64. Створення авнвю та його діяльність.

Під час Другої світової війни в Югославії набув широкого розмаху партизанський рух. У день нападу Німеччини на СРСР лідери КПЮ звернулися до народів Югославії із закликом розгорнути збройну боротьбу проти окупантів та їхніх посібників. У Бєлграді 27 червня 1941 р. був створений головний штаб народно-визвольних загонів (НВЗ) на чолі з генеральним секретарем КПЮ Й. Тіто. Штаб розробив план організації та здійснення збройних повстань із наступним їх переростанням на загальнонародну війну проти загарбників.

У вересні 1941 р. у Західній Сербії вже існувало близько двадцяти партизанських загонів (дві тисячі бійців), а на контрольованій ними території була проголошена «Ужицька республіка». У звільнених районах встановлювалася влада народно-визвольних комітетів (НВК).

У другій половині 1942 р. прорив партизанських військ до Західної Боснії став однією з найуспішніших його бойових операцій. Саме тоді місто Бихач перетворилося на центр визволеної території- «Бихацької республіки». Успішні бої з вісімдесятитисячним італійським військом вели партизани Словенії. Це дало підстави головному штабу НВЗ у листопаді 1942 р. розпочати формування Народно-визвольної армії (НВА). На визволених територіях зміцнювалася влада НВК. На «вічі народного визволення» 27 листопада 1942 р. у Бихачі був затверджений склад вищого органу нової влади — Антифашистського віча народного визволення Югославії (АВНВЮ) та його виконавчого комітету, який очолив один з лідерів СДП І. Рибар.

Успіхи антигітлерівської коаліції на фронтах то зміцнення європейського руху Опору впливали на співвідношення політичних сил, які діяли на теренах окупованої Югославії Прихильники монархічного ладу швидко втрачали популярність. Натомість посилювався вплив 20-тисячноІ КПЮ, зростали авторитет і популярність Й. Тіто.

29 листопада 1943 р, в місті Яйце друга сесія АВНВЮ прийняла рішення про перетворення віча на верховний представницький і законодавчий орган нової впади, а Національному комітету визволення Югославії (НКВІО) на чолі з Й. Тіто надавалися функції тимчасового уряду на звільненій території. Згідно з ухваленою на сесії постановою емігрантський уряд позбавлявся влади, а королю Петру II заборонялося повернення на батьківщину. Нову Югославію передбачалося будувати на федеративній основі як державу рівноправних народів. Вона мала складатися з шести рівноправних республік - Сербії, Хорватії, Словенії, Македонії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини. Усім народом гарантувалася повна рівноправність.

Рішення другої сесії АВНВЮ королів уряд назвав незаконними і класифікував їх як акт насильства. Було оголошено, що лише він залишається законним представником Ю-вії. З ініціативи «лондонського табору» наприк січня 1944 р. в р-ні Валево (Зах Сербія) відбувся з'їзд представників СПЮ, СДП, ЮНП та ХСП. У прийнятій постанові засуджувалися рішення другої сесії АВНВЮ та проголошувалося утворення «Югославського демократичного об'єднання» (ЮДО), учасники якого гуртувалися навколо четницького руху. Головною метою ЮДО було визначено збереження конституційної монархи та федеративна перебудова Ю-вії, яка повинна складатися з Сербії, Хорватії й Словенії.

Третє засідання АВНВЮ відбулося з 7 по 10 серпня 1945 року у Бєлграді. Антифашистські збори проголосили себе Тимчасовим народним зібранням з метою підготувати скликання скупщини для розробки Конституції (Установчих зборів). На виборах, що відбулися в листопаді 1945 року, список "Народного фронту" отримав 96% голосів. 29 листопада 1945 року Народна скупщина проголосила створення Федеральної Народної Республіки Югославія (ФНРЮ). Югославія була проголошена федеративною спільнотою шести рівноправних республік.