§ 49 Гідровакуумний підсилювач гальмівного приводу

Підсилювачі гідроприводів зменшують витрати мускульної енергії на гальмування автомобіля. Підсилювачі можуть використовувати енергію стислого повітря — пнемопідсилювачі; енергію розрідження у впускному трубопроводі двигуна — вакуумні підсилювачі;

Робота гідровакуумного підсилювача ґрунтується на використанні енергії розрідження у впускному трубопро­воді двигуна, завдяки чому створюється додатковий тиск рідини в системі гідроприводу гальм. Це дає змогу при порівняно невеликих зусиллях на гальмовій педалі мати значні зусилля у гальмових механізмах коліс, обладнаних такою системою привода. Гідровакуумні підсилювачі за­стосовують на легкових автомобілях, а також на вантаж­них ГАЗ-53А та ГАЗ-66.

Основними частинами гідровакуумного підсилювача (мал.52) є циліндр 9 з клапаном керування і камера 15. Гідропідсилювач сполу­чений відповідними трубопроводами з головним гальмовим циліндром 13, впускним трубопроводом 14 двигуна і роз­дільником 12 гальм. Камера 15 складається з штампованого корпусу і кришки, між якими затиснута діафрагма 16. Вона жорстко з'єднана з штоком 10 поршня 11 і відтискується конічною пружиною 1 у вихідне положення після розгаль­мування. У поршні 11 є запірний кульковий клапан. Звер­ху на корпусі циліндра міститься корпус 6 клапана 7 ке­рування. Поршень 8 жорстко з'єднаний з клапаном 7, за­кріпленим на діафрагмі 4. Усередині корпусу 6 розміщений вакуумний клапан 3 і зв'язаний із ним за допомогою штока атмосферний клапан 2. Порожнини І і ІІ клапана сполу­чаються відповідно з порожнинами ІІІ і ІV камери, яка через запірний клапан сполучена із впускним трубопрово­дом двигуна..

Коли педаль відпущена і двигун працює, у порожнинах камери є розрідження і під дією пружини 1 усі деталі гідроциліндра містяться в лівому крайньому положенні.

У момент натиснення на педаль гальма рідина від голов­ного гальмового циліндра 13 перетікає через кульковий клапан у поршні 11 підсилювача до гальмових меха­нізмів коліс. В міру підвищення тиску в системі пор­шень 8 клапана керування піднімається, закриваючи ва­куумний клапан 3 і відкриваючи атмосферний клапан 2. При цьому атмосферне повітря починає проходити через фільтр 5 у порожнину IV, зменшуючи в ній розрідження. Оскільки в порожнині ІІІ розрідження зберігається, різ­ниця тисків переміщує діафрагму 16, стискуючи пружину 1 і через шток 10 діючи на поршень 11. При цьому на пор­шень підсилювача починають діяти дві сили: тиск рідини від головного гальмового циліндра і тиск з боку діафрагми, які посилюють ефект гальмування.

П ри відпусканні педалі тиск рідини на клапан керуван­ня знижується, його діафрагма 4 прогинається вниз і від­криває вакуумний клапан 3, сполучаючи порожнини ІІІ і IV. Тиск у порожнині IV спадає, і всі рухомі деталі каме­ри і циліндра переміщуються вліво у вихідне положення, настає розгальмування. Якщо гідропідсилювач несправний, привод діятиме тільки від педалі головного гальмового ци­ліндра з меншою ефективністю.

Мал.52. Гідровакуумний підсилювач гальм автомобіля ГАЗ-24 «Волга»

1-конічна пружина; 2-діафрагма; 3,4 – відповідно вакуумний і атмосферний клапан; 5-фільтр; 6-корпус; 7-клапан; 8, 9-поршень; 10-шток; 11-циліндр; 12-розподільнник;

13-головний гальмівний циліндр; 14-впускний трубопровід; 15-камера; 16-діафрагма.