6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці

Корисність впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих у результаті впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення.

Економічна ефективність визначається з метою:

• вибору оптимального варіанта поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);

• виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;

• обґрунтування збільшення продуктивності праці за рахунок поліпшення умов його здійснення;

• обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.

Розглянемо як приклад порядок розрахунку ефективності витрат на охорону праці підприємства.

1. Показник ефективності витрат підприємства Е_П на заходи щодо охорони праці це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства в охорону праці:

,

де Е_Р – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (доход або зменшення втрат);

В – загальні витрати (вкладення) підприємства в охорону праці.

Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії по поліпшенню умов і охорони праці:

• за економічними показниками, обов'язковими для обліку і звітності – форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча), № 7-ТНВ та ін.;

• за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).

Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п'ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат (табл.11). Наведений у табл.11 перелік витрат неповний, тому, при наявності на підприємстві інших видів витрат на охорону праці, вони можуть враховуватися аналогічним чином.

Таблиця 11-Основні витрати на охорону праці на підприємстві

Номер групи витрат	Назва і позначення групи витрат	Назви складових витрат	Позначення складових витрат
І	Відшкодування потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань	тимчасова непрацездатність	Т1
		одноразова допомога (включно членів сімей та утриманців загиблих)	Т2
		моральні збитки	Т3
		відшкодування шкоди лікувальним закладам	Т4
		санаторно-курортне обслуговування	Т5
		протезування, придбання транспортних засобів, затрати на соціальну допомогу інвалідам	Т6
		доплати до попереднього заробітку у випадку переведенню на легшу роботу	Т7
		пенсії інвалідам і утриманцям загиблих	Т8
ІІ	Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах праці	додаткові відпустки	П1
		скорочений робочий день	П2
		лікувально-профілактичне харчування	П3
		отримання молока або інших рівноцінних продуктів	П4
		підвищення тарифних ставок	П5
		доплати за умови та інтенсивність праці	П6
		пенсії на пільгових умовах	Р7
ІІІ	Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань	витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок усіх джерел фінансування, регламентованих нормативними актами країни	В1
		витрати на заходи щодо охорони праці по колективних договорах	В2
		витрати на заходи щодо охорони праці з фонду охорони праці підприємства	У3
IV	Витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві	вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будинків і споруд	Г1
		затрати на спасіння потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо	Г2
		виплати заробітної плати і доплати за час простою	Г3
		вартість ремонту частково зіпсованого обладнання і механізмів, будинків і споруд	Г4
		вартість підготовки або перепідготовки працівників замість тих, що вибули в унаслідок загибелі або інвалідності	Г5
V	Штрафи й інші види відшкодування збитку	штрафи, виплачені при наявності нещасних випадків і приховування потерпілих від обліку	Ш1
		штрафи на підприємства, установи та організації за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці	Ш2
		штрафи на робітників за порушення актів законодавства та інших нормативних актів з охорони праці	Ш3
		компенсації за час вимушеного простою через небезпеки проведення робіт та припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці	Ш4
		штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами	Ш5
		компенсаційні виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна і забруднення навколишнього середовища	Ш6

2. Річна економія витрат у зв'язку з поліпшенням умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку і звітності, визначається за формулою:

де		– суми відшкодування потерпілими внаслідок травм на виробництві і професійних захворюваннях;
		– суми витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці;
		– суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;
		– суми штрафів і інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві.

Індекси "Д" і "П" – це значення приведених витрат, відповідно, до і після реалізації заходів щодо поліпшення умов праці.

ІІ. 1. Сума відшкодування шкоди потерпілими внаслідок травм на виробництві і професійних захворювань до і після здійснення комплексу заходів розраховується за формулою:

= Т₁ + Т₂ + Т₃ + Т₄ + Т₅ + Т₆ + Т₇ + Т₈.

ІІ. 2 Сума витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці:

= П₁ + П₂ + П₃ + П₄ + П₅ + П₆ + П₇.

ІІ. 3. Сума витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві:

= Г₁ + Г₂ + Г₃ + Г₄ + Г₅.

ІІ. 4. Сума штрафів і інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві:

= Ш₁ + Ш₂ + Ш₃ + Ш₄ + Ш₅ + Ш₆.

3. Загальні витрати підприємства на охорону праці як до введення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього, розраховуються за формулою:

= У₁ + У₂ + У₃.

Кількість і характер показників, що використовуються в розрахунках ефективності, визначаються очікуваним результатом заходу направленого на охорону праці. Так, для заходів, що знижують рівень травматизму і захворюваності, основними показниками є зниження матеріальних збитків та економія загубленого часу, а для заходів, що забезпечують поліпшення умов праці за рахунок зниження трудомісткості продукції або робіт, – збільшення доходу і підвищення продуктивності праці.

3. Продуктивність праці – це кількість продукції, зроблена за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількість часу, витрачена на виробництво одиниці продукції.

Розрахунок величини економії від зниження рівня профзахворювань або травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається скорочення витрат робочого часу за рахунок зниження рівня травматизму (аналогічно для захворюваності) за певний проміжок часу Д за формулою:

Д = Ч₃,

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через травми або профзахворювання на 100 працюючих відповідно до і після впровадження заходів, дн.;

Ч₃ – річна середньостатистична чисельність працівників, чол.

2. Підвищення продуктивності праці визначається зі співвідношення:

W = 100%,

де В_зм – вартість випущеної товарної продукції за зміну на одного працівника, виробничого персоналу;

В_р – вартість річної товарної продукції підприємства.