- •1. Створення та діяльність громадських опозиційних рухів у зарубіжних слов’янських країнах у 1970-1980-х рр.
- •2. Кризи політ. Систем у зарубіжних слов’янських країнах у 1980-1990-х рр.
- •3. Особливості процесу демонтажу командно-адміністративної системи в зарубіжних слов’янських країнах.
- •4. Встановлення режимів «народної демократії» в зарубіжних слов’янських країнах наприкінці 1940-х рр.
- •5. Спільне і специфічне в політичних системах слов’ян країн. В 1940-1960-х рр.
- •Репресії та судове свавілля в країнах регіону у другій половині 1940-1950 р.
- •Геополітичні зміни після краху комунізму в Східній Європі наприкінці 1980-х рр.
- •«Королівство Польське».
- •Відновлення незалежності Польщі. Основні етапи державотворення.
- •11. Визначення польських кордонів після Першої світової війни.
- •12. Радянсько-польська війна. Ризький мирний договір.
- •13. Польсько-литовські відносини 1918-1939 рр.
- •14. Розвиток конституційного процесу у міжвоєнній Польщі.
- •15. Внутрішньополітичний розвиток Польщі у 1918-1926 рр.
- •Державний переворот 1926 р. У Польщі.
- •Режим «санації» у Польщі, 1926-1935 рр.
- •Польща напередодні Другої світової війни, 1935-1939 рр.
- •Зовнішня політика Польщі у 1920-1930-х рр.
- •Німецький окупаційний режим у Польщі під час Другої світової війни.
- •Створення та діяльність польського еміграційного уряду в роки Другої світової війни.
- •Збройні формування польського руху опору в роки Другої світової війни.
- •«Польське питання» в роки Другої світової війни.
- •Пкнв і його програма.
- •Політична боротьба в Польщі, 1945-1948 рр.
- •Криза в Польщі 1956 р. Та її наслідки.
- •Криза 1968 р. І 1970 р. У Польщі та її наслідки.
- •Криза в Польщі у 1980-1981 рр. Запровадження воєнного стану.
- •«Круглий стіл» в Польщі, його результати та наслідки.
- •Розвиток Польщі у 1990-2010-х рр.
- •Чеські та словацькі землі в роки Першої світової війни.
- •33. Проголошення незалежності Чехословаччини, основні етапи державотворення.
- •34. Визначення кордонів Чехословаччини після Першої світової війни
- •35. Державно-політичний устрій міжвоєнної Чехословаччини
- •36. Внутрішньополітичний розвиток Чехословаччини у 1918-1938 рр.
- •37. Мюнхенський диктат. «Друга республіка» в Чехословаччині.
- •38. «Протекторат Богемія та Моравія».
- •39. «Незалежна Словацька республіка».
- •Створення та діяльність чехословацького еміграційного уряду під час Другої світової війни.
- •Словацьке національне повстання, 1944 р.
- •Уряд національного фронту Чехословаччини. Кошицька програма.
- •Чеське національне повстання, 1945 р.
- •Політична боротьба в Чехословаччині у 1945-1948 рр.
- •Режим к.Готвальда в Чехословаччині.
- •46. Розвиток Чехословаччини в 1950-1960-х рр.
- •47. «Празька весна».
- •48. Політика «нормалізації» в чсср ті її результати.
- •49. «Ніжна революція» в Чехословаччині.
- •50. Розпад Чехословацької федерації та його причини.
- •51. Розвиток Словацької республіки у 1993-2010-х рр.
- •52. Розвиток Чеської республіки у 1993-2010-х рр.
- •53. Сербія і Чорногорія у Першій світовій війні.
- •54. «Держава словенців, хорватів та сербів».
- •55. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
- •56. Визначення кордонів Королівства схс після Першої світової війни.
- •57. Державно-політичний устрій Королівства схс.
- •58. Внутрішньополітичний розвиток Королівства схс у 1918-1929 рр.
- •60. Особливості внутрішньополітичного розвитку Королівства Югославія у період регентства, 1934-1941 рр.
- •61. «Квітнева війна» 1941 р. Та розчленування Югославії.
- •62. «Незалежна Держава Хорватія».
- •63.Партизанських рух в Югославії в роки Другої світової війни.
- •64. Створення авнвю та його діяльність.
- •65. Рух четників в Югославії в роки Другої світової війни.
- •66. Переговори «Тіто-Шубашич». Тимчасовий коаліційний уряд Югославії.
- •67. Створення фнрю.
- •68. Особливості політичного режиму й.Тіто в Югославії.
- •69. Конфлікт «Сталін-Тіто» та його наслідки для Югославії.
- •70. «Самоврядувальний соціалізм» в Югославії.
- •71. Зовнішня політика Югославії у 1950-1980-х рр.
- •Розпад сфрю та його причини.
- •73.Проголошення незалежності Словенії та Хорватії у 1991 р.
- •74.Причини і наслідки міжетнічної війни у Боснії та Герцеговині.
- •75.Причини і наслідки Косовської кризи.
- •76. Союзна Республіка Югославія (1992-2003)
- •77. Розпад конфедерації Сербії і Чорногорії. Сербія і Чорногрія на сучасному етапі
- •78. «Македонська проблема» у відносинах балканських країн
- •79. Болгарія у Першій світовій війні
- •80. Нейський мирний договір
- •81. Державно-політичний устрій Болгарського царства
- •Уряд о. Стамболійського в Болгарії.
- •Державний переворот червня 1923 р. Режим о.Цанкова в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії 1934 р. Та його наслідки.
- •Зовнішня політика Болгарії у міжвоєнний період.
- •Болгарія в роки Другої світової війни (1939-1945). Підсумки війни для країни.
