- •§1. Ступінчасті механічні трансмісії
- •§2. Гідромеханічні трансмісії
- •§ 3. Гідрооб'ємна трансмісія
- •§ 4. Електромеханічні трансмісії
- •Тема 11: Зчеплення
- •§5. Призначення зчеплення їх класифікація.
- •Класифікація
- •По характеру зв’язку між ведучими і веденими деталями:
- •Фрикційні зчеплення поділяються:
- •По конструкції приводу:
- •По способу керування
- •§6. Вимоги до конструкції, їх конструктивне забезпечення.
- •§7. Особливості конструкції зчеплень з периферійними пружинами.
- •§8. Особливості конструкції зчеплень з діафрагмовою пружиною.
- •§9. Особливості конструкції відцентрового зчеплення.
- •§10. Особливості конструкції електромагнітного зчеплення
- •Тема 12: Коробки передач
- •§11. Призначення та класифікація коробок передач
- •КласифікацІя
- •Безступінчасті коробки передачі поділяються по способу перетворення крутного моменту:
- •Ступінчасті коробки передач:
- •Комбіновані коробки передач:
- •§12. Вимоги до конструкцій коробок передач
- •§13. Конструкція ступінчастих коробок і їх особливості: двох, трьох, багато вальних
- •§14. Гідротрансформатор, конструкція та робота
- •§15. Призначення роздавальних коробок, класифікація, вимоги
- •§16. Конструкції роздавальних коробок автомобілів: газ-66, КраЗ-255б, Урал-375
- •Тема 13: Карданна передача
- •§17. Призначення карданних передач їх класифікація, вимоги до них
- •Класифікація
- •§18. Конструкції і робота карданних передач з шарнірами нерівної кутової швидкості
- •Оцінка асинхронних карданних шарнірів
- •§19. Конструкції і робота карданних передач з шарнірами рівної кутової швидкості.
- •§20. Критична частота обертання карданного валу
- •Тема 14: Ведучі мости
- •§21. Призначення ведучих мостів їх класифікація, вимоги до них
- •§22. Призначення головних передач і їх класифікація
- •§23. Призначення диференціалів, їх класифікація і вимоги
- •Класифікація
- •§24. Конструкція і робота симетричного диференціалу, переваги та недоліки
- •§25. Конструкція і робота самоблокуючого диференціалу, переваги та недоліки
- •§26. Привід ведучих коліс автомобіля
- •Тема 15: Підвіска
- •§27. Призначення, класифікація та вимоги до підвіски
- •§ 28. Конструкція залежної підвіски
- •§ 29. Конструкція незалежної підвіски
- •§ 30. Балансирна підвіска
- •§ 31. Конструкція пневматичної і гідропневматичної підвіски
- •§ 31. Амортизатори
- •Тема 16: Колеса, шини
- •§33. Призначення автомобільних коліс, їх класифікація, вимоги
- •§ 34. Конструкція коліс, переваги та недоліки
- •§ 35. Класифікація шин, вимоги, конструкція шин
- •Тема 17: Рама, кузов, кабіна
- •§34. Призначення рам їх класифікація вимоги до них
- •§35. Конструкція рам лонжеронних і хребетних
- •§36. Класифікація і типи кузовів легкових автомобілів, вимоги до них і конструкція.
- •§37. Кузова вантажних автомобілів
- •Тема 18. Рульове керування
- •§ 40. Призначення рульового керування, класифікація, вимоги до нього
- •§ 41. Визначення передаточного числа рульового керування
- •§ 42. Призначення рульових механізмів, їх класифікація вимоги
- •§ 43. Особливості рульового механізму: черв’ячних, гвинтових, комбінованих
- •Тема 18. Гальмівне керування
- •§ 44. Вимоги до гальмівних систем
- •§ 45. Гальмівні механізми
- •§ 46. Барабані гальмівні механізми
- •§ 47. Дискові гальмівні механізми
- •§ 48. Гальмівні приводи підвищеної надійності
- •§ 49 Гідровакуумний підсилювач гальмівного приводу
- •§ 50 Регулятор гальмівних сил
- •§ 51 Гальмівні системи автопоїзда
- •§ 52 Стоянкові гальмівні механізми
- •§ 53 Гальмо-сповільнювачі, надійність гальмівних систем
- •Тема 19. Автомобілі-самоскиди
- •§ 54. Автомобілі і автопотяги-самоскиди
- •§55. Особливості конструкції і основні технічні характеристики автомобілів і автопотягів-самоскидів
- •§56. Підіймальний механізм автомобілів самоскидів
- •Тема 19. Автомобілі-цистерни
- •§ 57. Призначення і класифікація автомобілів-цистерн, вимоги до їх конструкції
- •§58. Особливості конструкції автомобілів-цистерн для перевезення рідких вантажів, продуктів харчування, бітуму, стиснутих і зріджених газів, цементу.
