VI Загальні організаційно-методичні вказівки

Заняття з теми «Заходи безпеки при проведенні занять з бойової підготовки» необхідно починати з ознайомлення студентів з актуальністю даної теми та її значення у системі підготовки офіцерів запасу, перерахувати навчальні посібники і приладдя, які студенти повинні мати на заняття. Ця коротка вступна частина повинна бути проведена викладачем з особливим умінням.

Попутно з усним викладанням матеріалу, викладач робить записи на класній дошці, демонструє плакати, стенди, показує кадри на екрані за допомогою проекційної апаратури. Оформлення дошки повинно служити прикладом штабної культури для студентів.

Кожен малюнок, запис викладач зобов’язаний при підготовці до занять добре обміркувати, вони повинні бути наочні і розміщенні на дошці у відповідній послідовності, всі малюнки, записи необхідно виконувати без переробок і виправлень, записи вести чітко.

При кресленні на дошці не переривати пояснення і не креслити мовчки, не закривати собою дошку. В ході заняття вимагати від студентів робити записи у робочих зошитах (креслень, коротке викладання основних питань і розв’язання прикладів)

Визначаючи студентам завдання на виконання практичних робіт (графічних робіт) викладач повинен дати вказівку щодо порядку їх оформлення, особливу увагу необхідно звертати на грамотне, чітке і коротке оформлення студентами завдань, креслень.

Оцінка кожної виконаної роботи проводиться з урахуванням якості її оформлення (за Положенням кредитно-модульної системи)

1. Вимоги керівних документів щодо виконання заходів безпеки. ___ хв.

Основні завдання організації, керівництва та контролю за проведенням заходів щодо заходів безпеки в підрозділах покладається на командирів усіх ступенів і інших посадових осіб відповідно до вимог Статутів і настанов, наказів міністра оборони України, а також наказів і розпоряджень прямих начальників.

Однак це не звільняє від відповідальності і солдатів, які цілком можуть виконувати обов’язки старших в вирішенні різних завдань.

На даний час строго регламентовані і визначені обов'язки всіх посадових осіб.

У багатьох документах приділяється багато уваги проведенню різних інструктажів. Треба їх регулярного проведення.

Вступний інструктаж обов'язково організувати і проводити з новоприбулими в підрозділ військовослужбовцями в цілях ознайомлення їх з особливостями проведення занять з бойової підготовки, експлуатації техніки і озброєння, наявних у підрозділі, незалежно від кваліфікації новоприбулих та стажу служби.

Такий захід явно необхідний, так як будь-який підрозділ, володіє тільки йому притаманними специфікою завдань за призначенням та технікою і озброєнням.

Первинний інструктаж на навчальному або робочому місці проводити при призначенні військовослужбовця на даний вид техніки або озброєння, а також у разі прибуття в підрозділ, при перекиданні з виконання одних обов’язків на інші.

Періодично повторний інструктаж проводити не рідше одного разу в три місяці індивідуально або з групою військовослужбовців з метою забезпечення кращого засвоєння ними прийомів та методів безпечного виконання поставлених завдань.

Повсякденний інструктаж проводити перед початком кожного заняття або роботи і в ході їх.

Позаплановий інструктаж проводити у разі порушення військовослужбовцями інструкцій по заходам безпеки, або якщо відбулося нещасний випадок, що пов'язаний з бойовим навчанням та експлуатацією техніки, а також за наказом командира або його заступника.

Практика показує, що більшість нещасних випадків в ході робіт та занять трапляється від злісного ігнорування усіма категоріями військовослужбовців правил безпеки.

Необхідність проведення подібних заходів продиктована вимогами статті 59 Статуту Внутрішньою служби Збройних Сил України, в якій сказано, що: «командир (начальник) зобов'язаний встановлювати необхідні заходи безпеки при роботі з озброєнням, бойовою та іншою технікою і приладами, при здійсненні маршу, проведення навчань, бойових стрільб, спец занять або робіт, при несенні вартової та внутрішньої служб, своєчасно доводити ці заходи до підлеглих і вимагати суворого їх виконання.

Безпека є однією з основних умов існування особистості, суспільства, держави і людства в цілому, її проблеми необхідно розглядати комплексно, системно. Умовно, за різними ознаками, можна виділити такі системи безпеки:

1. За рівнем інтересів; системи особистої, колективної, національної, регіональної, глобальної безпеки.

2. За функціональною ознакою: системи економічної, політичної, військової, інформаційної, екологічної, енергетичної та інших видів безпеки.

