- •Охорона праці в галузі
- •Предмет і зміст дисципліни "охорона праці в галузі". Її зв'язок з іншими дисциплінами
- •Законодавчі і підзаконні акти з охорони праці
- •Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •3.1. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •3.2. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •3.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •3.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат
- •3.6. Права і обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •3.7. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.8. Визначення і розрахунок рівня професійного ризику
- •3.9. Визначення страхових тарифів
- •4.1. Служба охорони праці
- •4.1.1. Служба охорони праці підприємства
- •4.1.2. Служба охорони праці об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом
- •4.1.4. Служби охорони праці обласних, міських і районних органів виконавчої державної влади
- •4.1.5. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •4.2. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.2.1. Структура служби охорони праці
- •4.2.2. Чисельність служби охорони праці
- •4.3. Організація навчання працюючих
- •4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
- •4.3.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •4.3.3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •4.4. Особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах
- •Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Управління охороною праці в умовах ринкових економічних відносин
- •6.1. Основні завдання і методи систем управління охороною праці. Сутність управління охороною праці
- •6.1.1. Системи і моделі
- •6.1.2. Системи управління
- •6.1.3. Система управління охороною праці в будівництві
- •6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці
- •6.2. Організаційна структура й основні функції управління
- •6.2.1. Організаційна структура суоп
- •6.2.2. Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці
- •6.4. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
- •6.5.2. Стимулювання за досягнуті результати
- •6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
- •8. Проблеми профілактики пожежної безпеки
- •8.1. Визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки промислових виробництв
- •8.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівель і необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій
- •8.3. Визначення необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій житлових будинків
- •8.4. Визначення необхідних меж вогнестійкості конструкцій цивільних будівель
- •8.5. Визначення фактичних меж вогнестійкості основних конструкцій елементів промислових, житлових і громадських будівель
- •8.6. Оформлення результатів перевірки відповідності прийнятих у проекті конструктивних рішень до вимог норм
- •8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
- •8.7.1. Особливості руху людей
- •8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
- •8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
- •8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів
4.3. Організація навчання працюючих
Усі працівники при прийомі на роботу й у процесі роботи, згідно зі ст. 20 Закону, проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з "Типовим положенням про навчання з питань охорони праці" – ДНАОП 0.00-4.12-99 (далі – Типове положення).
Допуск до роботи осіб, що не пройшли належне навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, заборонений. Якщо робітник під час перевірки одержав незадовільну оцінку, він зобов'язаний пройти повторне навчання. У той же час, додатковий інструктаж може і повинен бути проведений на прохання працівника.
Посадові особи, відповідно до затвердженого Держнаглядохоронпраці переліку, проходять навчання до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз у три роки.
Слід зазначити, що Міністерство освіти і науки України організує вивчення основ охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку і підвищення кваліфікації фахівців з охорони праці з урахуванням галузевих особливостей.
Типове положення спрямоване на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, що проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями і студентами закладів освіти (далі – ЗО). Воно встановлює порядок і види навчання, форми перевірки знань. Вимоги цього Типового положення є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, асоціаціями, концернами, корпораціями, іншими об'єднаннями підприємств, підприємствами, установами, організаціями (далі – підприємства) незалежно від форм власності і видів діяльності. На підприємствах з урахуванням їх специфіки, вимог міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці розробляються і затверджуються наказами керівників відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, формуються графіки проведення навчання і перевірки знань.
Навчання з питань охорони праці і відповідна перевірка знань можуть проводитися як традиційними методами, так і з використанням сучасних технічних методів навчання: аудіовізуальних заходів, комп'ютерних навчально-контролюючих систем (далі – автоекзаменатори), комп'ютерних тренажерів тощо.
Перевірка знань працівників з питань охорони праці проходить відповідно до тих нормативних актів про охорону праці, дотримання яких входить у їхні службові обов'язки.
Формою перевірки знань з питань охорони праці може бути усне опитування або тестування на автоекзаменаторі з наступним усним опитуванням. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом [30, дод. 1].
Особам, які при перевірці знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються посвідчення [30, дод.2]. Працівникам, що відповідно цим Типовим положенням проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці безпосередньо на своєму підприємстві, видача посвідчень про перевірку знань є обов'язковою тільки для тих, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.
При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівник протягом одного місяця повинен пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.
При незадовільних результатах і при повторній перевірці знань питання, що стосується працевлаштування працівника, вирішується відповідно до чинного законодавства.
Особам, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, організаційно-консультативна допомога в навчанні і перевірці знань з питань охорони праці надається місцевими органами Держнаглядохоронпраці та службою охорони праці місцевих органів виконавчої влади.
Іноземці й особи без громадянства, що є власниками підприємств або офіційно працюють на підприємствах України відповідно до чинного в Україні законодавства, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці як громадяни України.
Відповідальність за організацію й удосконалення навчання і перевірки знань працівниками з питань охорони праці, відповідно до вимог цього Типового положення, покладається на керівника підприємства, у структурних підрозділах (цехи, ділянки, лабораторії, майстерні тощо) – на керівників цих підрозділів, а контроль – на службу охорони праці.
Відповідальність за виконання навчальних планів і програм навчання з питань охорони праці, використання в повному обсязі відведеного для цього навчального часу, якість навчання в ЗО працівників, студентів, учнів і вихованців несуть керівники відповідних ЗО.
Контроль за виконанням вимог цього Типового положення здійснюють органи державного нагляду за охороною праці і служби охорони праці центральних і місцевих органів виконавчої влади.
