78. «Македонська проблема» у відносинах балканських країн

Македоонське питання — суперечка про належність історичної спадщини, території та населення історичної області Македонії. Македонське питання постало після остаточного розпаду Османської імперії наприкінці 19 — на початку 20 століття. Стосується Болгарії, Республіки Македонії та Греції. Відносини між останніми двома вкрай напружені.

Наприкінці Другої світової війни в рамках реорганізації Югославії у Федеративну Народну Республіку Югославії 30 січня 1946 року створено 6 народних республік, в т. ч. Соціалістична Республіка Македонія. З утворенням автономної республіки Македонії, яка охоплювала 10,5 %, югославський уряд переслідував 2 цілі: зміцнення Пд Ю, домогтися успіху в справі ефективного усунення болгарського впливу

Після 2 світової війни Сталін прагнув створити федерацію балканських держав у ширшому форматі, навіть за участі Греції серед них, щоб забезпечити доступ до Егейського моря. Оскільки М була каменем спотикання він спробував використати М як сполучну ланку шляхом відокремлення її. Проте був розкол між Тіто і Радянським Союзом 1948 року. Югосл. рес М, утворена в 1946 році, зайняла територію регіону Пд Сербія. Починаючи з 1946 року югослави почали називати цей регіон Вардарська Македонія, наслідуючи назву грецької Македонії, а саме Егейська Македонія, а також невеликої македонської території, що відійшла Болгарії — Пірінська Македонія. Югославські та пізніше македонські політики бажали не лише створення територіальної республіки, але й надати їй нац. характеру: офіц. мовою став македонський діалект, незалежність церкви, ідея нац. окремішності.

8 вересня 1991 року на загальнодержавному референдумі македонці підтримали рішення про незалежність Республіки Македонії від Югославії. Першою визнала Болг, Греція теж, але заборона вживати еллін. символіку, висувати терит. претензії. 1992 у м. Салоніки демонстраця греків, щоб М не викорисовували Македонію як назву респ. 1993 року ООН визнала незал держави під назвою Колишня Югославська Республіка Македонія. Але греки хочуть, щоб цю рес називали «Республіка Скоп’є» чи «Вардарська Рес» + через Г блокується вступ М до ЄС. 21 березня 2011 року Гаазький суд розпочав розгляд позову проти Греції з приводу блокування вступу в НАТО. Двосторонні відносини між Республікою Македонією і Болгарією будуються на основі спільної Декларації від 1999 року.

79. Болгарія у Першій світовій війні

Після почат І св війни Б проголосила нейтралітет, однак переговори з представниками різних коаліцій тривали. Всупереч волі б-ті партій 6 вересня 1915 уряд уклав договір про дружбу та союз з Н. Антанта в цей час зазнавала поразок на фронтах, і уряд.преса переконувала громадськість правильності рішення. Антанта не могла задовольнити територіальні претензії Болгарії за рахунок союзниці С, Н пообіцяла Вардарську Македонію та Поморав'я. У разі вступу у війну Рум і Греції на боці Антанти Б розраховувала на Пд Добружу та Пд Македонію. 6 вересня було підписано болг-турецьку угоду, згідно з якої Порта передавала союзниці частину східної Фракії.

14 ж 1915 року Б розпочала вій дії проти С. До кінця року болгарські війська окупували Вардарську Македонію та значну частину С. Грекам за допомогою англо-французського експед корпусу вдалося зупинити наступ болгар на Пд М. Тут утворився Салоніцький фронт. У ж1916 року Болгарія почала військові дії проти нового союзника Антанти — Румунії. Наприкінці гр болгари разом з нім. й тур. військами окупували Добруджу. Прибуття російських військ дало змогу румунським військам стабілізувати Дунайський фронт, на якому сторони перейшли до позиційної війни. Уряд В. Радославова не виконав обіцянки закінчити воєнні дії за 3 — 4 місяці.

Промисловість терміново переводилася на воєнні рейки. Важким було становище і в аграр секторі. На війну мобілізовано близько 40% чоловіків, + постійні реквізиції худоби. Після Лютневої революції в Росії почали поширюватись заворушення в армії Всенародне невдоволення сягнуло свого піку 1918 року. Сполохнуло чергове повстання 27-го Чепінського полку. За цих умов Фердінанд оновив уряд. Замість лідера лібер Радославова у червні прем'єром було призначено лідера Дем партії А. Малінова. Курс на продовження союзу з Центр державами залишався незмінним.

У середині вересня 1918 року країни Антанти в районі Добропола прорвали фронт. болг почали відступати. + вій повстання, взято м. Радомир. Стамболійського випущено з в’язниці, а вже 27 верес в Радомирі проголошено республіку. А. Стамболій. очолив Тимчасовий уряд республіки, а Р. Даскалов — її війська. Уряд за допомогою німців 30 березня розгромив повстанців, проте ще 29 вересня в Салоніках було підписано перемир'я, на умовах капітуляції болгарської армії. Фердінанд І зрікся на користь сина Бориса (ІІІ-го). Загинуло 155 тис, 400 тис. поранених.