2. Заходи безпеки під час дій на військовій техніці і озброєнні. ____ хв.

 Різноманітні форми діяльності військовослужбовців можна умовно поділити на фізичні та розумові. В ході цієї діяльності людина пристосовується до умов навколишнього середовища, котрі постійно змінюються. Саме ці зміни зазвичай створюють небезпечні для життя та здоров’я людей обставини. Як правило, небезпека для життя людини спричиняється аварійною ситуацією, яка може виникнути в будь-який момент часу.

Ризик для життя людей може бути викликаний різними обставинами:

• помилками особового складу;

• недоліками при проектуванні та будівництві зброї, технічних засобів, споруд і конструкцій;

• впливом несприятливих зовнішніх чинників;

• відмовами систем і пристроїв об’єкта військової техніки.

Безпека особового складу залежить не тільки від ступеня надійності озброєння та військової техніки, але й від рівня кваліфікації людей і організації служби. За оцінками фахівців причинами 80% усіх аварій є помилкові дії особового складу. Будь-який об’єкт військової техніки та оточуюче його середовище є системою “людина – машина – навколишнє середовище”, де в єдиний комплекс об’єднані зброя і технічні засоби, особовий склад і навколишнє середовище, які взаємодіють між собою. Взаємодія між елементами цієї системи може бути штатною і позаштатною. Позаштатна взаємодія елементів – це небажана, незапланована, ненавмисна подія в системі, що порушує звичайний хід речей і робиться у відносно короткий відрізок часу. У випадках виникнення позаштатних ситуацій система може переходити в небезпечні стани, що загрожують життю людей. Попередній аналіз можливих небезпек дозволяє передбачити будь-які події, що можуть виникнути в системі і, отже, їх можливо запобігти.

До головних моментів аналізу небезпек відноситься пошук відповідей на наступні питання:

• які елементи (підсистеми) є небезпечними;

• яких подій можливо запобігти;

• які події неможливо усунути цілком і як часто вони будуть мати місце;

• які ушкодження можуть нанести людям, матеріальним об’єктам і навколишньому середовищу події, котрі неможливо усунути.

Небезпеки аналізують якісно і кількісно. За підсумками аналізу розробляють плани попереджувальних заходів.

Аналіз небезпек дозволяє визначити:

• джерела небезпеки;

• потенційно можливі події;

• послідовність розвитку подій;

• імовірності тих або інших подій;

• розмір ризику;

• розмір наслідків;

• шляхи запобігання небезпечних подій і зменшення небезпечних наслідків.

На практиці аналіз починається з визначення джерел небезпеки. Якісні методи аналізу небезпек містять:

• попередній аналіз небезпек;

• аналіз наслідків відмов.

Попередній аналіз небезпек звичайно здійснюють у наступному порядку:

• вивчають технічні характеристики елементів системи, процеси, що відбуваються в ній, а також використовувані джерела енергії, робочі середовища, матеріали, встановлюють їхні шкідливі та небезпечні якості;

• перевіряють технічну документацію на її відповідність стандартам безпеки;

• складають перелік небезпек, у якому вказують джерела небезпеки, шкідливі чинники, можливі події, виявлені недоліки.

Аналіз наслідків відмов носить характер прогнозу. Цим методом можливо визначити небезпечний потенціал будь-якого технічного об’єкта. Він виконується в наступному порядку:

• технічну систему (об’єкт) розділяють на компоненти;

• для кожного компонента виявляють можливі відмови;

• визначають потенційно-можливі події, які може викликати та або інша відмова;

• відмови класифікують за ступенем небезпеки і розробляють запобіжні заходи.

Типова класифікаційна шкала відмов має такий вигляд:

І. Безпечні відмови – помилки особового складу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які не призводять до суттєвих порушень системи у цілому, людських жертв і пошкоджень обладнання.

ІІ. Граничні відмови – до цього класу належать помилки особового складу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які хоча і призвели до істотних порушень в роботі системи у цілому, однак піддаються виправленню без людських жертв і завдання суттєвих збитків обладнанню.

ІІІ. Критичні відмови – помилки особового складу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які порушують роботу системи у цілому, призводять до пошкодження обладнання або до таких аварій, що потребують прийняття негайних дій для врятування людей та обладнання.

ІV. Катастрофічні відмови – до цього класу належать помилки особового складу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які істотно порушують роботу системи у цілому, що призводить до руйнування обладнання, травм особового складу та навіть людських жертв.

Заходи безпеки при знятті техніки зі зберігання і виводі її із парку

Організація, керівництво і контроль за проведенням заходів з виконанням мір безпеки в частинах і з’єднаннях покладаються командирів та інших посадових осіб у відповідності до статутів та настанов Збройних сил України, наказами МОУ, наказами і розпорядженнями прямих начальників. За безпеку робіт особового складу несуть відповідальність командири і начальники всіх ступенів, а також особи, що призначені керівниками робіт. Вимоги мір безпеки повинні виконуватись при будь-яких умовах, незалежно від терміновості робіт, що виконуються. Нестача матеріальних засобів або робочої сили не може бути причиною для невиконання вимого мір безпеки.

