- •II. Система органів влади Автономної Республіки Крим:
- •Iіі. Система органів місцевого самоврядування:
- •5. Поняття та види методів державного управління.
- •6. Система адміністративного права
- •8. Порядок скасування адміністративних актів.
- •9. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- •10. Предмет адміністративного права, його особливості.
- •15. Загальна характеристика заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення
- •17. Співвідношення адмін..Права з іншими галузями права
- •19. Види адміністративно-правових норм.
- •20. Склад та компетенція кабінету міністрів україни.
- •27. Адміністративно-процесуальний статус національних комісій щодо регулювання діяльності суб’єктів природних монополій
- •28. Поліцейське піклування як поліцейський захід
- •33.Вимоги до форми та змісту звернень громадян
- •34.Вимоги до адміністративних актів
- •35. Сучасний стан кодифікації адміністративного законодавства в Україні.
- •36.Проходження державної служби. (із зу «Про державну службу» від 10.12.2015)
- •37.Основні інститути адміністративного права та їх загальна характеристика.
- •41. Доставлення порушника, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •42. Ознаки адміністративного правопорушення
- •43. Поняття та види суб'єктів адміністративного права
- •45. Порядок призначення голови місцевої державної адміністрації та формування складу адміністрації.
- •46. Види адміністративно-правових відносин
- •50. Тимчасове затримання транспортних засобів як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •51.Поняття адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності суб’єктів.
- •52.Президентський контроль у сфері виконавчої влади
- •53. Міністерство юстиції України: структура і завдання
- •55. Адміністративно-правовий статус громадян україни, іноземців та осіб без громадянства
- •56. Позбавлення спеціального права, як вид адмін стягнення
- •57. Органи виконавчої влади
- •58. Загальні правила притягнення до адміністративної відповідальності
- •59. Види додаткових адміністративних стягнень.
- •60) Порядок формування кабінету міністрів україни.
- •61. Заходи впливу до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень.
- •62. Центральні органи виконавчої влади та їх характеристика
- •63. Склад адміністративного правопорушення (проступку).
- •64. Штраф як найпоширеніший вид стягнення та порядок його застосування.
- •65. Місцеві органи виконавчої влади, правова основа їх організації та діяльності.
- •69. Співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»
- •70 Адміністративний договір як правова форма державного управління
- •71. Реформування центральних органів виконавчої влади: завдання, правова основа.
- •72. Президент україни і система органів виконавчої влади.
- •73. Класифікація адміністративних правовідносин за критерієм підпорядкованості суб’єктів
- •76. Поняття та види форм державного управління
- •77. Переконання та примус в державному управлінні.
- •79. Адміністративне затримання як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •80. Повноваження і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади
- •81. Заходи адміністративного примусу
- •82.Поняття та форми реалізаціяї адміністративно-правових норм.
- •83) Види державного контролю у сфері виконавчої влади
- •84. Особистий огляд як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
- •85. Джерела адміністративного права.
- •2.Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та міжнародні угоди України
- •10. Накази керівників державних підприємств, установ та організацій.
- •86.Співвідношення понять «виконавча влада» та «публічна адміністрація».
- •II. Сфера виконавчої влади та місцевого самоврядування визначається тим, що:
- •87.Суб’єкти владних повноважень, їх адміністративно-правовий статус.
- •88. Юридичні особи публічного права.
- •89. Органи виконавчої влади, порядок їх формування.
- •90.Центральні органи влади зі спеціальним статусом, особливості їх адміністративно-правового статусу.
- •91. Особливість адміністративно-правового статусу Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради.
- •92. Органи виконавчої влади автономної республіки крим
- •93. Особливість адміністративно-правового статусу військово-цивільних державних адміністрацій
- •94. Особливість адміністративно-правового статусу територіальних громад
- •96. Складові адміністративно-правового статусу суб’єктів публічної адміністрації
- •97. Адміністративні повноваження суб’єктів публічної адміністрації
- •98. Поняття, види та процедури здійснення публічного правонаступництва
- •2) За сферою поширення:
- •3) За обсягом:
- •4) За підставою виникнення:
- •5) За способом закріплення:
- •99. Адміністративно-територіальний устрій України.
33.Вимоги до форми та змісту звернень громадян
Вимоги до звернень громадян викладені в ст.5 ЗУ «Про звернення громадян». Відповідно до якого звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, ВРУ, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та реєструється посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Громадяни мають право звертатися українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання не входить до повноважень отримувача, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Не підлягає розгляду письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство. Воно визнається анонімним і розгляду не підлягає, а також повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті; звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Ніхто не може бути примушений до подання власного чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.
