- •1. Створення та діяльність громадських опозиційних рухів у зарубіжних слов’янських країнах у 1970-1980-х рр.
- •2. Кризи політ. Систем у зарубіжних слов’янських країнах у 1980-1990-х рр.
- •3. Особливості процесу демонтажу командно-адміністративної системи в зарубіжних слов’янських країнах.
- •4. Встановлення режимів «народної демократії» в зарубіжних слов’янських країнах наприкінці 1940-х рр.
- •5. Спільне і специфічне в політичних системах слов’ян країн. В 1940-1960-х рр.
- •Репресії та судове свавілля в країнах регіону у другій половині 1940-1950 р.
- •Геополітичні зміни після краху комунізму в Східній Європі наприкінці 1980-х рр.
- •«Королівство Польське».
- •Відновлення незалежності Польщі. Основні етапи державотворення.
- •11. Визначення польських кордонів після Першої світової війни.
- •12. Радянсько-польська війна. Ризький мирний договір.
- •13. Польсько-литовські відносини 1918-1939 рр.
- •14. Розвиток конституційного процесу у міжвоєнній Польщі.
- •15. Внутрішньополітичний розвиток Польщі у 1918-1926 рр.
- •Державний переворот 1926 р. У Польщі.
- •Режим «санації» у Польщі, 1926-1935 рр.
- •Польща напередодні Другої світової війни, 1935-1939 рр.
- •Зовнішня політика Польщі у 1920-1930-х рр.
- •Німецький окупаційний режим у Польщі під час Другої світової війни.
- •Створення та діяльність польського еміграційного уряду в роки Другої світової війни.
- •Збройні формування польського руху опору в роки Другої світової війни.
- •«Польське питання» в роки Другої світової війни.
- •Пкнв і його програма.
- •Політична боротьба в Польщі, 1945-1948 рр.
- •Криза в Польщі 1956 р. Та її наслідки.
- •Криза 1968 р. І 1970 р. У Польщі та її наслідки.
- •Криза в Польщі у 1980-1981 рр. Запровадження воєнного стану.
- •«Круглий стіл» в Польщі, його результати та наслідки.
- •Розвиток Польщі у 1990-2010-х рр.
- •Чеські та словацькі землі в роки Першої світової війни.
- •33. Проголошення незалежності Чехословаччини, основні етапи державотворення.
- •34. Визначення кордонів Чехословаччини після Першої світової війни
- •35. Державно-політичний устрій міжвоєнної Чехословаччини
- •36. Внутрішньополітичний розвиток Чехословаччини у 1918-1938 рр.
- •37. Мюнхенський диктат. «Друга республіка» в Чехословаччині.
- •38. «Протекторат Богемія та Моравія».
- •39. «Незалежна Словацька республіка».
- •Створення та діяльність чехословацького еміграційного уряду під час Другої світової війни.
- •Словацьке національне повстання, 1944 р.
- •Уряд національного фронту Чехословаччини. Кошицька програма.
- •Чеське національне повстання, 1945 р.
- •Політична боротьба в Чехословаччині у 1945-1948 рр.
- •Режим к.Готвальда в Чехословаччині.
- •46. Розвиток Чехословаччини в 1950-1960-х рр.
- •47. «Празька весна».
- •48. Політика «нормалізації» в чсср ті її результати.
- •49. «Ніжна революція» в Чехословаччині.
- •50. Розпад Чехословацької федерації та його причини.
- •51. Розвиток Словацької республіки у 1993-2010-х рр.
- •52. Розвиток Чеської республіки у 1993-2010-х рр.
- •53. Сербія і Чорногорія у Першій світовій війні.
- •54. «Держава словенців, хорватів та сербів».
- •55. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
- •56. Визначення кордонів Королівства схс після Першої світової війни.
- •57. Державно-політичний устрій Королівства схс.
- •58. Внутрішньополітичний розвиток Королівства схс у 1918-1929 рр.
- •60. Особливості внутрішньополітичного розвитку Королівства Югославія у період регентства, 1934-1941 рр.
- •61. «Квітнева війна» 1941 р. Та розчленування Югославії.
- •62. «Незалежна Держава Хорватія».
- •63.Партизанських рух в Югославії в роки Другої світової війни.
- •64. Створення авнвю та його діяльність.
- •65. Рух четників в Югославії в роки Другої світової війни.
- •66. Переговори «Тіто-Шубашич». Тимчасовий коаліційний уряд Югославії.
- •67. Створення фнрю.
- •68. Особливості політичного режиму й.Тіто в Югославії.
- •69. Конфлікт «Сталін-Тіто» та його наслідки для Югославії.
- •70. «Самоврядувальний соціалізм» в Югославії.
- •71. Зовнішня політика Югославії у 1950-1980-х рр.
- •Розпад сфрю та його причини.
- •73.Проголошення незалежності Словенії та Хорватії у 1991 р.
- •74.Причини і наслідки міжетнічної війни у Боснії та Герцеговині.
- •75.Причини і наслідки Косовської кризи.
- •76. Союзна Республіка Югославія (1992-2003)
- •77. Розпад конфедерації Сербії і Чорногорії. Сербія і Чорногрія на сучасному етапі
- •78. «Македонська проблема» у відносинах балканських країн
- •79. Болгарія у Першій світовій війні
- •80. Нейський мирний договір
- •81. Державно-політичний устрій Болгарського царства
- •Уряд о. Стамболійського в Болгарії.
- •Державний переворот червня 1923 р. Режим о.Цанкова в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії 1934 р. Та його наслідки.
