- •Охорона праці в галузі
- •Предмет і зміст дисципліни "охорона праці в галузі". Її зв'язок з іншими дисциплінами
- •Законодавчі і підзаконні акти з охорони праці
- •Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •3.1. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •3.2. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •3.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •3.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат
- •3.6. Права і обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •3.7. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.8. Визначення і розрахунок рівня професійного ризику
- •3.9. Визначення страхових тарифів
- •4.1. Служба охорони праці
- •4.1.1. Служба охорони праці підприємства
- •4.1.2. Служба охорони праці об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом
- •4.1.4. Служби охорони праці обласних, міських і районних органів виконавчої державної влади
- •4.1.5. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •4.2. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.2.1. Структура служби охорони праці
- •4.2.2. Чисельність служби охорони праці
- •4.3. Організація навчання працюючих
- •4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
- •4.3.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •4.3.3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •4.4. Особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах
- •Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Управління охороною праці в умовах ринкових економічних відносин
- •6.1. Основні завдання і методи систем управління охороною праці. Сутність управління охороною праці
- •6.1.1. Системи і моделі
- •6.1.2. Системи управління
- •6.1.3. Система управління охороною праці в будівництві
- •6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці
- •6.2. Організаційна структура й основні функції управління
- •6.2.1. Організаційна структура суоп
- •6.2.2. Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці
- •6.4. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
- •6.5.2. Стимулювання за досягнуті результати
- •6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
- •8. Проблеми профілактики пожежної безпеки
- •8.1. Визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки промислових виробництв
- •8.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівель і необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій
- •8.3. Визначення необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій житлових будинків
- •8.4. Визначення необхідних меж вогнестійкості конструкцій цивільних будівель
- •8.5. Визначення фактичних меж вогнестійкості основних конструкцій елементів промислових, житлових і громадських будівель
- •8.6. Оформлення результатів перевірки відповідності прийнятих у проекті конструктивних рішень до вимог норм
- •8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
- •8.7.1. Особливості руху людей
- •8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
- •8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
- •8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів
6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
Стан безпеки праці в більшості будівельних організацій оцінюється за допомогою статистичних показників, що характеризують частоту (КЧ – коефіцієнт частоти) і тяжкості (КТ – коефіцієнт тяжкості) травмування. При цьому зовсім виключається дійсний стан безпеки праці на будівельних об'єктах, у бригадах.
Якщо врахувати, що травматизм як явище формується безпосередньо на будівельних майданчиках, то стає очевидним, що в основі кількісної оцінки стану безпеки праці організацій будь-якого рівня управління повинні лежати оцінки підрозділів, що входять до їхнього складу, основним (первинним) організаційним елементом яких є бригада.
Залежно від спеціалізації бригади вона може виконувати чітко окреслене коло видів робіт (у цьому – сутність спеціалізації), або широкий спектр різних видів робіт (як правило, це так звані комплексні бригади).
При оцінці безпеки праці бригади розглядають всі операції, які може виконувати дана бригада, з позиції прояву небезпечних факторів, тобто визначається кількість операцій, при виконанні яких робітник може одержати травму – кількість небезпечних операцій і, відповідно, кількість “безпечних” операцій. Відношення числа безпечних операцій до загального числа операцій, що виконує бригада, визначає величину коефіцієнта безпеки праці по конкретному технологічному процесу. Такий аналіз технологічних процесів дозволяє з'ясувати найбільш небезпечні операції, розробити заходи захисту робітників, визначити методи і прийоми безпечного виконання робіт.
Однак небезпечними можуть стати і ті процеси, що виконуються з порушенням правил і норм охорони праці. Виявити найбільш характерні види зазначених порушень допомагає аналіз матеріалів про травматизм, матеріалів комплексних, планових, цільових і інших видів перевірок стану умов і безпеки праці на об'єктах будівництва. Особливо цінною є інформація про виявлені небезпечні ситуації і причини їх виникнення. Справа в тому, що небезпечна ситуація, що виникла в результаті допущених порушень одним або декількома робітниками одночасно, в однаковій мірі небезпечна для всіх працюючих, які перебувають в даний момент часу в небезпечній зоні, що створилася.
Класифікатори можливих порушень правил і норм охорони праці розробляються для робочих і інженерно-технічних працівників з врахуванням специфіки конкретних організацій (застосовуваних машин, механізмів, устаткування, видів і методів виконання робіт тощо).
Приклад класифікаторів порушень вимог норм і правил безпеки праці наведено у дод. 7.
Оцінка стану безпеки праці відбувається залежно від досягнутого значення коефіцієнта безпеки праці – КБп (табл. 10).
Таблиця 10
Оцінка стану безпеки праці
Значення КБп |
Оцінка стану безпеки праці |
1,00 – 0,90 |
відмінно |
0,89 – 0,80 |
добре |
0,79 – 0,70 |
задовільно |
менше 0,70 |
незадовільно |
Значення коефіцієнтів безпеки праці визначаються щомісяця для всіх категорій робітників та службовців.
