40. Чеське національне повстання, 1945 р.

На поч бер 1945 р. гестапо завдало удару по комуністичному підпіллю. Однак чеський рух Опору розвивався поволі тому, що багато чехів схилялося до пасивного вичікування, вважаючи, що визволення прийде ззовні від союзницьких армій, тому «малому чеському народові» не слід марно проливати кров. Розраховуючи на укладення сепаратного миру із західними державами, гітлерівці зосередили в районі Праги 90тим армію «Центр» і вирішили змінити свою політику в протектораті. Тож, на початку травня 1945 р. окупаційна владо оголосила про утворення «Чесько-Моравської Республіки». На початку травня 1945 р. в багатьох невеличких чеських місток відбулися стихійні виступи проти окупантів. Проте керівництво КПЧ і ЧНР утрималися від закликів до повстання та зайняли очікувальну позицію. Тим часом війська США вже знаходилися західніше Праги.5 травня 1945 р. у Празі розпочалося чеське Національне повстання. У його підготовці брали участь представники різних політичних партій, що входили до ЧНР, а також військові На вулицях чеської столиці з'явилися барикади й розпочалися бої. Повстанці захопили радіостанцію та закликали населення до опору.

У цих умовах ЧНР заявила, що бере на себе функції законодавчої й виконавчої влади в Чехії.Незважаючи на героїзм тридцятитисячного загону празьких повстанців, сили були нерівними. Німецькі війська 6 травня оволоділи значною частиною Праги. У цій критичній для повсталих ситуації на їхній бік перейшли підрозділи власівської «Російської визвольної армії» (РВА). За допомогою «власівців» уже до кінця дня 6 травня від окупантів була звільнена більша частина столиці. Але, зрозумівши, що армія США не збирається рухатися далі на схід, підрозділи РВА 7 травня залишили місто.Вранці 9 травня 1945 р. в Прагу увірвалися радянські війська, які звільнили її від залишків гітлерівських військ. Понад 860 тис. німецьких солдатів та офіцерів потрапили у полон. Дії партизанів та повстанців у цей період злилися у спільні операції з Червоною армією, які завершилися 11 травня.У чеському Нац повстанні 1945 р. брали участь понад 100 тис. осіб, з яких 8 тис. загинуло, у тому числі 3,7 тис. у Празі. Понад півтисячі радянських солдатів і офіцерів допомагали чеським повстанцям.

40. Політична боротьба в Чехословаччині у 1945-1948 рр.

Розроблена урядом Нац фронту програма відображала нове співвідношення політичних сил у країні, передбачала проведення глибоких демократ перетворень. У нац-політ плані в програмі відзначалося, що Чехословацька республіка є державою двох рівноправних народів - чехів і словаків. Згодом питання державотворення були предметом тривалих переговорів між чехословацьким урядом, представниками чеських політичних кіл та Слов нац радою - вищим органом словацького народу. Наслідком цих переговорів стало укладення трьох Празьких угод, які мали значення тимчасової конституції Ч. 29.6,1945 між Ч. і Радянським Союзом було підписано договір, за яким Закарпатська Україна включалася до складу Української РСР. У травні 1946 відбулися вибори до Національних зборів Ч., які проходили окремо у чеських і словацьких землях. У чеських землях найбільше голосів (40%) здобули комуністи, що позначилося на складі й програмі нового уряду, який очолив комуністичний лідер К.Готвальд. Після парламентських виборів 1946 політичне становище у країні ускладнилося. Комуністи, які у виборах на території Словаччини зазнали невдачі, вирішили взяти всю повноту влади у свої руки і всі свої зусилля перенесли на позапарламентські форми боротьби. Обстановка в країні сягнула кульмінаційної напруженості у лютому 1948. Намагання ком керівників повністю поставити під свій контроль органи поліції спричинило гостру урядову кризу. Вивівши на вулицю своїх прихильників, ком шляхом проведення позапарламентських акцій (масові демонстрації, утворення і озброєння робітничої міліції, збирання підписів тощо) добилися відставки більшості міністрів празького уряду, представників демократичних партій і формування нового складу кабінету міністрів, в якому більшість мали представники лівих сил. Після приходу до влади у Чехослов респ ком та їхніх прихильників почалося відверте формування тоталітарно-репресивного режиму та встановлення диктатури Комуністичної партії Чехо-словаччини. У трав 1948 Нац збори ухвалили нову конст країни, яка законодавче закріпила державну єдність ЧСР та проголосила "побудову соціалізму". Були створені єдині вищі органи влади, до компетенції яких відносилися питання, що мали загальнодержавне значення. У червні 1948 президент Е.Бенеш відмовився підписати текст нової конституції й подав у відставку. Використовуючи свою більшість у парламенті, комуністи новим президентом держави обрали К.Готвальда. Компартія розпочала зміцнення тоталітарного режиму, реорганізацію економічного і політичного життя на радянський взірець. Реальну опору комуністичного режиму становили радянські війська, які залишилися у країні після Другої світової війни. Командні методи, якими користувалася Компартія, з поч. 1950 років були перенесені на систему державного управління. Сусп-ек зміни проходили в умовах політ і фізичного терору. Жорстоко переслідувалося будь-яке інакодумство, практично повністю ліквідовано приватний сектор у промисловості, селян примушували вступати до с/г кооперативів.