- •Охорона праці в галузі
- •Предмет і зміст дисципліни "охорона праці в галузі". Її зв'язок з іншими дисциплінами
- •Законодавчі і підзаконні акти з охорони праці
- •Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •3.1. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •3.2. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •3.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •3.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат
- •3.6. Права і обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •3.7. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.8. Визначення і розрахунок рівня професійного ризику
- •3.9. Визначення страхових тарифів
- •4.1. Служба охорони праці
- •4.1.1. Служба охорони праці підприємства
- •4.1.2. Служба охорони праці об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом
- •4.1.4. Служби охорони праці обласних, міських і районних органів виконавчої державної влади
- •4.1.5. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •4.2. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.2.1. Структура служби охорони праці
- •4.2.2. Чисельність служби охорони праці
- •4.3. Організація навчання працюючих
- •4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
- •4.3.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •4.3.3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •4.4. Особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах
- •Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Управління охороною праці в умовах ринкових економічних відносин
- •6.1. Основні завдання і методи систем управління охороною праці. Сутність управління охороною праці
- •6.1.1. Системи і моделі
- •6.1.2. Системи управління
- •6.1.3. Система управління охороною праці в будівництві
- •6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці
- •6.2. Організаційна структура й основні функції управління
- •6.2.1. Організаційна структура суоп
- •6.2.2. Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці
- •6.4. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
- •6.5.2. Стимулювання за досягнуті результати
- •6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
- •8. Проблеми профілактики пожежної безпеки
- •8.1. Визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки промислових виробництв
- •8.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівель і необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій
- •8.3. Визначення необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій житлових будинків
- •8.4. Визначення необхідних меж вогнестійкості конструкцій цивільних будівель
- •8.5. Визначення фактичних меж вогнестійкості основних конструкцій елементів промислових, житлових і громадських будівель
- •8.6. Оформлення результатів перевірки відповідності прийнятих у проекті конструктивних рішень до вимог норм
- •8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
- •8.7.1. Особливості руху людей
- •8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
- •8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
- •8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів
4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
Організацію навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інших фахівців, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи.
Підготовка працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в ЗО (професійно-технічні училища, навчально-курсові комбінати, центри підготовки і перепідготовки робочих кадрів, у т.ч. відповідні підрозділи в організаціях і на підприємствах), що одержали в установленому порядку ліцензію Міністерства освіти і науки і дозвіл Держнаглядохоронпраці на здійснення такого навчання.
При підготовці працівників для робіт з підвищеною небезпекою дисципліни загального курсу "Охорона праці" вивчаються в обсязі не менше 30 год., а специфічні питання охорони праці, пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсах спеціальних дисциплін і органічно поєднуються з вивченням технології виробництва.
Для інших робіт підготовка, перепідготовка працівників по професіях можуть здійснюватися як в ЗО (професійно-технічні училища, центри підготовки, навчально-курсові комбінати тощо), так і на підприємстві. При цьому дисципліна загального курсу "Охорона праці" вивчається в обсязі не менше 20 год.
Робочі навчальні плани і програми підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників розробляються на підприємстві на підставі типових навчальних планів і програм, затверджених Міністерством освіти і науки за узгодженням з Держнаглядохоронпраці.
Навчальні плани і програми підготовки і перепідготовки працівників повинні передбачати теоретичне і практичне (виробниче) навчання за курсом "Охорона праці".
Працівники, що приймаються на роботи, перелік яких наведений у ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою", ДНАОП 0.03-8.06-94 "Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі" проходять на підприємстві (в ЗО, якщо останнє передбачено відповідними нормативними актами) попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці щодо конкретних робіт, які вони будуть виконувати. Попереднє спеціальне навчання і перевірка знань працівників за його результатами проводяться одноразово перед початком самостійної роботи, а також у випадку перерви в роботі більше одного року.
Періодичні перевірки знань працівників цієї категорії проводяться відповідно до Типового положення й у термін, встановлений відповідними міжгалузевими і галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу в рік.
