- •Охорона праці в галузі
- •Предмет і зміст дисципліни "охорона праці в галузі". Її зв'язок з іншими дисциплінами
- •Законодавчі і підзаконні акти з охорони праці
- •Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •3.1. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •3.2. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •3.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •3.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат
- •3.6. Права і обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •3.7. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.8. Визначення і розрахунок рівня професійного ризику
- •3.9. Визначення страхових тарифів
- •4.1. Служба охорони праці
- •4.1.1. Служба охорони праці підприємства
- •4.1.2. Служба охорони праці об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом
- •4.1.4. Служби охорони праці обласних, міських і районних органів виконавчої державної влади
- •4.1.5. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •4.2. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.2.1. Структура служби охорони праці
- •4.2.2. Чисельність служби охорони праці
- •4.3. Організація навчання працюючих
- •4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
- •4.3.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •4.3.3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •4.4. Особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах
- •Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Управління охороною праці в умовах ринкових економічних відносин
- •6.1. Основні завдання і методи систем управління охороною праці. Сутність управління охороною праці
- •6.1.1. Системи і моделі
- •6.1.2. Системи управління
- •6.1.3. Система управління охороною праці в будівництві
- •6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці
- •6.2. Організаційна структура й основні функції управління
- •6.2.1. Організаційна структура суоп
- •6.2.2. Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці
- •6.4. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
- •6.5.2. Стимулювання за досягнуті результати
- •6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
- •8. Проблеми профілактики пожежної безпеки
- •8.1. Визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки промислових виробництв
- •8.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівель і необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій
- •8.3. Визначення необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій житлових будинків
- •8.4. Визначення необхідних меж вогнестійкості конструкцій цивільних будівель
- •8.5. Визначення фактичних меж вогнестійкості основних конструкцій елементів промислових, житлових і громадських будівель
- •8.6. Оформлення результатів перевірки відповідності прийнятих у проекті конструктивних рішень до вимог норм
- •8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
- •8.7.1. Особливості руху людей
- •8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
- •8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
- •8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів
8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
8.7.1. Особливості руху людей
Рух людей розглядається як важливий функціональний процес, характерний для будівель будь-якого призначення. Рух може бути нормальним, який здійснює людина в нормальних умовах життєдіяльності, і вимушеним – пов'язаним із необхідністю залишити приміщення або будівлю через небезпеку, що виникла (пожежа, аварія тощо).
Тривалість евакуації людей із будівель при нормальному русі найчастіше не обмежується, а в ряді випадків залежить від бажаних умов комфорту або умов експлуатації. Іншими словами, тривалість евакуації при нормальному русі не є вирішальною при визначенні розмірів проходів, виходів, сходів тощо.
По-іншому відбувається процес вимушеного руху – евакуації людей.
Процес евакуації починається одночасно. У спорудах масового перебування людей, останні одночасно встають і заповнюють проходи, що пов'язано зі створенням людських потоків великої щільності. Окрема частина евакуйованих може виявляти фізичні зусилля для прискорення процесу руху. У зв’язку з недостатністю площі щільність людських потоків досягає граничних значень і є характерною для проходів у залах зборів, коридорів і фойє, а також у місцях звуження людських потоків, при їх об'єднанні, при проході через дверний отвір, при виході на сходи тощо.
8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
Забезпечення безпеки руху людей пов'язане з проектуванням евакуаційних виходів і шляхів, що відповідають певним вимогам. У кожному приміщенні або будівлі є багато різноманітних прорізів як у внутрішніх, так і у зовнішніх стінах, однак не кожен проріз можна вважати евакуаційним виходом. За аналогією не кожен прохід і не всякі сходи можуть вважатися шляхом евакуації.
Евакуаційні шляхи і виходи повинні забезпечувати віддалення людей від джерела небезпеки за межі будівель або споруд, де можливе виникнення пожежі або аварії.
У зв'язку з тим, що поняття "евакуаційний вихід і шлях" можуть трактуватися по-різному, норми проектування встановлюють певні ознаки, що визначають зазначені поняття.
Евакуація людей з будівель і споруд здійснюється по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.
Під шляхом евакуації розуміють безпечний для руху людей шлях, що веде до евакуаційного виходу.
Евакуаційний вихід – це вихід з будівлі (споруди) безпосередньо назовні – за його межі, або вихід у приміщення, що веде назовні, у коридор або на сходову клітку безпосередньо або через суміжне приміщення.