Величина
коефіцієнта безпеки праці робітника
– це різниця між одиницею і відношенням
кількості допущених порушень (а)
до їхньої можливої кількості (А):
=1 – а/А. (1)
Облік допущених порушень ведеться в журналі оперативного контролю, включаючи порушення правил і норм охорони праці, виявлених при проведенні й інших видах контролю.
Кожне порушення може бути оцінене залежно від його тяжкості, спрямованості профілактичної роботи в балах. Тоді а – сумарна оцінка в балах допущених порушень; А – сумарна оцінка в балах усіх можливих порушень.
Якщо величина А = 100 балам, то формула (1) значно спрощується і буде мати вигляд:
=1 – 0,01а.
Бальна оцінка порушень, що входять до класифікатора (див. дод. 7) дозволяє визначити пріоритети в профілактичній роботі на конкретному відрізку часу в даній організації (підприємстві, підрозділі). Класифікатор повинен затверджуватися на зборах (конференції) трудового колективу при затвердженні Колективного договору і діяти в період його дії, тобто не менше року.
Величина коефіцієнта КБТ бригадира – середньоарифметична величина, – усіх членів бригади, тобто
=
/ п,
де п – кількість членів бригади.
Коефіцієнт
безпеки праці бригади
–
є
середньоарифметичною величиною
коефіцієнтів
(бригадира)
і коефіцієнтів безпеки праці, отриманих
бригадою протягом місяця, при проведенні
другого і третього ступенів оперативного
контролю.
Наприклад, величина = 0,8; при проведенні оперативного контролю отримано такі оцінки; 0,7; 0,6; 0,8; 0,7; 0,6; тобто є шість оцінок; тоді:
=1/6 (0,8+0,7+0,6+0,8+0,7+0,6) = 0,7.
Аналогічно
визначається
– ланки, якщо вона працює у відриві від
бригади.
Коефіцієнт
безпеки праці об'єкта–
дорівнює
,
якщо на ньому працює одна бригада; якщо
бригад m,
то
.
Коефіцієнт безпеки праці лінійних ІТП (майстрів, виконробів тощо) – це середньоарифметична величина відповідних коефіцієнтів підвідомчих бригад з урахуванням особистого внеску в забезпечення безпеки (охорони) праці конкретного керівника, що характеризується величиною коригувального коефіцієнта – С, що має як позитивні, так і негативні значення (див. дод. 8) залежно від досягнень або недоглядів у роботі,
,
де К– кількість підвідомчих бригад.
Коефіцієнт безпеки праці ділянки – це середньоарифметична величина відповідних коефіцієнтів об'єктів, які споруджує колектив ділянки:
.
Значення
коефіцієнта безпеки праці начальника
ділянки
визначається як середньоарифметична
величина
і коефіцієнта виконавчої
дисципліни
–
з
урахуванням величини коригувального
показника:
.
Значення визначається на третьому ступені оперативного контролю за “Класифікатором відповідності вимогам безпеки праці ділянок і діяльності функціональних служб” як відношення числа виконаних вимог до загального числа В в балах пунктів класифікатора. Оскільки сума балів В розділів класифікатора дорівнює 100, величина
= 0,01 В.
Значення КБП організації (БУ, БМУ) визначається як середньоарифметичне значення КБП підвідомчих підрозділів:
,
де L – кількість ділянок (підрозділів).
Значення
коефіцієнта безпеки праці для керівників
функціональних служб (головного механіка,
головного енергетика, начальника ВВ)
визначається
на першому – третьому ступенях
оперативного контролю як середньоарифметична
і коефіцієнта виконавської дисципліни
з урахуванням величини С:
.
Значення
КБП
керівників
(начальника, головного інженера)
визначаються як середньоарифметичні
і коефіцієнта безпеки праці організації
,
отриманого при проведенні комісією
вищестоящої організації ступеня
оперативного контролю стану безпеки
праці:
.
Методика визначення значення КБП для структурних підрозділів і функціональних служб вищестоящих організацій і підприємств аналогічна до викладеної.
Застосування коефіцієнтів безпеки праці дозволяє кількісно оцінювати не тільки стан умов на робочих місцях бригад, у будівельних організаціях у цілому, але і діяльність інженерно-технічних працівників, спрямовану на створення цих умов, а також здійснювати на цій основі моральне і матеріальне стимулювання всіх категорій працюючих. При цьому отримуються співставні результати роботи різних колективів будівельників за певний відрізок часу.
Практика показала, що цей коефіцієнт може бути прийнятий як критерій при оцінці дієвості СУОП, тому що він має кількісний вираз, аналіз його динаміки дозволяє визначити справжню ефективність системи, а при його визначенні враховуються всі істотні сторони функціонування системи. Маючи певний фізичний зміст, він зрозумілий і відчутний для керівників виробництва, полегшує порівняння ідеальної (КБП=1,0) і реальної характеристик роботи системи.
