6. Відновлення незалежності Польщі. Основні етапи державотворення.

Події осені 1918 р. неухильно прискорювали наближення військової поразки Центральних держав. У цих умовах набирав сили національно-визвольний рух поневолених народів. 2 жовтня лідер галицьких соціалістів І. Дашинський виступив у Відні із промовою: негайне укладання миру, право на визначення народів, вирішення пл. питання. У Варшаві 07.10.1918 – маніфест РР: підтримали “14 пунктів”, кажуть про розширення уряду, в т.ч. за рахунок членів ПНК. 23.10.1918 – РР призначає новий кабмін без погодження із окупаційною владою. Очолив – Юліус Свєжинський. РР заявила про створення збройних сил, військового мін-ва, МЗС. Після повідомлення 28 жовтня про те, що уряд А-У запросив миру в держав Антанти, у Кракові було створено «Польську ліквідаційну комісію» (ПЛК) на чолі з лідером ПСЛ «П'яст» Вітосом. Через три дні було оголошено про перехід влади до ПЛК як тимчасового органу управління польськими землями Габсбурзької монархії. ЗУНР. 05.11.1918 – у Любліні створена Рада робітничих депутатів (СДПКП, ППС-Л, профспілки, єврейський бунд). В Любліні у ніч з 6 на 7 листопада 1918 було сформовано ТУ Польської Народної Республіки (ПНР) на чолі з лідером ПСДПГ Дашинським; оприлюднили маніфест: утворення ПНР - демократичної парламентської держави, яка гарантувала всім громадянам рівні політичні права; запровадження 8-годиннаго робочого дня, здійснення радикал. соц.-екон .реформ. Остаточне вирішення цих питань відкладалося до скликанні сейму. Уже 3 листопада 1918 в Домбровському вугільному басейні виникли Ради робітничих депутатів. Цей процес став швидко розповсюджуватись в північному напрямку. Нм політики згадують про Пілсудського, звільняють його з фортеці і привозять до Берліну. РР передає Пілсудському всю повноту цивільної влади (вважається днем незалежності Польщі). 11.11.1918 – до Варшави прибувають представники ТУ ПНР. Саморозпускаються, підтримують Пілсудського. 14.11.1918 – РР передає Пілсудському військову владу. РР самоліквідується. Пілсудський стає єдиною людиною, яка очолює Пл. 22.11.1918 – декрет про організацію центральних органів управління: Пілсудський поклав на себе обов’язки головнокомандуючого військ, тимчаствого голови держави. 18.11.1918 – Пілсудський затвердив склад н6ового уряду. Перший народний уряд Пл. очолив Морачевський. Головні завдання, які стояли перед Пілсудським: 1) приєднати пл. землі Нм та Австрії, приєднати сх. землі; 2) досягти міжнародного визнання. Розповсюдження влади на ін. пл. землі: Зх Галичина. Пл. ліквідаційна комісія після приходу Пілсудського до влади складає свої повноваження і визнає владу Пілсудського. Сх. Галичина. 01.11.1918 – українські війська зайняли Львів. 18.11.1918 – проголошено ЗУНР. У липні 1919 вся Сх. Галичина опинилась під контролем пл. військ. Тешинська Сілезія. Було утворено Пл. ліквідаційну комісію у справах Тешинської Сілезії. Але ЧхСл висунула права на ці землі. Конфлікт було урегульовано лише у липні-серпні 1920: Пл. отримала Бєльський і частину Тшинецького повітів (1012 км.кв.), 27 сіл Спиша та Орави; ЧхСл – 1270 км.кв. у Тешинський Сілезії, 44 села на Ораві й Спиші. З 10 серпня дер-ви фактично перебрали владу на своїх землях. Питання про Велику Пл. та Сх. кордон залишались не вирішеними, Пілс. хоче об’єднання всіх пл. земель → за підтримка країн Антанти. Щоб опинитесь серед переможців, необхідно було щоб до Пл. повернувся Дмовський. 16.11.1918 – Пілсудський розіслав керівникам Антанти та нейтральних дер-в листи: повідомляв про незалежність Пл. на чолі із Пілсудським; але відповіді не отримав. Тоді Пілсудський звернувся до Фоша з проханням надіслати війська Антанти для захисту від більшовизму. Одночасно домовився із Нм про виведення нм військ з тер-рії Пл. за кордон 1914. Революційні події у Нм охопили також її провінції, в т.ч. Велику Польщу. У столиці Велико Польщі Познані 03.12.1918 виникає Головна Народна Рада (ГНР) – представницький орган пл. нас-ня. ГНР бере під свій контроль тер-рію Велико Польщі. Виникають військові сутички. 05.12.1918 – Нм уряд приймає рішення розігнати ГНР. ГНР приймає рішення не об’єднуватись із Пілсудським (там переважали прихильники Дмовського, нд). Національно визвольне повстання триває до 16.02.1919, коли під тиском союзників військові дії були припинені. Велико Польща переходить під контроль ГНР. Кордон 1914 продовжував існувати. Пілсудський розумів, що треба йти на поступки: 15.12.1918 – розриває дипломатичні відносини з Нм. – на поч. 1919 до Варшави прибувають представники ВБ, Фр, США. Союзників непокоїло: 1) Пілсудський – австро-нм агент; 2) лівий соціалістичний уряд Мурачевського. Антанта вимагала, щоб уряд Мурачевського був розпущений. В ніч на 05.01.1919 – була інсценізована спроба НД-еків вчинити державний переворот. Після перевороту Пілсудський і ПНК домовляються, що члени ПНК стануть членами нового уряду. 19.01.1919 – уряд Мурачевського був відправлений у відставку. Був створений новий коаліційний уряд на чолі з Падеревським; Дмовський очолив МЗС. Після оголошення про утворення нового уряду, Пл. було запрошено на мирну конференцію і Парижі. США, Фр, ВБ, Італія визнали Пл. Пл. опинилась в таборі країн переможниць. Делегацію очолив Дмовський. Проблема визнання Пл. на чолі з Пілсудським була подолана.