- •Тема 19. Автомобілі-фургони
- •§59. Призначення і класифікація автомобілів-фургонів, вимоги до їх конструкції
- •§60. Особливості конструкції автомобілів-рефрижераторів
- •§61. Особливості конструкції автомобілів-рефрижераторів
- •Тема 19. Автопоїзд
- •§62. Призначення автопоїздів їх класифікація
- •§ 63. Особливості конструкції автопоїздів
- •§ 64. Класифікація причіпного складу
- •§ 65. Конструкція і робота сідельно-зчіпного пристрою
- •Список літератури
§2. Гідромеханічні трансмісії
Гідромеханічна трансмісія складається з гідротрансформатора, що плавно автоматично змінює величину переданого моменту залежно від навантаження; і елементів ступінчастої механічної трансмісії.
Гідротрансформатор (мал.2) складається із трьох коліс із радіально розташованими криволінійними лопостями: насосного 3, яке через корпус 8 пов'язане з колінчатим валом 1 двигуна, турбінного 2, з'єднаного із ведучим валом 7 коробки передач, і реакторного 4, установленого на нерухливому пустотілому валу 6 за допомогою муфти вільного ходу 5. Корпус 8 гідротрансформатора заповнений малов’язким маслом. Гідротрансформатор, що має муфту вільного ходу, називається комплексним.
циркулює по замкнутому контуру: на-сосне 3 – турбінне 2 - реакторне 4 - насосне колесо 3. При цьому кутова швидкість ωтур турбінного колеса 2 менше кутової швидкості ωн насосного колеса 3, тобто робота гідротрансформатора супроводжується "проковзуванням" насосного колеса 3 відносно турбінного, що зростає зі збільшенням навантаження. Однак чим більше проковзування гідротрансформатора, тим більшу частину кінетичної енергії масла сприймає турбінне колесо 2 і тим більший момент Мтур і сили Ртур удару по лопостях.
В випадку зупинки турбінного колеса 2 або при рушанні автомобіля з місця, коли кутова швидкість ωтур = 0, момент Мтур досягає максимального значення. При цьому проковзування гідротрансформатора П=(ωн-ωтур)/ωн =1, що складає 100%. В міру збільшення швидкості ωтур величини Мтур і П зменшується.
При невеликому значенні ωтур в результаті удару струменів масла в ввігнуті сторони лопастей реакторного колеса (мал.3,а) на нього діє сила Рр , направлена в ту ж сторону, що і сила Рн удару струменів масла в лопості насосного колеса 3. Муфта вільного ходу при цьому заклинюється, і тому реакторне колесо залишається нерухомим (не обертається). Тому що сума моментів Мн, Мтур і Мр усіх зовнішніх сил Рн, Ртур і Рр дорівнює нулю, тому момент Мтур = Мн + Мр, тобто момент на турбінному колесі в цьому випадку більш моменту двигуна МС=МН. Отже, гідротрансформатор являється перетворювачем крутного моменту.
Мал. 3. Схема сил, що діють в гідротрансформаторі при роботі:
а - на режимі перетворювача; б - в період переходу на режим гідромуфти
При великому значені ωтур, внаслідок удару струменів масла в випуклі лопості реакторного колеса 4 (мал.3,б), сила Рр змінює свій напрямок на зворотній, і тому момент Мтур оказується рівним різниці моментів МН- МР. Муфта вільного ходу при цьому розклинюється, що запобігає надмірному зменшенню моменту Мтур, а реакторне колесо починає обертатися в тому ж напрямку, що й турбінне, не змінюючи напрямок струменя мастила. Гідротрансформатор переходить на режим гідромуфти, на якому величина переданого моменту не змінюється (Мтур = Мн, тому що Мр = 0), але значно зростає ККД.
Тому що між насосним і турбінним колесом немає жорсткої звязки, то розрізняють кінематичне передаточне відношення іг.т = ωтур / ωн = 1 - П і силове або коефіцієнт трансформації гідротрансформатора КГ.Л = Мтур / Мн. ККД гідротрансформатора ηг.т = Мг.т Кг.т із зростанням значення Мг.т змінюється від нуля до максимуму і знову до нуля. При цьому його максимальне значення менше ККД ступінчастої механічної коробки передач.
Механічна частина гідромеханічної трансмісії складається зі ступінчастої коробки передач, що має передачу заднього ходу, карданної передачі і ведучого моста. Переваги і недоліки гідромеханічної трансмісії в значній мірі пов'язані з використанням гідротрансформатора як основного перетворювача. До переваг гідротрансформатора слід віднести передаточного числа трансмісії залежно від навантаження, що забезпечує плавне рушання автомобіля з місця, а також ліквідує необхідність передач, що знижує втому водія; поліпшує прохідність автомобіля внаслідок плавної і безперервної передачі моменту; приблизно в 2 рази підвищує довговічність двигуна й трансмісії в результаті зменшення в ній крутячих коливань і динамічних навантажень; знижує можливість зупинки двигуна при різкому збільшенні навантаження.
Однак гідромеханічна трансмісія в порівнянні із ступінчастою механічною трансмісією має такі недоліки, як значно менший ККД, тому що ККД гідротрансформатора лише в вузькому діапазоні значень іг.т і досягає 0,85...0,92, що погіршує динамічність і паливну економічність автомобіля; велику складність, масу й вартість (близько 10% вартості автомобіля) конструкції; необхідність в встановлені ступінчастої механічної коробки, тому що коефіцієнт трансформації гідротрансформатора звичайно невеликий (не більше 2,5...3%).
