- •II. Система органів влади Автономної Республіки Крим:
- •Iіі. Система органів місцевого самоврядування:
- •5. Поняття та види методів державного управління.
- •6. Система адміністративного права
- •8. Порядок скасування адміністративних актів.
- •9. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- •10. Предмет адміністративного права, його особливості.
- •15. Загальна характеристика заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення
- •17. Співвідношення адмін..Права з іншими галузями права
- •19. Види адміністративно-правових норм.
- •20. Склад та компетенція кабінету міністрів україни.
- •27. Адміністративно-процесуальний статус національних комісій щодо регулювання діяльності суб’єктів природних монополій
- •28. Поліцейське піклування як поліцейський захід
- •33.Вимоги до форми та змісту звернень громадян
- •34.Вимоги до адміністративних актів
- •35. Сучасний стан кодифікації адміністративного законодавства в Україні.
- •36.Проходження державної служби. (із зу «Про державну службу» від 10.12.2015)
- •37.Основні інститути адміністративного права та їх загальна характеристика.
- •41. Доставлення порушника, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •42. Ознаки адміністративного правопорушення
- •43. Поняття та види суб'єктів адміністративного права
- •45. Порядок призначення голови місцевої державної адміністрації та формування складу адміністрації.
- •46. Види адміністративно-правових відносин
- •50. Тимчасове затримання транспортних засобів як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •51.Поняття адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності суб’єктів.
- •52.Президентський контроль у сфері виконавчої влади
- •53. Міністерство юстиції України: структура і завдання
- •55. Адміністративно-правовий статус громадян україни, іноземців та осіб без громадянства
- •56. Позбавлення спеціального права, як вид адмін стягнення
- •57. Органи виконавчої влади
- •58. Загальні правила притягнення до адміністративної відповідальності
- •59. Види додаткових адміністративних стягнень.
- •60) Порядок формування кабінету міністрів україни.
- •61. Заходи впливу до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень.
- •62. Центральні органи виконавчої влади та їх характеристика
- •63. Склад адміністративного правопорушення (проступку).
- •64. Штраф як найпоширеніший вид стягнення та порядок його застосування.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади, правова основа їх організації та діяльності.
- •69. Співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»
- •70 Адміністративний договір як правова форма державного управління
- •71. Реформування центральних органів виконавчої влади: завдання, правова основа.
- •72. Президент україни і система органів виконавчої влади.
- •73. Класифікація адміністративних правовідносин за критерієм підпорядкованості суб’єктів
- •76. Поняття та види форм державного управління
- •77. Переконання та примус в державному управлінні.
- •79. Адміністративне затримання як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •80. Повноваження і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади
- •81. Заходи адміністративного примусу
- •82.Поняття та форми реалізаціяї адміністративно-правових норм.
- •83) Види державного контролю у сфері виконавчої влади
- •84. Особистий огляд як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •85. Джерела адміністративного права.
- •2.Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та міжнародні угоди України
- •10. Накази керівників державних підприємств, установ та організацій.
- •86.Співвідношення понять «виконавча влада» та «публічна адміністрація».
- •II. Сфера виконавчої влади та місцевого самоврядування визначається тим, що:
- •87.Суб’єкти владних повноважень, їх адміністративно-правовий статус.
- •88. Юридичні особи публічного права.
- •89. Органи виконавчої влади, порядок їх формування.
- •90.Центральні органи влади зі спеціальним статусом, особливості їх адміністративно-правового статусу.
- •91. Особливість адміністративно-правового статусу Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради.
- •92. Органи виконавчої влади автономної республіки крим
- •93. Особливість адміністративно-правового статусу військово-цивільних державних адміністрацій
- •94. Особливість адміністративно-правового статусу територіальних громад
- •96. Складові адміністративно-правового статусу суб’єктів публічної адміністрації
- •97. Адміністративні повноваження суб’єктів публічної адміністрації
- •98. Поняття, види та процедури здійснення публічного правонаступництва
- •2) За сферою поширення:
- •3) За обсягом:
- •4) За підставою виникнення:
- •5) За способом закріплення:
- •99. Адміністративно-територіальний устрій України.
59. Види додаткових адміністративних стягнень.
Додатковими є такі адміністративні стягнення, які не можуть призначатися самостійно, а можуть тільки приєднуватися до основних заходів стягнення. Такі стягнення виконують при визначенні обсягу адміністративної відповідальності не основну, а допоміжну роль.
Додаткові адміністративні стягнення діляться на 2 основних види (ст. 25 КУпАП):
Ті, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові
Оплатне вилучення предметів
Конфіскація предметів
Позбавлення права керування транспортними засобами
Ті, що можуть застосовуватися тільки як додаткові
Позбавлення права обіймати певні посади
Позбавлення права займатися певною діяльністю
Позбавлення права керування транспортними засобами
Позбавлення права полювання
60) Порядок формування кабінету міністрів україни.
{Закон України “Про Кабінет Міністрів України”}
…
Стаття 7. Вимоги до членів Кабінету Міністрів України
1. Членами Кабінету Міністрів України можуть бути громадяни України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють державною мовою. Не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.