Вирішальну роль відіграє система національної безпеки, тому що особисті і суспільні інтереси можуть бути реалізовані лише в рамках держави, політичними, економічними й іншими інститутами.

Історично пріоритетною є система забезпечення безпеки людини, що виступає гарантом комфорту, особистої безпеки та збереження її здоров’я. Сьогодні людство вступило в нову еру свого існування, коли потенційна міць створюваних ним засобів впливу на життєве середовище майже дорівнює силам природи. Рішення завдань, пов’язаних із забезпеченням безпеки життєдіяльності людини, – фундамент для вирішення проблем безпеки на більш високих рівнях.

Це повною мірою стосується і особового складу Збройних Сил України. Різноманітні форми діяльності військовослужбовців можна умовно поділити на фізичні та розумові. У ході цієї діяльності людина пристосовується до умов навколишнього середовища, які постійно змінюються. Саме ці зміни зазвичай створюють небезпечні для життя та здоров’я людей обставини. Зазвичай, небезпека для життя людини спричиняється аварійною ситуацією, яка може виникнути в будь-який момент часу.

Ризик для життя людей може бути викликаний різними обставинами:

помилками особового складу;

недоліками при проектуванні та будівництві зброї, технічних засобів, споруд і конструкцій:

впливом несприятливих зовнішніх чинників;

відмовами систем і пристроїв об’єкта військової техніки.

Безпека особового складу залежить не тільки від ступеня надійності озброєння та військової техніки, але й від рівня кваліфікації людей і організації служби. За оцінками фахівців, причинами 80% усіх аварій є помилкові дії водіїв. Будь-який об’єкт військової техніки та оточуюче його середовище є системою людина-машина-навколишнє середовище, де єдиний комплекс складають зброя і технічні засоби, особовий склад і навколишнє середовище, які взаємодіють між собою. Взаємодія між елементами цієї системи може бути штатною і позаштатною. Позаштатна взаємодія елементів – це небажані, незаплановані, ненавмисні порушення в системі, що сталися у відносно короткий відрізок часу. У випадках виникнення позаштатних ситуацій система може переходити в небезпечні стани, що загрожують життю людей. Попередній аналіз можливих небезпек дозволяє передбачити будь-які порушення, що можуть виникнути в системі і, отже, їх можливо запобігти.

Забезпечення безпеки людини, у тому числі під час військової службу, є складною і багатогранною проблемою, яка має велике соціальне значення. Ризик завжди пов’язаний з багатьма випадковими явищами. Таким чином, де є невизначеність, там завжди ризик. Знищити ризик або відмовитися від нього у Збройних Силах неможливо, навіть у мирний час, не кажучи вже про кризові ситуації та особливий період. Щодня ризикують усі ті, кого життєва ситуація змушує діяти не тільки в складній, але й у повсякденній обстановці. Необхідність ризику породжує ряд питань.

Який ризик припустимий, а який – ні? Що треба робити для зведення ризику до мінімуму? Ризик у мирний час пов’язаний не тільки з аваріями та стихійним лихом. Навіть звичайний перехід вулиці – це вже певна небезпека. Під час виконання обов’язків військової служби, яка пов’язана з використанням зброї, вибухових речовин, складної техніки, ризик підвищується. Тому кожен командир (начальник) повинен вміти розрізняти виправданий і невиправданий ризик. При цьому потрібно враховувати, що він тим більший, чим більша невизначеність.

З метою зменшення ризику до мінімального необхідно здійснити збір, опрацювання та уточнення даних та прийняти на цій підставі відповідні рішення. Але якщо навіть рішення вірне і відповідає ситуації, що складається, вважати ризик цілком виключеним неможливо, тому що завжди залишається елемент випадковості, що може призвести до небезпеки.

Розглядаючи питання про ризик виправданий і невиправданий, кожен командир (начальник) повинен розуміти, що у більшості випадків керівні документи допомагають ухваленню вірного рішення для запобігання ризику. Відхилення ж від вимог статутів та керівних документів у багатьох випадках призводить до ризику невиправданого та й неправомірного.

Однак, передбачити та регламентувати дії у всьому різноманітті ситуацій, в яких може опинитися військовослужбовець, неможливо. Тому під час прийняття рішення та оцінювання ступеня ймовірного ризику потрібно також враховувати власні знання та досвід, досвід інших військовослужбовців, інколи інтуїцію та здоровий глузд.