2. Гострий холецистит
Гострий холецистит – гостре запалення жовчного міхура.
Друге місце після гострого апендициту серед ГХЗ (12 – 15%).
Жінки хворіють частіш у 3 – 5 разів, ніж чоловіки.
Некалькульозний холецистит трапляється у 5 – 10% випадків.
Частота післяопераційних ускладнень – 10 – 15%, летальність – 4 – 7%.
Причини:
конкременти ЖМ,
ентерогенне інфікування при явищах застою в ЖВШ,
гематогенний шлях інфікування – по системі ворітної вени при захворюваннях кишечника,
лімфогенний шлях – при запаленні у сусідніх органах.
Класифікація ГХ (О.О.Шалімов, 1995р.):
І. Гострий безкам’яний холецистит:
катаральний,
флегмонозний,
гангренозний, перфоративний.
ІІ. Гострий калькульозний холецистит.
ІІІ. Гострий холецистит може ускладнюватися:
водянка ЖМ,
емпієма,
панкреатит,
жовтяниця,
перитоніт тощо.
Клініка:
Початок – гострий, частіше на фоні порушення дієти.
Різкий біль у правому підребер’ї з іррадіацією в спину, праву лопатку і ключицю, іноді в праву руку, за грудину, в епігастральну ділянку.
Гіркота у роті, нудота, блювання.
Об’єктивно: істеричність склер, жовтяничність шкірних покривів.
При пальпації: біль у правому підребер’ї, в епігастральній ділянці, напруження м’язів ЧС різної інтенсивності, збільшений, напружений та болючий ЖМ.
Патогномонічні симптоми ГХ:
Симптом Ортнера – болючість при перкусії в ділянці правої реберної дуги (за рахунок втягнення в запальний процес печінки).
Симптом Мерфі – посилення болю при натискуванні на передню ЧС у проекції ЖМ під час глибокого вдиху.
Симптом Кера – підсилення болю при пальпації в точці ЖМ.
Симптом Мюсі-Георгієвського (френікус-симптом) – різкий біль при натисканні між ніжками правого грудино-ключично-соскоподібного м’яза.
Ознаки інфекції і інтоксикації: гіпертермія (від субфебрильної до високої), тахікардія, гіпотонія, язик сухий, обкладений сірим чи білим нальотом.
Ускладнення:
а) інтравезикальні – прикрита перфорація ЖМ, його обтурація або його протоки з наступним переходом холециститу у водянку або емпієму,
б) екстравезикальні – перфорація ЖМ у вільну ЧП з розвитком перитоніту, формуванням паравезикального печінкового інфільтрату і абсцесу, пенетраця в сусідні органи, розвиток сепсису.
Лабораторні методи дослідження – лейкоцитоз, зсув ЛФ вліво, зменшення еритроцитів, прискорення ШОЕ, гіпербілірубінемія (з 2-ої доби), збільшення лужної фосфатази, амінотрансфераз.
Рентген (холецистографія, холангіографія) – рентгеноконтрастні конкременти (85 – 90%). УЗД (90 – 95%) – конкременти, збільшення ЖМ, набряк його стінки.
Лапароскопію застосовують рідко.
Гострий калькульозний холецистит. Сонограма
Конкременти жовчного мiхура. Оглядова рентгенограма
Лікування.
Госпіталізаія в хірургічне відділення.
Ліжковий режим.
Голод.
Холод на праве підреберʼя.
Боротьба з болевим синдромом:
анальгетики:
50% анальгін 2 – 4 мл в/м або
баралгін 5 мл в/м, в/в,
1 – 2% промедол 1 мл п/ш, в/в
спазмолітики:
0,1% атропін 1 мл п/ш
2,4% еуфілін 5 – 10 мл в/в
0,2% платифілін 2 мл п/ш, в/в
2% папаверин 2 – 4 мл в/м, в/в
0,25 – 0,5% новокаїн 150 – 200 мл в/в
но-шпа 2 мл п/ш, в/в
антигістамінні ЛЗ:
1% димедрол 1 – 2 мл п/ш
супрастин 1 – 2 мл п/ш
2,5% піпольфен 2 мл в/м
новокаїнова блокада круглої звʼяки печінки за М.Д.Лорен-Епштейном, блокада заочеревинного простору за Л.Романом.
Протизапальна терапія:
антибіотики
сульфаніламіди
кортикостероїди
Детоксикаційна терапія:
5 – 10% глюкоза 500 – 1000 мл в/в з інсуліном
Розчин Рінгера-Лока 1000 мл в/в
5% вітаміни В, С 5 – 10 мл в/в
200 – 400 мл неогемодезу
форсований діурез
Хірургічне лікування:
вимушені операції – за життєвими показаннями протягом 2 – 3 год (перитоніт),
термінові операції – через 24 – 72 год після госпіталізації – при погіршенні стану та неефективності консервативного лікування,
відкладені операції – через 7 – 14 днів після затихання явищ гострого холециститу, нормалізації температури тіла, лейкоцитозу і ШОЕ.
Операція вибору – ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЯ:
верхньо-серединна лапаротомія або косий доступ в правому підреберʼї,
огляд, пальпаторна ревізія ЖВШ,
зондування, манометрія, хол ангіографія, холедохоскопія (при необхідності),
холецистектомія «від шийки», при інфільтратах, зрощеннях – «від дна»,
перевʼязка та обробка кукси,
при флегмонозному ГХ – видаляють ЖМ разом з очеревиною, ложе дренують,
при гнійному процесі – дренування холедоха,
дренування під печінкового простору, при перитоніті – лаваж (промивання) ЧП, інкубація кишечника.
Післяопераційний період:
відновлення енергетичних затрат – переливання білків, жирів, вуглеводів,
корекція водно-сольового обміну,
боротьба з мікрофлорою – АБ, СА,
покращення коагуляцій них властивостей крові – гепарин, кальцинорин, фраксипарин.