35. Державно-політичний устрій міжвоєнної Чехословаччини

20 лют 1920 р. Нац збори прийняли Конст. ЧСР – парл дем респ, влада в якiй подiл на законод (2-палатні Нац збори), викон (презид i уряд) та судову. Для виборiв до парл встан принц пропорцiйн та заг, рів, прям, таєм голос. На спiльн засiд палати депут i сенату обир президент строком на 7 р. ПРЕЗИД з урядом здійснював викон владу; призн і звільн мін; розпуск парл, оголош війну/внос мирн договор на затвердж парл, був гол ком збр сил, міжн віднос, уклад і ратифік міжн дог, надзв стан, призн суддiв та вищ держ службовцiв, огол амнiст.

НАЦ ЗБОРИ (парлам) поділ на 2 палати. Сенат Обирався на 8 років громадянами, які досягли 25р. Сенатором міг стати кожен громадянин віком від 45р.

Палата депут обиралася на 6 років на осн заг виборч права гром, які досягли 21р. Депут міг стати кожен гром віком від 30 р. Штраф за неучасть у виборах.

В основному законi декларувалися недоторк особи, житла та приват власн, всі свободи, таємниця листування, право на страйк, гром i пол орг.

Конст проголош терит ЧСР єд неподiльн цiлим, а для всіх національностей – рівні права. За пею Пiдкарп Русь ставала автон, передбачалося утв сейму iз законодавчими правами у питаннях мови, освiти, конфесiй, мiсцев сомовряд; посадових ociб мало обирати лише мiсцеве населення; депутатом крою гарантув представництво в Нац зборах. Bci законопроекти пiдлягали затвердж президента, який також призначав i губерн краю. Однак ця частина осн закону, як i питання про укр мову, так i не була втiлена в життя.

Усім iншим нац меншинам надав права розвивати нац культ, корист своєю мовою, створ нац школу та культ-освіт орг. Там, де нацмен станов 20 % населення, дiловодство велося 2 мовами: чеською та мовою меншини.

У конст закрiпл принц «єд чехосл нації», оф мова – «чехослов». Унітаризм, бо чех без слов було лише 49 % + нім фактор. Однак факт в держ установ оф. мова існ у чеській та слов версіях. Нiмцi ж у мiсцях свoгo компактн прожив мали право корист нарівні з чеською ще й рiдною мовою. Нiм мали свої освіт заклади (вiддiлення у Карловому унiвер), культ заклади, пресу, партiї та орг. Але чеська влада проводила цiлеспрямовану полiтику на витiснення нiмцiв як з економ сфери, так i з управлiнських та полiтичних структур.

36. Внутрішньополітичний розвиток Чехословаччини у 1918-1938 рр.

30 жовт 1918 р. Нац рада Слов огол про відокремл Слов від Угор і приєд її до Чехії. 14 лист 1918 р. Склик тимчасові Нац збори за уч предст різних пол партій. Країна була оголошена республікою. 1м през став Т. Масарик. Коаліц уряд з чес і слов партій. 1-ий уряд респ обіцяв 8-год роб д., права і свободи; аграр реф. 1919 р. Проект Словац радян рес провал через непідтримку насел. Держ ЧСР утвор мирно.

Т. Масарик - президент ЧСР у 1918-35 рр. 1. У 1920-22 рр. реформи: дворяни позбавл політ привілеїв, введ 8-год роб день+допом по безробіт, розшир медич страх, поч суд реформ, встановл межі земель володіння до 250 га, або 150 га ріллі, встан монопол на деякі предмети виробн, яка контролюв системою ліцензій, стабілізація крони, військ пром і залізниця під контроль держ. 2. Масар дбав про те, щоб осн позиції в екон займали чеські підприємці, сприяв розв серед класу (13%), залучалися іноз інвест (1/3 всіх акцій), сприяв розв важкої пром. Він підтрим існ багапарт сист і створ урядових коаліцій різн партій для демократиз і стабіліз-ії.

Ужив рішучих заходів, щоб вивести країну з екон кризи 1929-1933 рр.:-уряду – надзв повнов;-під держ контроль – 75% промисл підприємств; -було встановл держ моноп на експорт цукру за кордон і торгівлю хлібом.

-Під егідою Фр створ військ-політ блок (Чехсл, Рум, Югосл (Мала Антанта)) -1934 р. Чехсл уклала договір з Ф. про взаємодопом, у 35 р. така ж угода з СРСР.

Е. Бенеш - У 1935-1938 рр. займав посаду президента Чехословаччини.

Продовж політ поглиб дем-її країни, майже 1/2 бюджету на зміц зброй сил, техн переозброй військ, боровся проти профашистс, націон орг, їх сепаратизму.

Намаг владнати нац пробл, вів централіз політ, оздоровив економ, але був не спроможн виріш судетську проблему. В 35 р. Була створа Судето-нім партія К. Генлейна – тісні зв’язки з Нім, у 36-38 рр. посил її активн, хо включ Суд обл до Н. Це «5та колона» в Чехслов. Березень 1938 р. А. Гітлер затвердив план нападу на Чехсл Квіт 38 р. Генлейн захот автоном Суд обл, де прожив більш нім, надання нім кількох міністерс посад. В травні 1938 р. 10 Нім дивізій зосередж на чехслов кордоні. 13 вер 38 р. поч заколот у Судетс обл, який придуш чехсл війська - загроза нім вторгнення. ВБ і Фр згодилися передати Судети Нім і 29-30 вересня 1938 р. почала роботу Мюнхен конф глав урядів ВБ, Фр, Нім, Іт.