- •Зовнішня політика Болгарії у міжвоєнний період.
- •Болгарія в роки Другої світової війни (1939-1945). Підсумки війни для країни.
- •Політика царя Бориса ііі в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії вересня 1944 р. Та його наслідки.
- •Рух опору в Болгарії під час Другої світової війни.
- •90. Політична боротьба в Болгарії в 1945-1947 рр.
- •Тоталітарний режим в Болгарії, 1948-1953 рр.
- •Авторитарний режим т.Живкова в Болгарії.
- •93. Розвиток Болгарії у 1990-2010-х рр.
69. Конфлікт «Сталін-Тіто» та його наслідки для Югославії.
Причини радянсько-югославського конфлікту
1. Прагнення Й. Броз Тіто до проведення самостійної внутрішньої й зовнішньої політики, незалежної від Москви.
2. Запровадження в Югославії наприкінці 40-х — на початку 50-х рр. дещо іншої, ніж в СРСР, моделі суспільного розвитку — “самоврядного соціалізму”.
3. Югославія самостійно, без погодження з Москвою, розпочала проводити зовнішньополітичну діяльність:
• підтримувала грецьких комуністів, які підняли повстання проти існуючого в Греції режиму;
• виступала за створення Балканської федерації;
• робила конкретні кроки щодо укладення економічних союзів із Албанією і Болгарією.
Лютий 1948 р. Й. Броз Тіто було запрошеного Москви. Сам Тіто не поїхав, а відправив делегацію. Й. Сталін сприйняв, це як вияв непокори. Березень — травень 1948 р. Відбувся обмін листами між радянським і югославським керівництвом. Червень 1948 р. Було опубліковано резолюцію Комінформбюро, в якій югославське керівництво обвинувачувалося в тому, що воно відійшло від марксизму-ленінізму. В СРСР і країнах народної демократії було розгорнуто широку антиюгославську кампанію. 1949 р. СРСР в односторонньому порядку розірвав Договір про дружбу і співробітництво, який було укладено з Югославією у квітні 1945 р.
8 березня 1948 р. радянське керівництво у терміновому порядку відкликає своїх спеціалістів з країни, мотивуючи це, що до них ставляться «недружелюбно». У своїй відповіді Тіто відхилив всі звинувачення. Тоді 27 березня 1948 р. Тіто було передано лист на 8 сторінках за підписами Сталіна і Молотова. Лист було написано у наказному тоні, грубо і образливо. Югославське керівництво звинувачувалось у «таємному відступі від соціалізму», «ворожості до СРСР». Керівництво КПЮ відхилило диктат Сталіна і відмовилось брати участь у засіданні Комінформбюро. Другий лист Сталіна містив 25 сторінок. Тональність була аналогічною попередній, перелік звинувачень було розширено. Відповідь югославської сторони була короткою, відкидались всілякі звинувачення і диктат. Третій, останній лист Сталіна був витриманий у попередньому дусі, а позиція югославської сторони була кваліфікована як «розкол і зрада».
У червні 1948 р. Комінформбюро прийняло резолюцію "Про становище у КПЮ", в якій керівники цієї партії були звинувачені у відступі від марксизму-ленінізму. Комінформбюро зажадало від комуністів Югославії замінити керівництво КПЮ "здоровими силами". Це вже було пряме втручання у внутрішні справи.
Наслідки: погіршення відносин з СРСР і країнами народної демократії змусило югославське керівництво шукати підтримки капіталістичних держав. Югославія розширила торговельно-економічні зв’язки із західними країнами.
70. «Самоврядувальний соціалізм» в Югославії.
Після розриву відносин із СРСР (1948 р.) у Югославії почали шукати свій шлях «побудови соціалізму». Нові підходи до проблеми «соціалістичного будівництва» було спочатку викладено Й. Броз Тіто 26 червня 1950 р. у Скупщині ФНРЮ. За його пропозицією парламент Югославії ухвалив цього дня закон про передачу заводів в управління робітникам.
Зміни заторкнули і правлячу партію, яка після VI з’їзду стала називатися Союзом комуністів Югославії (СКЮ). Як було відзначено на з’їзді, партія в умовах розвитку самоврядування не могла більше відігравати директивної ролі у державному і суспільному житті. За нею зберігалося право розробки генеральної лінії, але боротися за її втілення вона повинна була.
Нова конституція країни, ухвалена у квітні 1963 р., поширила самоврядувальні стосунки і на установи невиробничої сфери, країна стала називатися Соціалістичною Федеративною Республікою Югославією (СФРЮ). VIII з’їзд СКЮ (грудень 1964 р.) накреслив основні принципи широкого комплексу заходів, що отримали назву «суспільно-економічна реформа». У липні 1965 р. Скупщина СФРЮ ухвалила законопроекти: було ліквідовано державні централізовані інвестиційні фонди, сфери охорони здоров’я, освіти і культури переводилися на самофінансування із місцевих джерел; засновувався Фонд федерації для прискореного розвитку слаборозвинутих в економічному відношенні регіонів. У 60-х - на поч. 70-х років до конституції СФРЮ 1963 р. було внесено зміни і доповнення, що значно розширювали самостійність республік, країв і підприємств у сфері господарської діяльності.
Після смерті Сталіна сталася нормалізація радянсько-югославських відносин. Прийняті у 1955-1956 рр. за підсумками візитів М. Хрущова до Белграда (1955 р.) та Й. Броз Тіто до СРСР (1956 р.) радянсько-югославські документи містили основні принципи поліпшення двосторонніх відносин.