§ 64. Класифікація причіпного складу
Причепи й напівпричепи — це несамохідні транспортні засоби, які з'єднуються з автомобілем-тягачем: причепи — за допомогою тягово-зчіпного пристрою, напівпричепи — за допомогою сідельно-зчіпного пристрою.
Причепи й напівпричепи за призначенням поділяються на загальнотранспортні (універсальні) та спеціалізовані. Головними класифікаційними конструктивними ознакою причепів і напівпричепів є число осей. В даний час у нас використовуються одно-, дво- і тривісні причепи та напівпричепи.
Причепи-ваговози можуть бути багато вісними.
За конструкцією поворотного пристрою причепи діляться на дві групи: з керованими колесами і з поворотною віссю (візком). Напівпричепи також можуть мати некеровані і керовані колеса або поворотні осі (візки) і, крім того, самоустановлювальні колеса. У автопоїзда з активним приводом колеса причепа або напівпричепа мають привід від двигуна автомобіля-тягача, у автопоїзда з пасивним приводом - не мають.
Загальні технічні вимоги до причіпного складу є такі:
вагові параметри і габаритні обмеження причіпного складу;
приєднувальні розміри напівпричепів повинні задовольняти вимоги;
конструкція причепа або напівпричепа повинна бути розрахована на можливість руху автопоїзда зі швидкістю, що відповідає максимальній швидкості руху автомобіля-тягача;
відхилення причепа у складі автопоїзда при вилянні в кожний бік повинно бути не більше 3% його габаритної ширини.
§ 65. Конструкція і робота сідельно-зчіпного пристрою
На підрамнику, прикріпленому до рами автомобіля-тягача болтовим з'єднанням, закріплено два кронштейна 3, у вушка яких з гумово-металевими втулками входять дві осі сідла 4.Таке з'єднання забезпечує вільний поворот сідла в поздовжній площині, а отже, і вертикальну гнучкість автопоїзда. Гмовометалеві втулки знижують динамічні навантаження від напівпричепа на раму автомобіля-тягача і допускають поперечний нахил сідла до 3°. Рознімний-зчіпний механізм розташований під сідлом, складається з двох захоплень 11 і 13, встановлених на осях 8, запірного кулака 15 із штоком і пружиною 16, засувки 17 з пружиною 7, важеля 14, запобіжної планки 2, встановленої на осі 1.У задньому положенні запірного кулака його бічні грані фіксують захоплення в закритому стані. Пружина штока протидіє переміщенню куркуля в переднє положення, крім того, шток запірного кулака впирається в закриту запобіжну планку, і таким чином гарантується неможливість саморасцепкі автопоїзда. Горизонтальна гнучкість автопоїзда забезпечується можливістю повороту шворня в захопленнях. Для розчеплення автопоїзда необхідно по-повернути запобіжну планку і відвести кулак 15 важелем 14 в переднє положення, в якому він фіксується засувкою 17.Захвати розкриваються і звільняють кулак, а останній під дією пружини штока перескакує назад і впирається в потилицю захоплень. При зчепленні, після входу у захвати, подальше переміщення шворня призводить до упору його в кромки робочого отвори захоплень, що викликає їх закриті. При цьому кулак входить в пази захоплень і фіксує їх у цьому положенні, після чого слід повернути запобіжну планку.
Мал.61. Сідельно-зчіпний пристрій автомобіля-тягача КамАЗ-5410
1-вісь запобіжної планки; 2-запобіжна планка; 3-кронштейн; 4-сідло; 5,9, 10- мас льонки; 6-вісь шарніра; 7 і 16 пружини; 8- вісь захвату; 11 і 13 – захват; 12-шплінт; 14-важіль; 15 запірний кулак; 17-защібка.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Дайте визначення, сформулюйте призначення і наведіть класифікацію та переваги автопоїздів перед одиночними автомобілями?
2. Поясність особливість конструкції причіпних і сідельних автомобілів тягачів ?
3. Розкажіть класифікація причіпного складу?
4. Розкажіть будову та роботу тягово-зчіпного пристрою сідельного тягача?