- •1. Засади та принципи державної інноваційної політики.
- •2. Методи та моделі державного регулювання.
- •3. Трансфер технологій.
- •4. Державна інноваційна політика.
- •5. Корисна модель.
- •6. Авторське право.
- •7. Інноваційний розвиток.
- •8. Сутність та різновиди стратегій інноваційного розвитку суб’єктів підприємницької діяльності.
- •9. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства.
- •12. Винахід.
- •13. Екосистема.
- •14. Стратегія проникнення на ринок.
- •15. Ринок і інновації: взаємодія та взаємозалежність.
- •16. Методи прогнозування обсягів продажу інновацій.
- •17. Маркетингові інструменти позиціонування та підтримки інновацій на ринку.
- •18. Трансфер технологій.
- •19. Інноваційний потенціал.
- •20. Торговельна марка.
- •21. Бізнес-модель.
- •22. Політика ринкової орієнтації.
- •23. Інноваційні бізнес-моделі компанії та їх основні компоненти.
- •24. Інноваційний розвиток.
- •25. Суб’єкти авторського права.
- •26. Корисна модель.
- •27. Контролінг інновацій.
- •28. Політика соціальної орієнтації.
- •29. Сутність, мета, завдання і функції контролінгу інноваційної діяльності.
- •30. Трансфер технологій.
- •31. Комерційна таємниця.
- •32. Екосистема інновацій.
- •33. Національна інноваційна система.
- •34. Сутність ризиків інновацій та їх класифікація.
- •35. Ідентифікація та аналіз ризиків інноваційної діяльності.
- •37. Ліцензійний договір.
- •38. Технополіс.
- •39. Ризик-менеджмент інновацій.
- •40. Інвестиції в інноваційний розвиток підприємства: обґрунтування потреби в коштах та очікування віддачі.
- •41. Новизна товару
- •42. Інноваційний центр.
- •43. Технопарк.
- •44. Трансфер технологій: сутність та форми. Центри трансферу технологій.
- •45. Інноваційна екосистема та сучасні тенденції глобалізації економіки.
- •46. Патент.
- •47. Об’єкт авторського права.
- •48. Сутність і структура інноваційного потенціалу підприємства.
- •49. Методичні підходи до оцінювання інноваційного потенціалу.
- •50. Об’єкт авторського права.
- •51. Інноваційний процес.
- •52. Державна інноваційна політика.
- •53. Генерація ідей.
- •54. Інноватика.
- •55. Досвід функціонування національних екосистем інновацій країн світу. Особливості екосистеми інновацій в Україні.
- •56. Національна інноваційна система.
- •57. Сфера інноваційної діяльності та її елементи.
- •58. Моделі інноваційного підприємництва та їх порівняльна характеристика.
58. Моделі інноваційного підприємництва та їх порівняльна характеристика.
За способом організації інноваційного процесу можна виділити такі моделі інноваційного підприємництва:
1) ієрархічна організація як внутрішньофірмова система вертикальних комунікацій, влади і відповідальності, наказів-команд і розпоряджень;
2) внутрішня організація інноваційного процесу – інновація створюється і освоюється всередині фірми її спеціалізованими підрозділами на базі їх взаємодії – внутрішні мережі;
3) зовнішня організація на базі системи контрактів; певні стадії інноваційного процесу здійснюють незалежні організації – міжорганізаційні мережі;
4) венчури – фірма для реалізації інноваційного проекту засновує дочірні венчурні фірми, що привертають додаткові кошти.
Основним суб'єктом інноваційної діяльності є інноваційне підприємство — це підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг. Організаційно воно може бути сформоване у вигляді інноваційного бізнес-інкубатора (центру, клубу), технопарку, технополісу тощо.
Інноваційний бізнес-інкубатор ˗ це інноваційне підприємство, що має метою створення сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних та виробничих підприємств, які розробляють і поширюють нові технології, техніку, продукцію, послуги.
Технопарк як вища організаційна форма інноваційної діяльності, яка являє собою територіально відокремлений комплекс, сформований на базі провідного університету чи академії. Він здійснює наукове, кадрове та інформаційне обслуговування інноваційної діяльності в його межах. До його складу входять й інші наукові установи, промислові підприємства, інформаційні, обслуговуючі та виставкові приміщення, житловий сектор, транспортне обслуговування, зв’язок тощо.
Технополіс – це спеціальне територіальне утворення міського типу (місто, містечко, район міста), призначене для системно організованого кластера наукових індустрій, інновацій, наукових та обслуговуючих організацій, а також для мешкання і відпочинку їх працівників. У технополісі розробляються і реалізуються нові ідеї у вигляді наукомісткої комерційної продукції та високих технологій, конкурентних на світових ринках.
В залежності від цілей і етапів життєвого циклу продуктів, інноваційні підприємства поділяються на чотири категорії: експлеренти (високодохідні та надто ризиковані підприємства, що спеціалізуються на створенні нової продукції чи сегментів ринку завдяки організації в своїй структурі потужних дослідницьких відділів та конструкторських бюро); патієнти (малі та середні підприємства, що створюють ексклюзивні, високоякісні та дорогі товари для потреб вузького сегмента ринку і у такий спосіб уникають конкуренції із великими корпораціями); комутанти (підприємства, які використовують інновації, створені іншими, збагачуючи їх індивідуальними характеристиками, пристосовуючись до невеличких за обсягами потреб конкретного клієнта); віоленти (підприємства, що розробляють інновації для зниження собівартості виготовлення продукції, водночас забезпечуючи їй рівень якості, відповідний потребам ринку).
Наукомістке підприємство - це система, що здатна освоїти і реалізувати інноваційні технічні і технологічні знання нового покоління наукомістких технологій у процесі створення проміжних і кінцевих продуктів.
Серед інструментів активізації трансферу технологій слід виділити види інноваційних компаній, за допомогою яких відбувається комерціалізація передових технологій. До них слід віднести: старт-ап (start-up), спін-офф / спін-аут (spin-off / spin-out), спін-ін (spin-in) компанії:
Старт-ап (start-up) – недавно створена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але має наміри стати офіційною), яка будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, не вийшла на ринок або лише почала на нього виходити.
Спін-офф / спін-аут (spin-off / spin-out) – компанія, що створюється материнською компанією для впровадження «побічних продуктів» інноваційного процесу. Спін-оффи зберігають зв'язок з материнською компанією, спін-аути стають абсолютно незалежними компаніями.
Спін-ін (spin-in) – компанія, що створюється материнською компанією для забезпечення її майбутнього росту шляхом проникнення на перспективний новий ринок.
Крім того, у світі існують також і компанії адаптери технологій – це компанії які створюються з метою задоволення попиту за допомоги використання наявної технології. А сампроцес передачі певних сегментів інноваційної діяльності невизначеному колу осіб з метою залучення до інноваційного процесу людей поза сферою науки та бізнесу має назву краудсорсинг.