- •Політика царя Бориса ііі в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії вересня 1944 р. Та його наслідки.
- •Рух опору в Болгарії під час Другої світової війни.
- •90. Політична боротьба в Болгарії в 1945-1947 рр.
- •Тоталітарний режим в Болгарії, 1948-1953 рр.
- •Авторитарний режим т.Живкова в Болгарії.
- •93. Розвиток Болгарії у 1990-2010-х рр.
74.Причини і наслідки міжетнічної війни у Боснії та Герцеговині.
Союзна Республіка Югославія підтримала самопроголошену Сербську Республіку Боснію і Герцеговину, яка була проголошена зразу після проголошення незалежності Боснії та Герцеговини. Розпочалася кровопролитна війна. На території Боснії та Герцеговини проживало: 2 млн (50%) боснійських мусульман, 1,4 мли (30%) православних сербів, 760 тис. (17%) хорватів. Військові частини Югославської Народної армії (100 тис. чоловік) розпочали воєнні дії на боці сербів. Воєнні “етнічні” чистки, партизанські рейди, концтабори для військовополонених, бойові дії тривали більше трьох років. У трирічній війні загинуло 250 тис. осіб, близько 2 млн осіб стали біженцями.
У листопаді 1995 р. за ініціативи англо-американської дипломатії у США підписано Дейтонську угоду, що погасила вогнище громадянської війни. Згідно з мирною угодою Боснія і Герцеговина залишилася єдиною державою, яка складається з двох частин — Боснійської мусульмансько-хорватської Федерації та Республіки Сербської. Цей договір також визначив сучасний конституційний устрій Боснії і Герцеговини. Консенсусною цифрою жертв протягом війни вважається 100 тис. (у різних джерелах від 70 тис. до 200 тис. жертв).
75.Причини і наслідки Косовської кризи.
Наприкінці 80-х рр. представники албанського насел в Косово прийняли програму:
1. Якщо Югослав збережеться, то албанці в Косово будуть боротися за статус республіки 2. Якщо Ю-вія розпадається, то у Косово збереження кордону 3. Якщо Югославія розпадається і змінюються зовнішні кордони держави Ю-вія, то і межі Косово будуть змінені і до нього повинні бути приєднані Албанія і всі албанці (ідея «Вел Албанії»).
1989р. - Приймаються поправки до Констит Югославії - статус Косово понижується.
1991р. - Конституція Сербії: Косово - всього лише автономна частина. У відповідь на це косовські албанці проводять вибори - Ібрагім Ругова - президент, свій уряд, школи, система соціального забезпечення. Сербія робить вигляд, що не помічає цього.
Ругова наполягає на мирній боротьбі за незалежність Косово. Але до 1998р. у національному русі в Косово гору беруть сили, які виступають за збройну боротьбу. Цей рух знайшов відгук у косоварів (середній вік жителів Косово - 24 роки). Ці молоді лідери розгортають збройну боротьбу проти сербів. Сербія вводить спеціальні частини на територію Косово. Албанці розраховували великими втратами привернути увагу Заходу.
Західна громадська думка змінюється. З 1998р. – Зх. на стороні косоварів.
У 02-03. 1999р. «План Рамбуйє», прийнятий у м. Рамбуйє (передмістя Парижа):
- Косово розглядається як частина Сербії - Відновлюються права за Конституцією 1974 р. - В Косово вводиться контингент НАТО 24 тис. ос.
Слободан Мілошевич (президент Сербії в 1989-1997 рр. (спочатку Соціалістичної Республіки Сербія в рамках Югославії), а потім президент Союзної Республіки Югославія (СРЮ) в 1997-2000рр.) відмовляється. 24 березня 1999 р. НАТО починає бомбардування. 3 тис. ос. - вбито. Значних втрат сербська армія не понесла. Але Мілошевич пішов на поступки НАТО.
10 червня 1999 р. прийнята Резолюція 1244 РБ ООН:
- Припинен бойових дій - Введення миротворч сил ООН - Призначення представника ООН з управління Косово - Виведення всіх військових частин Сербії з Косово\
Ця війна не привела до вирішення Косівського питання.
З 2003 р. знову вимоги незалежності.
Березень 2004 р. албанці піднімають повстання - знищені православні храми, спалені сербські будинки, вбивства сербів (Більше 30 загиблих, близько 850 поранених, 4 тис. сербів вигнані зі своїх будинків, 25 знищених православних монастирів і храмів). Міжнародні війська не захищали сербів, а допомагали їм виїхати.
\У 2005 р. США, Великобританія, Франція, Німеччина та Росія створили консультативну (контактну) групу по Косово. Вона дотримується принципу «3 ні»:
- Ні поверненню ситуації до 1999р. - Ні зміни меж Косово - Ні возз'єднанню Косово з іншими державами
Проект Мартті Ахтісаарі (Спеціальний Представник ООН):
- Поки не ставить під сумнів приналежність Косово Сербії - Пропонує такий статус Косово, коли К. отримає певну незалежність (статус - правосуб'єктність в ООН). Conditioned independence (обумовлена- умовна - незалежність (незалежність, але з обмеженнями: ні до кого не приєднуватися, не мати повного суверенітету у зовнішній політиці, забезпечити довгострокову присутність НАТО, ЄС і США на території Косово)).
Надання незалежності Косово є черговим етапом сценарію по балканізації (поділ і десуверенізація великих держав) Югославії.
Косівська криза зробила вирішальний вплив на становлення нової системи міжнародної безпеки, стала індикатором багатьох кризових явищ, які накопичилися в ході і після закінчення «холодної війни». Незважаючи на зовнішній ефект замирення сторін конфлікту, положення в Косово залишається складним і вкрай важким.