- •Охорона праці в галузі
- •Предмет і зміст дисципліни "охорона праці в галузі". Її зв'язок з іншими дисциплінами
- •Законодавчі і підзаконні акти з охорони праці
- •Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •3.1. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •3.2. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •3.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •3.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат
- •3.6. Права і обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •3.7. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.8. Визначення і розрахунок рівня професійного ризику
- •3.9. Визначення страхових тарифів
- •4.1. Служба охорони праці
- •4.1.1. Служба охорони праці підприємства
- •4.1.2. Служба охорони праці об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом
- •4.1.4. Служби охорони праці обласних, міських і районних органів виконавчої державної влади
- •4.1.5. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •4.2. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.2.1. Структура служби охорони праці
- •4.2.2. Чисельність служби охорони праці
- •4.3. Організація навчання працюючих
- •4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
- •4.3.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •4.3.3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •4.4. Особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах
- •Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Управління охороною праці в умовах ринкових економічних відносин
- •6.1. Основні завдання і методи систем управління охороною праці. Сутність управління охороною праці
- •6.1.1. Системи і моделі
- •6.1.2. Системи управління
- •6.1.3. Система управління охороною праці в будівництві
- •6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці
- •6.2. Організаційна структура й основні функції управління
- •6.2.1. Організаційна структура суоп
- •6.2.2. Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці
- •6.4. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
- •6.5.2. Стимулювання за досягнуті результати
- •6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
- •8. Проблеми профілактики пожежної безпеки
- •8.1. Визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки промислових виробництв
- •8.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівель і необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій
- •8.3. Визначення необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій житлових будинків
- •8.4. Визначення необхідних меж вогнестійкості конструкцій цивільних будівель
- •8.5. Визначення фактичних меж вогнестійкості основних конструкцій елементів промислових, житлових і громадських будівель
- •8.6. Оформлення результатів перевірки відповідності прийнятих у проекті конструктивних рішень до вимог норм
- •8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
- •8.7.1. Особливості руху людей
- •8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
- •8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
- •8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів
7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
Згідно зі ст. 21 Закону фінансування охорони праці здійснюється власником і працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.
На підприємствах, у галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створювалися фонди охорони праці, що поділялися на державний, галузеві, регіональні і фонди охорони праці підприємств.
До лютого 1994 року основним джерелом формування коштів фонду охорони праці були відрахування в розмірі 1% фактично реалізованого обсягу продукції (робіт, послуг). Однак, постановою Кабінету Міністрів від 17.02.1997 року щодо упорядкування оподаткування, було прийняте рішення про необов'язкове перерахування у фонд охорони праці зазначених сум, тому до введення в чинність Закону про соціальне страхування від нещасних випадків фонди охорони праці формувалися, в основному, за рахунок штрафних санкцій до підприємств і працівників, винних у порушенні норм і правил охорони праці, а також штрафів за допущені нещасні випадки.
Із запровадженням у дію Закону про соціальне страхування від нещасних випадків (з 01.04.2001) державний, галузеві і регіональні фонди охорони праці були ліквідовані. Їхнім правонаступником став Фонд соціального страхування від нещасних випадків ( розділ ХІ, п.3).
Таким чином, у результаті проведених реформ залишився тільки фонд охорони праці підприємств.
Кошти фондів охорони праці підприємств використовуються тільки на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, погоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві.
Ці кошти не повинні витрачатися на ремонтні й інші роботи, пов'язані з підтримкою основних фондів (включаючи засоби колективної й індивідуальної безпеки) в належному технічному стані, придбання спецодягу, миючих і знезаражуючих засобів, спецхарчування, надання пільг і компенсацій, благоустрій території, природоохоронні й інші заходи безпосередньо не пов'язані з поліпшенням умов і підвищенням рівня безпеки праці.
Кошти фондів охорони праці підприємств формуються за рахунок:
частини прибутку від підприємницької діяльності, обумовленої в колективному договорі і яка залежить від фактичного рівня безпеки й умов праці в конкретних виробництвах і обсягу невирішених проблем з питань охорони праці;
відрахувань коштів підприємств;
коштів, отриманих від застосування органами державного нагляду за охороною праці штрафних санкцій до підприємств за порушення нормативних актів про охорону праці.
У той же час, за рахунок фонду охорони праці підприємства можуть виконувати комплексні інженерно-технічні заходи, кінцевою метою яких є досягнення вищого рівня захищеності працівників, охорони праці в порівнянні з існуючим. До таких заходів можна, наприклад, віднести:
розробку, виготовлення й установку нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю, запобіжних пристроїв та ін.);
реконструкцію систем природного і штучного освітлення з метою досягнення нормальних вимог до освітленості робочих місць діючого виробництва;
розробку, виготовлення і монтаж нових, реконструкцію існуючих вентиляційних систем і пристроїв, установок для кондиціонування повітря в приміщеннях діючого виробництва, а також у кабінах управління металургійним устаткуванням, мостовими кранами ливарних цехах та ін.;
здійснення конструктивних рішень і заходів, що забезпечують на діючому обладнанні запобігання або зниження до регламентованих рівнів шуму, вібрації, шкідливих випромінювань і інших факторів;
впровадження устаткування і пристроїв, що забезпечують застосування безпечної напруги до 12 В – у приміщеннях особливо небезпечних і до 42 В – у приміщеннях з підвищеною безпекою ураження електричним струмом;
впровадження в електроустаткування пристрою для контролю стану ізоляції і засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадку ушкодження цієї ізоляції;
виконання робіт із застосування сигнальних кольорів і знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;
влаштування спеціальних механізмів і пристроїв, що забезпечують зручне і безпечне виконання робіт на висоті, наприклад, по ремонту, заскленню вікон і світильників, очищенню скла, обслуговуванню освітлювальної арматури та ін.;
заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників зі шкідливими речовинами і матеріалами, виводу людей з небезпечних зон (наприклад, шляхом впровадження засобів механізації, дистанційного управління, більш надійної герметизації устаткування та ін.);
реконструкцію в діючих виробництвах систем опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів;
впровадження безпечніших і нешкідливих засобів транспортування різних вантажів, сировини і матеріалів замість ручних трудомістких операцій (наприклад, пневмотранспорту для сипучих, пилових матеріалів, трубопровідних систем для перекачування кислот, лугів до місць їхнього застосування та ін.);
виготовлення спеціальних площадок, сходів і інших пристроїв для безпечного виконання робіт ручного стропування контейнерів і інших пакетованих вантажів, відкриття люків залізничних піввагонів, обслуговування запірної арматури, розміщеної на висоті та ін.;
заходи щодо розміщення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до діючих норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.
Зазначені заходи викладаються у вигляді спеціального додатка до Колективного договору. Загальну суму коштів, необхідну для їхнього виконання з фонду охорони праці підприємства, записують у текстовій частині договору.
Власники підприємств або уповноважені ними органи визначають порядок управління фондами охорони праці підприємств, здійснюють контроль за правильним використанням і обліком цих коштів, призначають відповідальних за це посадових осіб. Рішення про використання фондів охорони праці приймають за участю служб охорони праці і профспілкових організацій підприємств.
Кошти фондів охорони праці підприємств не підлягають оподаткуванню.