2. Члени Кабінету Міністрів України не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
…
Стаття 8. Призначення на посаду Прем’єр-міністра України
1. Прем’єр-міністр України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.
2. Подання про призначення Верховною Радою України на посаду Прем’єр-міністра України Президент України вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після надходження такої пропозиції.
3. Пропозиція коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, подається Президенту України за підписом народного депутата України - уповноваженого на подання пропозиції відповідно до угоди про формування коаліції.
5. До подання про призначення на посаду Прем’єр-міністра України додаються:
1) відомості про громадянство;
2) відомості про освіту;
3) відомості про трудову діяльність і автобіографія;
4) декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
5) відомості про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку;
6) відомості про судимість кандидата.
Усі відомості подаються державною мовою і власноручно підписуються кандидатом на посаду Прем’єр-міністра України.
6. Кандидат на посаду Прем’єр-міністра України за пропозицією депутатських фракцій (фракції) до розгляду питання на пленарному засіданні Верховної Ради України зустрічається з депутатськими фракціями та відповідає на їхні запитання.
7. Голосування у Верховній Раді України щодо призначення Прем’єр-міністра України проводиться у поіменному режимі. Рішення про призначення Прем’єр-міністра України приймається у формі постанови Верховної Ради України.
8. У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення на зазначену посаду в порядку, встановленому частинами другою, четвертою та п’ятою цієї статті.
9. Особа, призначена Прем’єр-міністром України, вступає на посаду в порядку, встановленому статтею 10 цього Закону. Після прийняття постанови Верховної Ради України про її призначення до вступу на посаду новопризначений Прем’єр-міністр України набуває повноважень проводити всі необхідні консультації щодо формування складу Кабінету Міністрів України та вносити подання, зазначені у частині першій статті 9 цього Закону.
Стаття 9. Призначення на посаду членів Кабінету Міністрів України
1. Члени Кабінету Міністрів України, крім Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України і Міністра закордонних справ України, призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України.
2. При формуванні нового складу Кабінету Міністрів України новопризначений Прем’єр-міністр України вносить до Верховної Ради України подання про призначення членів Кабінету Міністрів України відповідно до вимог Конституції України та цього Закону. У цьому поданні пропонується повний посадовий склад Кабінету Міністрів України.
3. Подання Прем’єр-міністра України, зазначене у частині другій цієї статті, стосовно персонального складу Кабінету Міністрів України може вноситися єдиним списком. Подання щодо окремих кандидатур на посади, зазначені у поданні щодо посадового складу, може вноситися окремо.
4. Міністр оборони України і Міністр закордонних справ України призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України.
5. Подання про призначення членів Кабінету Міністрів України, зазначені у частинах першій та четвертій цієї статті, щодо кандидатів на відповідні посади вносяться разом з:
1) відомостями про громадянство;
2) відомостями про освіту;
3) відомостями про трудову діяльність і автобіографією;
4) декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";
5) відомостями про перебування у складі керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку;
6) відомостями про судимість кандидата.
Трудова книжка, документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи, які подаються членом Кабінету Міністрів України під час призначення його на посаду, зберігаються за місцем роботи.
6. На кожну посаду члена Кабінету Міністрів України вноситься одна кандидатура.
7. Кандидат на посаду члена Кабінету Міністрів України за пропозиціями депутатських фракцій до розгляду питання про його призначення на пленарному засіданні Верховної Ради України може зустрічатися з депутатськими фракціями та відповідати на їхні запитання.
8. Верховна Рада України розглядає подання та призначає на посаду членів Кабінету Міністрів України. Верховна Рада України приймає рішення з цього приводу у формі постанови. Рішення щодо призначення членів Кабінету Міністрів України може прийматися як списком, так і щодо окремих посад. Рішення Верховної Ради України щодо призначення члена Кабінету Міністрів України приймається за його присутності.
9. Кандидатура на посаду члена Кабінету Міністрів України вважається відхиленою, якщо Верховна Рада України не прийняла рішення про її призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України.
10. У разі відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду члена Кабінету Міністрів України Прем’єр-міністр України, а у випадках, установлених Конституцією України, - Президент України вносить подання про призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному цією статтею.
11. Призначення на вакантну посаду члена Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України) здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, передбачених частинами першою, третьою - десятою цієї статті.
12. Постанова Верховної Ради України в частині призначення члена Кабінету Міністрів України набирає чинності з моменту складення ним присяги у порядку, встановленому статтею 10 цього Закону.
Стаття 10. Вступ на посаду членів Кабінету Міністрів України та початок роботи новосформованого Кабінету Міністрів України
1. Особа, призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України, у день свого призначення перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України таку присягу
3. Член Кабінету Міністрів України вступає на посаду з моменту складення ним присяги.
4. Особа, яка у день свого призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України) не склала присяги, вважається такою, що відмовилася від посади.
5. Кабінет Міністрів України набуває повноважень та розпочинає роботу після складення присяги не менше ніж двома третинами від його посадового складу, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону.