На підприємствах для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом (розпорядженням) керівника створюються постійно діючі комісії. Головами комісій призначаються заступники керівників підприємств, до службових обов'язків яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів або їх заступники.
До складу комісій входять фахівці служб охорони праці, юридичної, виробничих і технічних служб, представники органів державного нагляду за охороною праці і профспілок. У випадку відсутності на підприємстві кожної з позначених служб або профспілки комісія вважається правомочною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб.
Усі члени комісії у встановленому цим Типовим положенням порядку повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
При перевірці знань працівників, які безпосередньо організують або виконують роботи підвищеної небезпеки або роботи, що вимагають професійного добору, необхідність участі в роботі комісії представника органу Держнаглядохоронпраці визначається державними міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці.
Перед перевіркою знань працівників з питань охорони праці на підприємстві організуються заняття: лекції, семінари і консультації. Для навчання рекомендується застосування комп'ютерних тренажерів і інших технічних засобів при їх наявності.
Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці, погоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.
Вивчення питань охорони праці при підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації працівників безпосередньо на підприємстві здійснюється відповідно до даного Типового положення.
Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів проводиться в такому порядку.
Посадові особи і спеціалісти, відповідно до ДНАОП 0.00-8.01-93 "Перелік посад посадових осіб, що зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці", перед початком виконання своїх обов'язків, а також періодично, один раз у три роки, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Типові тематичний план і програма навчання з питань охорони праці цієї категорії працівників наведені у Типовому положенні [30, дод. 3]. Зміст тематичного плану і програми уточнюються з урахуванням вимог охорони праці для конкретних галузей і виробництв.
Для проведення навчання з медичних тем повинні залучатися фахівці-медики.
Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів, наведених у [30, дод. 4], проводяться в навчальних закладах, які після перевірки експертно-технічним або Навчально-методичним центром Держнаглядохоронпраці їхньої матеріально-технічної бази, програмно-методичного забезпечення і документів, що засвідчують перевірку знань викладачів з питань охорони праці, одержали дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення цієї роботи.
Заступники керівників (ті, на яких покладені обов'язки з управління охороною праці) міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, концернів, корпорацій і інших об'єднань підприємств, що здійснюють функції управління майном, яке перебуває в державній власності, керівники структурних підрозділів виробничої сфери, спеціалісти служби охорони праці, члени комісії з перевірки знань з охорони праці цих органів, керівники і викладачі кафедр охорони праці вищих навчальних закладів, галузевих і регіональних навчальних центрів з охорони праці, керівники підприємств, виробничих, науково-виробничих об'єднань чисельністю більш 500 працівників, проходять навчання і перевірку знань у Національному науково-дослідному інституті охорони праці.
Комісію з перевірки знань цієї категорії посадових осіб очолює Голова (заступник Голови) Комітету з нагляду за охороною праці України. До складу комісії входять керівники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці, інших відповідних центральних органів виконавчої влади, виробничих, науково-виробничих і інших об'єднань підприємств, що здійснюють функції управління майном, яке перебуває в державній власності, а також представники відповідних профспілок. Склад комісії затверджується наказом Голови Держнаглядохоронпраці.
Інші посадові особи і спеціалісти, перераховані в Типовому положенні [30, дод. 37], проходять навчання з питань охорони праці в галузевих (відомчих) навчальних закладах, а у випадку їхньої відсутності – у навчальних закладах, що у встановленому порядку одержали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на проведення відповідного навчання.
Перевірка знань цієї категорії посадових осіб і спеціалістів проводиться комісією відповідного вищого органу, склад якої затверджується наказом керівника. Очолює комісію заступник керівника цього органу, до службових обов'язків якого входить управління охороною праці, або керівник служби охорони праці цього органу. До складу комісії входять представники органів державного нагляду за охороною праці і відповідних профспілок. До складу комісії можуть залучатися викладачі охорони праці того навчального закладу, де проводилося навчання.
