- •Охорона праці в галузі
- •Предмет і зміст дисципліни "охорона праці в галузі". Її зв'язок з іншими дисциплінами
- •Законодавчі і підзаконні акти з охорони праці
- •Державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві
- •3.1. Управління страхуванням від нещасних випадків
- •3.2. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •3.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.4. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •3.5. Порядок і терміни проведення страхових виплат
- •3.6. Права і обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •3.7. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.8. Визначення і розрахунок рівня професійного ризику
- •3.9. Визначення страхових тарифів
- •4.1. Служба охорони праці
- •4.1.1. Служба охорони праці підприємства
- •4.1.2. Служба охорони праці об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом
- •4.1.4. Служби охорони праці обласних, міських і районних органів виконавчої державної влади
- •4.1.5. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •4.2. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.2.1. Структура служби охорони праці
- •4.2.2. Чисельність служби охорони праці
- •4.3. Організація навчання працюючих
- •4.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу та у процесі роботи
- •4.3.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •4.3.3. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •4.4. Особливості організації і виконання робіт у небезпечних і особливо небезпечних умовах
- •Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Управління охороною праці в умовах ринкових економічних відносин
- •6.1. Основні завдання і методи систем управління охороною праці. Сутність управління охороною праці
- •6.1.1. Системи і моделі
- •6.1.2. Системи управління
- •6.1.3. Система управління охороною праці в будівництві
- •6.1.4. Методи рішення завдання охорони праці
- •6.2. Організаційна структура й основні функції управління
- •6.2.1. Організаційна структура суоп
- •6.2.2. Основні функції управління і шляхи їх реалізації
- •6.3. Оперативна документація системи управління охороною праці
- •6.4. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •6.5. Оцінка результатів діяльності системи управління охороною праці. Використання економічного стимулювання за досягнуті результати. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •6.5.1. Оцінка стану безпеки праці у будівельній організації
- •6.5.2. Стимулювання за досягнуті результати
- •6.5.3. Визначення ефективності системи управління охороною праці
- •7. Фінансування охорони праці на різних рівнях УправліНня виробництвом
- •8. Проблеми профілактики пожежної безпеки
- •8.1. Визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки промислових виробництв
- •8.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівель і необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій
- •8.3. Визначення необхідних меж вогнестійкості будівельних конструкцій житлових будинків
- •8.4. Визначення необхідних меж вогнестійкості конструкцій цивільних будівель
- •8.5. Визначення фактичних меж вогнестійкості основних конструкцій елементів промислових, житлових і громадських будівель
- •8.6. Оформлення результатів перевірки відповідності прийнятих у проекті конструктивних рішень до вимог норм
- •8.7. Вимушена евакуація людей із будівель
- •8.7.1. Особливості руху людей
- •8.7.2. Забезпечення безпеки евакуації людей
- •8.7.3. Необхідна кількість виходів, ширина і граничнівідстані шляхів евакуації
- •8.7.4. Розрахунок евакуаційних шляхів і виходів
3.9. Визначення страхових тарифів
До основних принципів страхування від нещасних випадків віднесені:
- своєчасне і повне відшкодування шкоди страховиком;
- обов'язковість оплати страхувальником страхових внесків;
- формування і використання страхових засобів на солідарній основі;
- диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності на кожному підприємстві.
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються у відсотках:
- для підприємств – від річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), за винятком суми податку на додану вартість і акцизного збору;
- для бюджетних установ і організацій – від річної суми фактичних витрат на оплату праці й інших виплат найманим робітникам, що підлягають оподаткуванню .
При цьому розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесене підприємство, а також від рівня травматизму, професійного захворювання і стану охорони праці.
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків (надалі – «Фондом») відповідно до «Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання» (надалі – «Порядок»), що затверджується Кабінетом Міністрів України.
З метою визначення страхових тарифів для підприємств на страхування від нещасних випадків галузі економіки і види робіт (надалі – галузі економіки) диференціюються на класи професійного ризику виробництва відповідно до табл.7.
Таблиця 7 - Класифікація галузей економіки і видів робіт з професійного ризику виробництва
Галузі економіки і види робіт |
Код до Загальних класифікаторів галузей народного господарства України |
6 клас Господарське управління будівництвом |
69000 |
8 клас Виробничі види побутового обслуговування населення |
86000-86290 |
13 клас Деревообробна промисловість |
15200-15290 |
14 клас Промисловість будівельних матеріалів |
18110-16112, 16130-16240, 16260-16273 |
16 клас Будівництво (без обліку будівництва шахт) |
61000-61130, 61132-65000 |
18 клас Виробництво будівельних металовиробів |
14831 |
Галузі економіки подано відповідно до загального класифікатора галузей народного господарства України.
