- •1. Засади та принципи державної інноваційної політики.
- •2. Методи та моделі державного регулювання.
- •3. Трансфер технологій.
- •4. Державна інноваційна політика.
- •5. Корисна модель.
- •6. Авторське право.
- •7. Інноваційний розвиток.
- •8. Сутність та різновиди стратегій інноваційного розвитку суб’єктів підприємницької діяльності.
- •9. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства.
- •12. Винахід.
- •13. Екосистема.
- •14. Стратегія проникнення на ринок.
- •15. Ринок і інновації: взаємодія та взаємозалежність.
- •16. Методи прогнозування обсягів продажу інновацій.
- •17. Маркетингові інструменти позиціонування та підтримки інновацій на ринку.
- •18. Трансфер технологій.
- •19. Інноваційний потенціал.
- •20. Торговельна марка.
- •21. Бізнес-модель.
- •22. Політика ринкової орієнтації.
- •23. Інноваційні бізнес-моделі компанії та їх основні компоненти.
- •24. Інноваційний розвиток.
- •25. Суб’єкти авторського права.
- •26. Корисна модель.
- •27. Контролінг інновацій.
- •28. Політика соціальної орієнтації.
- •29. Сутність, мета, завдання і функції контролінгу інноваційної діяльності.
- •30. Трансфер технологій.
- •31. Комерційна таємниця.
- •32. Екосистема інновацій.
- •33. Національна інноваційна система.
- •34. Сутність ризиків інновацій та їх класифікація.
- •35. Ідентифікація та аналіз ризиків інноваційної діяльності.
- •37. Ліцензійний договір.
- •38. Технополіс.
- •39. Ризик-менеджмент інновацій.
- •40. Інвестиції в інноваційний розвиток підприємства: обґрунтування потреби в коштах та очікування віддачі.
- •41. Новизна товару
- •42. Інноваційний центр.
- •43. Технопарк.
- •44. Трансфер технологій: сутність та форми. Центри трансферу технологій.
- •45. Інноваційна екосистема та сучасні тенденції глобалізації економіки.
- •46. Патент.
- •47. Об’єкт авторського права.
- •48. Сутність і структура інноваційного потенціалу підприємства.
- •49. Методичні підходи до оцінювання інноваційного потенціалу.
- •50. Об’єкт авторського права.
- •51. Інноваційний процес.
- •52. Державна інноваційна політика.
- •53. Генерація ідей.
- •54. Інноватика.
- •55. Досвід функціонування національних екосистем інновацій країн світу. Особливості екосистеми інновацій в Україні.
- •56. Національна інноваційна система.
- •57. Сфера інноваційної діяльності та її елементи.
- •58. Моделі інноваційного підприємництва та їх порівняльна характеристика.
22. Політика ринкової орієнтації.
Передбачає провідну роль ринкового механізму в розподілі ресурсів та визначенні напрямів розвитку науки і техніки, а також обмеження ролі держави в стимулюванні фундаментальних досліджень. Дослідженням, від яких залежить місце держави у світовому співтоваристві та її національна безпека, приділяється недостатня увага.
Спрямована на створення сприятливого економічного клімату та розвитку інформаційного середовища для здійснення нововведень у фірмах, скорочення прямої участі держави в НДДКР та дослідженнях ринків, а також прямих форм регулювання, які перешкоджають стимулюванню ринкової ініціативи та ефективній перебудові ринку.
Ця політика була пріоритетною в 70-ті роки XX ст. у США, Німеччині, Японії; на початку 80-х років поворот до неї намітився у більшості розвинутих країн, а в середині 90-х років, з початком ринкових перетворень, — і в Україні. Обмеженість політики ринкової орієнтації полягає в її націленості на короткострокові й недорогі інноваційні проекти, що реалізуються окремими фірмами.
Політика ринкової орієнтації передбачає провідну роль ринкового механізму в розподілі ресурсів та у виборі напрямків розвитку науки і техніки. При цьому роль держави у стимулюванні фундаментальних досліджень та створенні інформаційного та економічного середовища для нововведень обмежується. Держава скорочує пряму участь в науково-дослідних та дослідницько-конструкторських розробках і дослідженнях ринку, зменшує кількість форм регулювання інноваційної діяльності. Це стимулює ринкову ініціативу і сприяє ефективній структурній перебудові та вдосконаленню ринку.
23. Інноваційні бізнес-моделі компанії та їх основні компоненти.
Бізнес-модель компанії - це сукупність елементів, що характеризують принципову логіку її функціонування на основі ефективного використання у бізнес-процесах компетенцій і стратегічних ресурсів із метою створення продукту (послуги) з високою цінністю, що відповідає пріоритетам споживачів і забезпечує зростання прибутку.
Таким чином, бізнес-модель є комплексною категорією, що описує спосіб побудови та функціонування бізнесу в контексті його позиції в ланцюжку створення вартості, у виборі покупців, пропозиції продукту та стратегії ціноутворення. Крім цього, бізнес-модель дозволяє реалізувати інноваційну концепцію створення споживчої цінності для покупців, додану вартість для самого підприємства, а також ринкову вартість для акціонерів (власників).
Для більшості наведених визначень характерним є розуміння бізнес- моделі як схеми функціонування бізнесу певної компанії, що дає відповідь на такі основні питання:
1) як компанія здійснює бізнес? Це трактується як архітектура та взаємодія різних суб’єктів (споживачі, постачальники, посередники, інвестори) та об’єктів (продукти, послуги, роботи, процеси) бізнес-моделі;
2) що компанія використовує для здійснення бізнесу? Під цим розуміється наявність у компанії специфічних “входів” – ресурсів, здібностей, компетенцій;
3) яку цінність забезпечує компанія споживачам? Орієнтація на створення високої доданої вартості (цінності) для споживачів є однією із найважливіших характеристик бізнес-моделі.
4) яким є механізм отримання прибутку компанією? Ця фінансова характеристика бізнес- моделі забезпечує завершеність її економічного змісту.
Змістовні компоненти бізнес- моделі підприємства:
Ринковий сегмент
Структура ланцюжка створення цінності
Модель ціноутворення
Організаційна структура
Модель отримання доходів і прибутку
Стратегії зростання
Конкурентні стратегії
Пропозиція споживчої цінності