При знятті озброєння і техніки зі зберігання, командир (начальник) повинний встановити основні міри безпеки під час виконання визначених робіт. Під час зняття техніки зі зберігання повинні виконуватись наступні міри безпеки:

• командир (начальник) встановлює сигнали за котрими буде діяти весь особовий склад підрозділів, у відповідності до статутів і настанов;

• особовим складом виконуються всі операції зі зняття машин зі зберігання, у відповідності встановлених технологічних карт;

• запуск двигунів (підігрівачів) здійснюється тільки за командою старшого

• початок руху машин повинний виконуватись за командою командира

• рух по парку повинен здійснюватись зі встановленою швидкістю.

• Під час зняття машин зі зберігання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ :

• виконувати інші роботи, що не вказані в технологічних картах;

• використовувати не справний інструмент та прилади;

• запускати двигун (підігрівач) без команди старшого;

• включати і перевіряти прилади управління стабілізаторів озброєння;

• заводити машини з буксиру;

• находитися між машинами двигуни, яких працюють;

• починати рух машини без команди старшого;

• здійснювати рух по не встановленому маршруту;

• виконувати не встановлені сигнали та команди.

Міри безпеки при евакуації і буксируванні машин

Роботи з евакуації проводяться під командою відповідальної особи, що призначена командиром. Особи, що не мають відношення робіт які виконуються. Перед початком евакуації машин, які застрягли ретельно перевірити справність та закріплення всіх такелажних та інших засобів, що застосовуються (анкерів, з’єднальних тросів тощо). Навантаження на лебедкі, троси, не повинні мати перегибів, ділянок зі зменшеним діаметром перетену. Здійснювати роботу з тросами тільки в рукавицях. З’єднувати троси необхідно шляхом застосування канатних зажимів.

З’єднання тросів випробовувати шляхом попереднього навантаження з наступним підтягуванням зажимів.

Вірність монтажу поліспасу, закріплення блоків тросів, деталей, які з’єднують, анкерів необхідно перевіряти. Для чого поступово збільшувати навантаження на ходовий кінець поліспасу. Витягати машини слід плавно, при цьому не дозволяти різких ривків та раптових зупинок.

Під час витягування машин ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• знаходиться у натягнутих тросів на відстані, яка ближча ніж довжина сцепу;

• стояти позаду (в напрямку евакуації) машини, що витягується або находиться на ній;

• стояти збоку машини під час само витягування з застосуванням бревна по напрямку вісі бревна ближче 5 м;

• знаходиться під машиною, яка піднята (або її частина), до тих пір поки не будуть підведенні опори.

Перед буксируванням техніки і озброєння при наявності башти треба її розвернути стволом до заду та застопорити гармату і башту. Під час буксирування повинен бути зв’язок між буксиром та технікою, що буксирується.

Під час буксирування під час зупинок ретельно перевіряти якість закріплення тросів або жест кість зчеплення. Під час буксирування техніки на льодовій переправі, мостах, високих насипах, крутих спусках і підйомах, кришки люків башти і механіка-водія повинні бути відкриті.

Під час буксирування ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• рухатись між технікою, що буксирується та тягачем або рядом зі сцепом на відстані не менш 3 м;

• удержувати машину, що буксирують від накату на тягач або толкатиїї за допомогою навантажувальних засобів (бревна, шпали тощо);

• допускати одночасного підйому та спуску двома сцепами (при буксируванні цугом);

• зупинятися на підйомах, спусках, перевалах, мостах і інш. проходах, що обмежені з прохідності;

• буксирувати машини які не керуються на м’ягкому сцепу.

На заняттях з водіння забороняється:

закривати кришки люків за ручки, які для цього не призначені;

використовувати несправні прилади, агрегати та інструмент;

запускати двигун та прогрівати його в закритому приміщенні без вентиляції;

починати рух без команди командира, з незафіксованими кришками люків, якщо несправний танковий переговорний пристрій, без шоломофонів та без попереджувального сигналу;

використовувати для водіння технічно несправні машини;

находитися під час руху на корпусі та башті машини;

здійснювати обгін на мостах, залізничних переїздах та під'їздах до них, перехрестях та стиках доріг, ділянках доріг, які обмежені стовпами, на крутих підйомах та спусках, на поворотах, за обмеженої видимості та у тих випадках, коли швидкість руху обмежується дорожніми знаками;

робити зупинки на ділянках дороги з обмеженою видимістю, на мостах, залізничних переїздах, на крутих підйомах і спусках, на ділянках доріг, які обмежені стовпами (на карнизах, серпантинах і таке ін.).