37. Мюнхенський диктат. «Друга республіка» в Чехословаччині.

Активність сепаратиської партії Генлейна, загроза нім вторгнення, ВБ і Фр тиск на чехосл – 21 вер 38 р. М. Годжі погодився передати нім обл до Райху – опір народу – відставка. Нов уряд «нац оборони» ген Я. Сирови оголос мобіліз і відмов вивести війська з прикорд районів. 

29-30 вер у Мюнхені на конф глав урядів ВБ, Фр, Нім та Іт Чехосл було запроп передати Н. Суд обл, дещо – Пол й Угор. Уряд прийняв цей ультимат і 1 жов 38 р. Н. отрим Судет обл та прикорд з Австр райони. Поль загарбала район Тешинської Сілезії, Заолжя. У листоп Угор згідно з 1им Віденським арбітражем окупув Пд Слов і пд Карп Русі з Ужгородом та Мукачево, населеною етнічною угорською більшістю. 14 бер 39 р. Закарп Укр, але 15-18 бер 39 бла окупована Угорщиною.

Так, Чехосл втрат 12 400 кв. км території, де проживало 1 млн. 100 тис. чол. Союзні країни не викон своїх забов*яз. 

Без природних кордонів і майже 40% промисл потенц, Друга респйубліка (т. зв. залишки держави) опин у повній залежн від Н. На чол її уряду став Р. Беран. 

Піс втрати судетських укріплень – обезброїнна, хоча залиш запаси військ техн і заводи оборон промисл. Перепродаж обладнання Поль і на Балк блокув Рейхом. Уряд копіюв модель італ фаш, створивши партію нац єдності і ввівши цензуру. Комун і Комінтерн заборон. До поч нім окуп були обмеж права гром, введ антисемітські рас закони, від 2 бер 39 р. створ концтабір для циган в Лети.

У жов 38 р. у Словак створ автоном уряд на чол з Й. Тисою. В бер 39 р. він прогол повну незалежн Словац держ. Далі Берлін ультимативно змус презид Гаху підпис акт про ліквід 2ї респуб й передачу чеського народу «під опіку Нім» (14 бер). 15 бер 39 р. ці вимоги виконані, й на терит Чех вступ сили Н. Загарбані землі оголош «протект Богемії й Моравії» з включ його до складу Нім. Фюрер обіцяв поважати нац культ та самобутність чехів. Уряди західних держав майже не звертали уваги на порушення Мюнхенської угоди, а СРСР лише на словах засуджував такі дії.

Здебільш антинац настроєна більшість чеськ сусп усвідомл вимушеність ріш презид Гахи і не засудж його, але інш част зайн госту і крит позиц, розцінюючи його дії як відверто антинаціон.

38. «Протекторат Богемія та Моравія».

15 бер 39 р. в Берліні огол про утв «Протект Бог i Mо», його входж до скл Н. Формал зберіг чеськ уряд, парлам розпущ, а 2 діючи політ угруп ввiйшли до орг «Націон солiдарн». Керував імперс протектор К. фон Нейрат, під його контрол діяли «держ презид» Е. Гаха і прем’єр ген. А. Еліаш. ЗМІ пропаг колаборац. Чесь пром на воєнні потреби Н., підпорядк фін сист, село - функц постач прод й сиров. Скасов демокр свобод. Але існ чесь місц адмін орг і чесь 8 тис військ та поліц. «Чеськi нiмцi» - нім громад. Тут були СС, СД, гестапо. Нім політика «батога і прян», підтрим чесь фаш рух («Влайка», «Чес н­-с Ta6ip»), але спирал на уряд і презид. Пошир нім судов права на чехів. Політ мілітариз, концентр вироб, податк експлуат, нац гноб, «превентивний терор». Скас 8 год р/д, запров труд повинність, нормування продов, а страйки заборон. «Політ аріїзації» - конфіс майна юдеїв з вивез їх до концтаб. 3 жов 41 р. до в табор тисячі чех, яких потім вивоз на роботи в Н.­ Сприят ум для діял нім фін капіт («добровільні угоди», насильн конфіск, «аріїзац» різном підприємств) нам захоп 50% капіталу. Ліквід 15 тис дріб та сер пром і торг підпр, а решта поглинута – пролетаризація. Знищ освіти і науки, чеськ іст, літ, геогр в шк забор. Атмосф«психозу і жаху». Воєнни стан, удар по опоз (антифа і комун). До кін 39 р. арешт 6 тис, майже 1,5 тис актив КПЧ в концтабор.

­­Опір – зрозуміли ефемерність автономії – демонстративно підкресл всього національного. З літа 39 поч процес форм чеськ руху Опору (орг «Захист нації», «Петиційний комітет-залишаємося вірними») скл з колиш вояків, інтел, сд. Кін серп 39 р. в ycix вел містах здiйснила ряд каральних акцiй, арештів активістів.

Кін жовтня 1939 – масові демонстр – закриття ВНЗ, до лют 40 р. посил терору, втрати руху Опору. У верес 41 р. протектором став Р. Гейдріх – посил діяльн гестап, НС, страч гол уряду А. Еліаша. 500 антифа розстріл, 2300 у таб, знищено Нац-­револ комітет інтеліг, а його лідерів­ Ю.Фучика, В. Ванчуру страчено. 27 трав 42 р. загибель Р. Гейдріха, нов протектор К. Далюге страти і репрес. В кін 42 КПЧ приступ до утвор партиз загонів, але влітку 44 розгром. Сдовац нац повст – піднес підпільн орг «Пршедвой», «Актів», «Радi тршi», відправ своїх чл на допом Слов. КП стала гот повст, створ нац комітетів і гвардії + партиз – основа нової рев армії.

Весною 45 р. в Чех локально діяло майже 120 партиз загонів (7,5 тис. бiйцiв).