40. Режим к.Готвальда в Чехословаччині.

У лютому 1948 відбувся державний заколот, у результаті якого до влади прийшли комуністи. Відтак КПЧ розпочала зміцнення тоталітарного режиму, реорганізацію всього життя країни на радянський взірець. У 1948 р. ухвалено закон про націоналізацію промислових підприємств, згідно з яким практично вся промисловість, за винятком дрібних майстерень, стала власністю держави. Парламент ухвалив через три місяці після перевороту нову конституцію (так звану «Конституцію 9 травня»), що проголосила найближчою метою «побудову соціалізму». Президент Бенеш відмовився підписати конституцію і пішов у відставку 7 червня 1948 (він помер через три місяці). Проведено «вибори» до Нац зборів, на яких висунуто винятково кандидатів від комуністів або їхніх прихильників, і вони «одержали» близько 90% голосів. Такі «вибори», як і в інших соц країнах, регулярно проводили протягом усіх років існування ком режиму. 14 червня Національна асамблея обрала Ґотвальда на Президента Чехослов. Демократ партії зазнали поразки й були розгромлені. Соц-дем партію приєднали до КПЧ. Проголошений курс на «будівництво соціалізму» знайшов утілення в п'ятирічних планах, перший з яких розраховано на 1949–1953 рр. і спрямовано на розбудову важкої індустрії. Розпочалася колективізація села. «Будівництво соц» відбулося в умовах суворого терору проти всякого інакодумства. Затим, що серед членів уряду спочатку багато хто протидіяв радянському втручанню в політику Чехослов, Ґотвальд провів серію чищень — спочатку він усунув з влади некомуністів, пізніше — низку найвищих членів партії, серед яких, — генеральний секретар ЦК КПЧ Рудольф Сланський, міністр закордонних справ Клементіс і лідер Словаччини Гусак (останній пережив репресії і навіть пізніше сам очолив КПЧ).На похоронах Сталіна Ґотвальд застудився й через декілька днів помер. Його наступником на посаді президента країни став Запотоцький, що в 1948–1953 посідав посаду прем'єр-міністра.

46. Розвиток Чехословаччини в 1950-1960-х рр.

Економіка: 1949-53 рр. перша п’ятирічка. В 1949 р. ЧСР стає членом РЕВ. Прерогатива оборонної і машинобудівної галузей. Найбільш розвинута країна соцтабору. В Словаччині розміщувалося виробництво зброї; Східнословацький металургійний комбінат (Кошіце), виробництво кольорових металів і хімікатів. Індустріалізація. Ліквідовано приватний сектор в промисловості, будівництві. В кінці 50-х уповільнення зростання важкої промисловості+збільшення виробництва товарів народного вжитку. Завершення колективізації с.г., створення ЄСКГ. 1957 р. – реорганізація системи планування та управління економіки ЧСР, певна децентралізація. До 1960 р. завершено процес кооперування. 90% землі в держгоспах та ЄСКГ. Початок 1960-х – застій в економіці. Створено комісію на чолі з О. Шиком в 1963 р. для проведення економічної реформи. 1965 р. – затверджено програму реформ.

Політика: на початку 1950-х рр. політичні репресії, зокрема в 1951 р. заарештовано групу працівників ЦК на чолі з першим секретарем КПЧ Сланським. 1953 р. грошова реформа  страйки. Того ж року смерть Готвальда, зміни в керівництві держави (перший секретар ЦК КПЧ стає Новотний, президент - Запотоцький). Вплив на політику відлиги в СРСРлібералізація в країні, активізувались профспілки, молодь. ІІ з’їзд спілки письменників (квітень 1956 р.) критикує політику КПЧ. Того ж року пленум ЦК КПЧ засуджує культ особи Сталіна, оголошує винуватцем помилок політики держави Р. Сланського. 1962 р. – створено держкомісію з розслідування репресій. Національні збори 1960 р. приймають нову конституцію – тепер держава ЧССР, КПЧ – «керівна сила суспільства», фактична ліквідація словацьких вищих органів влади. Частина керівництва КПЧ – за зміни, проти методів Новотного. Їх підтримує творча інтелігенція. У відповідь в січні 1967 р. скасовано закон про лібералізацію цензури, початок гонінь на опозицію. В той же час на пленумі ЦК КПЧ в жовтні 1967 р. Дубчек критикує політику Новотногорозкол КПЧ в січні 1968 р. на черговому пленумі ЦК КПЧ першим секретарем обрано А. Дубчека, А. Новотний залишається на посаді президента ЧССР.