Слід зазначити, що евакуаційні виходи повинні розміщатися розосереджено. Мінімальна відстань L між найбільш віддаленими один від іншого евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою:
L
= 1,5
,
де Р – периметр приміщення.
Діючими нормами встановлені граничні розміри шляху евакуації та евакуаційних виходів. Так, ширина шляхів евакуації у світлі повинна бути не менш 1,0 м; дверей – не менш 0,8 м; висота проходу – не менше 2,0 м. Влаштування розсувних і підйомних дверей (воріт), дверей, що обертаються, і турнікетів на шляхах евакуації людей заборонено. Крім того, двері на шляхах евакуації повинні відкриватися в напрямку руху людей до виходу з приміщень, будівель і споруд.
Зовнішні евакуаційні двері будинків не повинні мати замків, які не можуть бути відкриті зсередини без ключа.
Єдиними шляхами евакуації з багатоповерхових будинків, що зв'язують усі поверхи з безпосередніми виходами, є сходові клітки. Тому вони повинні мати чіткий зв'язок з поверхами (з одного боку), але при цьому мати надійну ізоляцію від них, для того, щоб захистити людей від факторів пожежі. Це досягається шляхом створення сходових кліток з вогнестійких конструкцій: несучих і огороджуючих. Сходові клітки ізолюються від підвалів і горищ.
Двері сходових кліток, що ведуть у загальні коридори, двері ліфтових холів і тамбурів-шлюзів повинні мати пристосування для самозакривання та ущільнення в притворах і не повинні мати замків, що перешкоджають їх відкриванню без ключа.
При евакуації по сходах повинні бути забезпечені умови для нормального ритму руху. Цьому сприяють однакові розміри сходових маршів у цілому, їх ухилів, а також проступів.
Ширина маршу сходів повинна бути не менше ніж ширина евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку.
Ширина сходових площадок повинна бути не менше ніж ширина маршу, а перед входами в ліфти дверима, що розкриваються в різні боки – не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта, але не менше 1,6 м.
Між маршами сходів варто передбачати зазор шириною не менш 50 мм.
В окремих випадках може бути передбачений вихід через зовнішні евакуаційні сходи. Для відкритих промислових підприємств такі шляхи є нерідко основними шляхами евакуації. Вони також виготовляються з незгораючих матеріалів, їх ухил повинен бути не більше 45, а ширина — не менше 0,7 м. Вони повинні бути надійно огороджені по усій висоті (НОГОР = 1,2 м) і досягати рівня землі.
Природно евакуаційні шляхи не повинні захаращуватися, а евакуаційні виходи закриваються на замок.
Слід зазначити, що в період підготовки евакуації людей на випадок пожежі, проводяться інструктажі і навчання працюючих, розробляються плани евакуації і визначаються шляхи евакуації людей з кожного приміщення окремо (у коридорах вивішуються плани руху людей). Крім того, всі евакуаційні шляхи і виходи повинні бути відповідним чином позначені.
Велике значення для запобігання паніки, забезпечення організованого руху людей має своєчасне оповіщення про необхідність виходу людей з небезпечної зони. Система оповіщення повинна охоплювати всі приміщення, де можуть знаходитися люди.
Відповідно до норм (СНиП 2.01.02-85*) евакуаційними вважаються виходи:
а) із приміщень першого поверху – назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку;
б) будь-якого поверху, крім першого, що ведуть безпосередньо на сходову клітку (у тому числі хол).
При цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, який відділений від коридорів, що до нього примикають, перегородками з дверима; мати вихід безпосередньо назовні або через вестибюль; у сусідні приміщення на тому ж поверсі, забезпечені виходами, що зазначені вище.
До шляхів евакуації відносяться коридори, проходи, фойє, сходи тощо, які ведуть до евакуаційного виходу і забезпечують безпечний рух людей протягом певного часу моменту виникнення пожежі. Основним критерієм ефективності евакуації людей є мінімальний проміжок часу, протягом якого вони можуть залишити приміщення або будівлі.
Шляхи евакуації можуть задовольняти вимоги безпеки тільки в тому випадку, якщо ширина і гранична відстань евакуаційних виходів будуть відповідати нормативним вимогам. Під граничною відстанню розуміють найбільшу допустиму відстань по лінії вільних проходів від дверей приміщень у житловому будинку або цивільні будівлі до найближчого евакуаційного виходу. Важливою вимогою безпеки евакуації людей є і правильна організація їх руху від місця перебування в приміщенні до виходу назовні або на сходову клітку. При цьому потоки людей повинні мати прямий напрямок без перетинання і зустрічного руху.