В окремих випадках, за узгодженням з Держнаглядохоронпраці, навчання посадових осіб і спеціалістів, позначених у Типовому положенні [30, дод. 4], може здійснюватися у порядку самостійного навчання, за тематичним планом і програмою, розробленими відповідно до типового тематичного плану і програми, наведених у Типовому положенні [30, дод. 3], і затвердженими керівниками, у безпосередньому підпорядкуванні яких знаходяться ці посадові особи і спеціалісти.
Перевірка знань за результатами такого навчання здійснюється відповідними комісіями відповідно до цього Типового положення.
Інші посадові особи і спеціалісти, які відповідно до ДНАОП 0.00-8.01-93 "Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці", але не позначені в Переліку посадових осіб, навчання яких з питань охорони праці проводиться в навчальних закладах [30, дод. 4], проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці щодо робіт, які входять у їхні функціональні обов'язки, перед початком роботи і періодично раз у три роки безпосередньо на підприємстві.
Посадові особи і спеціалісти невеликих підприємств, де немає можливості провести навчання безпосередньо на підприємстві і створити комісію по перевірці знань з питань охорони праці, а також приватні підприємці, що використовують найману працю, проходять навчання і перевірку знань у навчальних закладах, які одержали відповідний дозвіл органів Держнаглядохоронпраці. Допускається навчання цієї категорії посадових осіб і спеціалістів у порядку самостійної освіти, тоді перевірка їхніх знань проводиться в комісіях місцевих органів виконавчої влади або органів Держнаглядохоронпраці.
Посадові особи і спеціалісти, які при перевірці знань показали незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторне навчання і повторну перевірку знань з питань охорони праці.
Позачергове навчання і перевірка знань посадових осіб і фахівців з питань охорони праці проводяться:
- при впровадженні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці;
- при введенні в експлуатацію нового обладнання або впровадженні нових технологічних процесів;
- при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, яка вимагає додаткових знань з питань охорони праці;
- за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або місцевого органу виконавчої влади – якщо виявлено незнання посадовою особою, фахівцем нормативних актів про охорону праці.
Керівники підприємств, виробничих і науково-виробничих об'єднань, а також посадові особи цехів, ділянок, виробництв, де відбулася техногенна аварія або катастрофа, повинні протягом місяця пройти позачергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з керівництвом, інспектуванням або контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою (ДНАОП 0.00-8.02-93) або виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцією й експлуатацією відповідного устаткування, розробкою проектів, технологічних регламентів і іншої технічної документації для цих робіт, підготовкою персоналу для обслуговування відповідного устаткування і ведення відповідних технологічних процесів, а також керівники і фахівці міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань підприємств, відповідальні за розробку галузевих нормативних актів з питань виготовлення, монтажу і експлуатації устаткування, об'єктів і виробництв підвищеної небезпеки, при наявності в них відповідної підготовки і посвідчення (атестаційного посвідчення) на право виконання таких робіт, крім навчання і перевірки знань відповідно до п. 2.2.1 Типового положення, зобов'язані в терміни, встановлений державними міжгалузевими і галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу в три роки, проходити перевірку знань щодо безпечного ведення відповідних робіт з підвищеною небезпекою.
Посадові особи і спеціалісти, до службових обов'язків яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки (ДНАОП 0.00-8.02-93) і робіт, що вимагають професійного добору (ДНАОП 0.03-8-06-94) при прийомі на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці щодо конкретних виробничих умов, а надалі – періодичні перевірки знань у терміни, встановлені відповідними нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу в рік.
Програми попереднього спеціального навчання розробляються відповідними службами підприємства з обліком конкретних виробничих умов і відповідних їм діючих нормативних актів про охорону праці і затверджуються його керівником.
Вивчення питань охорони праці проводиться в дошкільних, середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, а також у навчальних закладах післядипломної освіти. Крім того, робочі навчальні програми профілюючих дисциплін повинні передбачати вивчення питань охорони праці, пов'язаних з тематикою цих дисциплін.
