35. Сучасний стан кодифікації адміністративного законодавства в Україні.

Система адміністративного законодавства є найбільшою за обсягом в правовій системі України. Велика кількість норматино-правових, а особливо підзаконних актів створює таку систуацію, за якої часто з двох різних аків постають дві різні моделі вирішення однієї правової проблеми. Тому українському адміністративному законодавству необхідна систематизація. На даний момент в Україні вже існують два кодифіковані акти адміністративно-правового х-ру – КУпАП від 7.12.1984 та КАС від 6. 07. 2005, які охоплюють лише адміністративно-деліктне т адміністративно-процесуальне законодавство.

На перший погляд оптимальним результатом систематизації чинного адміністративного законодавства стало б прийняття Адміністративного кодексу України. Однак на відміну від деяких інших галузей права норми адміністративного права неможливо (з цілком об'єктивних причин таких як громіздкість) об'єднати в єдиному кодифікованому акті. Кодифікація адміністративного законодавства не може бути суцільною. Адже адміністративне право, як вже зазначалося, регулює надзвичайно широке коло управлінських відносин. Його норми містяться у численних актах різної юридичної сили. Крім того, нор-мотворчість у державному управлінні характеризується високою динамічністю, частою появою нових норм, що ускладнює зміст та структуру правового матеріалу, обмежує можливість його кодифікації. Разом із тим в історії українського права можна знайти два протилежні приклади – Адміністративний кодекс УРСР 1927 р. та проект Адміністративного кодексу УНР. Та разом із тим, що стосується першого, то він регулював далеко не всі адміністратисно-правові відносини, був не гнучким, через що після прийняття Конституції 1937 року, що запровадила нову систему ОВВ був скасований. Дискусії щодо прийняття нового Адміністративного кодексу точилися з кінця 1940-х до початку 1970-х і закінчились усвідомленням неможливості прийнятя всеохоплюючого АК і концентрацією уваги на роботі над Кодексом про адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим упорядкування адміністративно-правових норм має здійснюватися шляхом поетапної кодифікації за окремими інститутами адміністративного права (за прикладом інституту адміністративної відповідальності) з наступною підготовкою та прийняттям Зводу адміністративного законодавства України. Це повторить позитивний досвід багатьох європейських країн (варто згадати Адміністративний кодекс Франції для місцевого самоврядування тощо). Також однозначно необхідно прийняти новий Кодекс про адміністративну відповідальність замість застарілого КУпАПу, недосконалість якого проявяється, починаючи з «радянських» норм загальної частини і закінчуючи окремими проблемними складами з особливої частини. Для спрощення кодифікаційних робіт, з огляду на суттєву відмінність матеріальних і процесуальних норм адміністративного права, доцільно провести їх роздільну кодифікацію. Крім того, у науці адміністративного права адміністративно-процесуальне право дедалі частіше визнається окремою галуззю права. В сучасних умовах, у зв'язку з необхідністю встановлення чітких процедур взаємовідносин особи з державою, його роль значно підвищується. У цілому при кодифікації адміністративного законодавства слід керуватися наступними положеннями: а)  предметом кодифікаційних робіт повинні стати головні, найважливіші адміністративно-правові норми; б)  не слід кодифікувати норми особливої частини адміністративного права, які мають міжгалузевий характер; в)  необхідна роздільна кодифікація матеріальних та процесуальних норм адміністративного правова.