний контроль за його поведінкою.

• під нагляд педагогічного чи трудового колективу - тільки за згодою цього колективу.

• під нагляд педагогічного колективу навчального закладу тільки за місцем навчання

• трудового колективу - за місцем роботи за наявності даних про те, що цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на його виховання (постанову Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» № 6 від 31.05.2002 p.).

62. Центральні органи виконавчої влади та їх характеристика

Систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є КМУ.

Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.

Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.

Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених КМУ сферах, проведення якої покладено на КМУ Конституцією та законами України.

• Міністерство очолює міністр України, який є членом КМУ.

• Основними завданнями міністерства є:

1) забезпечення нормативно-правового регулювання;

2) визначення пріоритетних напрямів розвитку;

3) інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики;

4) узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, КМУ на розгляд Президентові України та КМУ;

4-¹) забезпечення здійснення соціального діалогу на галузевому рівні;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України.

Інші центральні органи виконавчої влади:

• Центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.

• Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством.

• Основними завданнями є:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об'єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України.

• Центральні органи виконавчої влади можуть здійснювати одне або кілька визначених частиною першою цієї статті завдань.

• У разі якщо більшість функцій ЦОВВ складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам, центральний орган виконавчої влади утворюється як служба(приклад – Державна авіаційна служба України).

• У разі якщо більшість функцій ЦОВВ складають функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, ЦОВВ утворюється як агентство(приклад – Державне агентство з питань кіно).

• У разі якщо більшість функцій ЦОВВ складають контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства, центральний орган виконавчої влади утворюється як інспекція(приклад – Державна екологічна інспекція України).

ЦОВВ зі спеціальним статусом:

• Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом.

• Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України.