Клас професійного ризику виробництва окремої галузі економіки характеризується інтегральним показником професійного ризику виробництва – чим вищий інтегральний показник, тим вищий (починаючи з першого) клас професійного ризику виробництва. Зазначені інтегральні показники виробництв, що віднесені до одного класу конкретної галузі економіки, за величиною повинні бути між собою ближче, ніж виробництва, віднесені до інших (різних) класів.
Інтегральний показник професійного ризику виробництва для кожної галузі економіки визначається як відношення витрат на відшкодування збитку потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату праці в минулому календарному році по даній галузі економіки:
ІГЕ = (ВШГЕ / ВОПГЕ)100,
де Іге – інтегральний показник професійного ризику виробництва в галузі економіки, відсотків;
ВШге – сума відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, яка була нарахована в минулому календарному році в галузі економіки;
ВОПге – фактичні витрати на охорону праці в минулому календарному році в галузі економіки.
Інтегральний показник професійного ризику виробництва для галузей економіки кожного класу професійного ризику виробництва може бути визначений за формулою:
ІКЛ = (ВШКЛ/ВОПКЛ) 100,
де Ікл – інтегральний показник професійного ризику виробництва для галузей
економіки відповідного класу професійного ризику виробництва;
ВШкл – сума відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, яка витрачена в минулому календарному році в галузях економіки, що віднесені до одного класу професійного ризику виробництва;
ВОПКЛ – сума фактичних витрат на оплату праці в минулому календарному році в галузях економіки, що віднесені до одного класу професійного ризику виробництва.
Для визначення величин страхових внесків використовуються такі показники.
Сума приведених фактичних витрат на оплату праці в минулому календарному році – ПЗПКЛ визначається для галузей економіки кожного класу професійного ризику виробництва:
ПЗПКЛ = ВОПКЛ СПРКЛ,
де СПРКЛ – ступінь професійного ризику виробництва галузей економіки відповідного класу, який визначається співвідношенням інтегрального показника професійного ризику виробництва для галузей економіки цього класу до інтегрального показника професійного ризику виробництва галузей економіки першого класу професійного ризику виробництва:
СПРКЛ
=
.
Модуль страхових внесків для галузей економіки всіх класів професійного ризику виробництва – МВ визначається зі співвідношення:
МВ = ВФ / ПЗП,
де ВФ – розрахункові витрати Фонду в наступному календарному році;
ПВП – сума приведених фактичних витрат на оплату праці в минулому календарному році в галузях економіки всіх класів професійного ризику виробництва.
Сума страхових внесків підприємств одного класу професійного ризику виробництва в наступному календарному році СВКЛ визначається за формулою:
СВКЛ = ПЗПКЛ МВ.
Страховий тариф на наступний календарний рік – СТКЛ для підприємств одного класу професійного ризику виробництва визначається за формулою:
СТКЛ
=
,
де ІОП – прогнозований індекс зростання фактичних витрат на оплату праці в наступному календарному році.
Місячна сума страхового внеску для підприємств визначається за формулою:
СВСТР = 0,01 (ВОПСТР СТКЛ),
де СВСТР– місячна сума страхових внесків, гривень;
ВОПстр – сума фактичних витрат на оплату праці у місяці, за який сплачується страховий внесок, гривень.
За результатами роботи підприємства за минулий календарний рік Фонд може встановити збільшення (надбавки) або зниження розміру страхового внеску:
ППІД = ВШПІД / СВПІД;
ПКЛ = ВШКЛ / СВКЛ,
де ППІД – питома вага витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві в минулому календарному році;
ВШПІД – сума витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві в минулому календарному році;
СВПІД – сума страхових внесків підприємства;
ПКЛ – питома вага витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві в минулому календарному році на підприємствах відповідного класу професійного ризику виробництва;
ВШкл – сума витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим у минулому календарному році на цих підприємствах;
СВКЛ – сума страхових внесків цих підприємств.
Зниження або надбавки до страхових внесків встановлюються залежно від співвідношення ППР / ПКЛ за табл. 8 і 9 відповідно.
Таблиця 8-Зниження страхового внеску
Показник ППІД нижче показника ПКЛ, % |
Знижка страхового внеску, % |
20 – 39,9 |
10 |
40 – 59,9 |
20 |
60 – 79,9 |
30 |
80 і більш |
40 |
Не допущено жодного нещасного випадку та професійного захворювання |
50 |
Таблиця 9-Надбавка до страхового внеску
Показник ППІД перевищує показник ПКЛ, % |
Надбавка до страхового внеску, % |
20 – 39,9 |
10 |
40 – 59,9 |
20 |
60 – 79,9 |
30 |
80 – 100 |
40 |
Більш 100 |
50 |
Однак розміри знижки або надбавки до страхових внесків не можуть перевищувати 50 % страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).
Слід зазначити, якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.
ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
