6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці

Якість управління охороною праці в будівельній організації низової ланки управління (до БМУ включно) багато в чому визначається якістю інформації, що надходить.

Відповідно до структурної схеми управління охороною праці ( див. рис.4) інформація про стан об'єкта управління (блок 2) складається з таких елементів:

1. матеріали оперативного контролю стану безпеки праці;

2. результати аналізу інформації про виробничий травматизм і профзахворювання (у даній і аналогічних будівельних організаціях);

3. матеріали планових, цільових, позачергових комплексних і інших видів контрольних перевірок, проведених за звітний (планований) період; результати аналізу розпоряджень органів державного нагляду.

Цим переліком, в основному, визначена оперативна документація, що діє в СУОП.

Основні документи системи, які регламентують права, обов'язки і відповідальність працівників за стан охорони праці та встановлюють порядок і правила розробки нормативних і методичних документів, забезпечуються службою охорони праці із залученням спеціалістів і затверджуються у встановленому порядку.

Слід зазначити, що впровадженню СУОП повинна передувати значна за обсягом підготовча робота, що може бути виконана в кілька послідовних етапів. Так, на першому етапі необхідно провести атестацію умов праці на робочих місцях (з метою одержання об'єктивної інформації); організувати проведення навчання з питань охорони праці робітників і ІТР; розробити функціональні обов'язки з охорони праці всіх категорій працюючих, затвердити їх у встановленому порядку і довести до виконавців.

На другому етапі проходить відпрацювання проведення єдиної системи контролю за станом умов і безпеки праці. Для реалізації цього етапу проводиться вивчення матеріалів оперативного контролю, випадків травматизму і профзахворювань, а також виявляються найбільш характерні, типові види порушень правил і норм охорони праці. Результати цього обстеження, застосовуваних технологій і організації робіт дозволяють розробити класифікатори:

а) порушення вимог безпеки праці робітниками;

б) основних видів порушень діючих норм і правил безпеки праці на об'єкті (ділянці робіт) загальнобудівельного і(або) оздоблювального управління;

в) класифікатор відповідності вимогам безпеки праці ділянок і діяльності функціональних служб.

Класифікатори мають обов'язкову графу – оцінка порушення в балах. Система оцінок розробляється службою охорони праці з залученням зацікавлених осіб – спеціалістів, що здійснюють контроль за станом умов праці. При цьому високі бали присвоюють, як правило, найбільш небезпечним порушенням або порушенням, на які в умовах конкретної технології, будівельного майданчика або організації в цілому варто звернути особливу увагу. Таким чином, підкреслюється значимість певного виду порушень (або окремого порушення).

Класифікатори подають у вигляді окремих таблиць, зі змістом яких повинні бути ознайомлені всі учасники виробничого процесу (див. дод. 7).

Фіксуються порушення у виробничих умовах при проведенні оперативного контролю:

а) на спеціально розроблених картах – “картах контролю безпеки праці”, що містять не тільки основні види порушень, але і причини, що їх обумовили, терміни проведення обстеження робочого місця, будівельного майданчика, а також запропоновані до реалізації профілактичні заходи;

б) на картах контролю умов праці, виконаних у вигляді блокнота; фіксація порушень здійснюється оцінкою шифрів, які відповідають окремим пунктам класифікатора.

Як вже відзначалося, порядок організації і проведення оперативного контролю встановлюється наказом по організації, яким визначаються:

• єдиний день проведення даного ступеня оперативного контролю;

• особи, відповідальні за його проведення;

• порядок складання, оформлення і здачі звітних матеріалів;

• єдиний день здачі документів.

Результати проведення першого і другого ступенів оперативного контролю фіксуються в журналі оперативного контролю; третього ступеня і вище – у протоколах нарад, проведених за результатами контролю стану безпеки праці на відповідних рівнях управління.

Слід зазначити, що при проведенні першого й особливо другого ступенів контролю – заповненні звітних документів, виробленні профілактичних рішень (заходів) – використовується колегіальність кола зацікавлених осіб, досить інформованих про наявні ресурси й обмеження, що дозволяє вважати прийняті рішення найбільш раціональним для конкретних умов. Проведення оперативного контролю можна розглядати як замкнутий цикл управління. Істотним моментом при цьому є та обставина, що практично відсутня пауза між виробкою, ухваленням рішення і його реалізацією, тому що виконавці самі беруть участь в ухваленні рішення.

При проведенні другого ступеня оперативного контролю (щотижневого) начальник ділянки (старший виконроб) постійно пам'ятає про те, що інформація, яке знаходиться в матеріалах цього ступеня, буде піддана аналізу при проведенні наступного – третього ступеня, тому він змушений виходити з реальних умов при виробленні управлінських рішень, не допускати формалізму.

Варто додати, що служба охорони праці аналізує, крім матеріалів оперативного контролю, інформацію, отриману з матеріалів планових, позачергових, цільових контрольних перевірок (див. рис. 4).

Таким чином, керівництво БМУ щотижня одержує досить об'єктивну інформацію про стан безпеки праці на об'єктах будівництва.

Третій ступінь оперативного контролю проводиться один раз на місяць. Результати перевірки оформляються відповідними протоколами. Завдання цього ступеня – визначити тенденції у формуванні небезпечних ситуацій, поставити “діагноз проблемних ситуацій” і прийняти необхідні рішення.

Четвертий ступінь оперативного контролю проводиться один раз на місяць за спеціально розробленою службою охорони праці тресту програмою, носить вибірковий характер. По закінченні – проводиться нарада під керівництвом першого керівника або головного інженера (заступника керівника) тресту. При виробленні управлінських рішень використовують не тільки матеріали, отримані під час проведення четвертого ступеня контролю, але і звітну документацію підвідомчих організацій.

Таким чином, у результаті проведення першої – четвертої ступенів оперативного контролю з використанням класифікаторів можливих порушень, одержуємо оперативну інформацію про стан безпеки праці на об'єктах будівництва, який має суцільний характер, що дозволяє підняти рівень повсякденної профілактичної роботи на якісно більш високий рівень, обґрунтовано стимулювати діяльність у сфері охорони праці, формувати позитивне відношення до охорони праці у всіх категорій працюючих – створити передумови для реалізації ефективного управління охороною праці на базі системного підходу.