- •1. Створення та діяльність громадських опозиційних рухів у зарубіжних слов’янських країнах у 1970-1980-х рр.
- •2. Кризи політ. Систем у зарубіжних слов’янських країнах у 1980-1990-х рр.
- •3. Особливості процесу демонтажу командно-адміністративної системи в зарубіжних слов’янських країнах.
- •4. Встановлення режимів «народної демократії» в зарубіжних слов’янських країнах наприкінці 1940-х рр.
- •5. Спільне і специфічне в політичних системах слов’ян країн. В 1940-1960-х рр.
- •Репресії та судове свавілля в країнах регіону у другій половині 1940-1950 р.
- •Геополітичні зміни після краху комунізму в Східній Європі наприкінці 1980-х рр.
- •«Королівство Польське».
- •Відновлення незалежності Польщі. Основні етапи державотворення.
- •11. Визначення польських кордонів після Першої світової війни.
- •12. Радянсько-польська війна. Ризький мирний договір.
- •13. Польсько-литовські відносини 1918-1939 рр.
- •14. Розвиток конституційного процесу у міжвоєнній Польщі.
- •15. Внутрішньополітичний розвиток Польщі у 1918-1926 рр.
- •Державний переворот 1926 р. У Польщі.
- •Режим «санації» у Польщі, 1926-1935 рр.
- •Польща напередодні Другої світової війни, 1935-1939 рр.
- •Зовнішня політика Польщі у 1920-1930-х рр.
- •Німецький окупаційний режим у Польщі під час Другої світової війни.
- •Створення та діяльність польського еміграційного уряду в роки Другої світової війни.
- •Збройні формування польського руху опору в роки Другої світової війни.
- •«Польське питання» в роки Другої світової війни.
- •Пкнв і його програма.
- •Політична боротьба в Польщі, 1945-1948 рр.
- •Криза в Польщі 1956 р. Та її наслідки.
- •Криза 1968 р. І 1970 р. У Польщі та її наслідки.
- •Криза в Польщі у 1980-1981 рр. Запровадження воєнного стану.
- •«Круглий стіл» в Польщі, його результати та наслідки.
- •Розвиток Польщі у 1990-2010-х рр.
- •Чеські та словацькі землі в роки Першої світової війни.
- •33. Проголошення незалежності Чехословаччини, основні етапи державотворення.
- •34. Визначення кордонів Чехословаччини після Першої світової війни
- •35. Державно-політичний устрій міжвоєнної Чехословаччини
- •36. Внутрішньополітичний розвиток Чехословаччини у 1918-1938 рр.
- •37. Мюнхенський диктат. «Друга республіка» в Чехословаччині.
- •38. «Протекторат Богемія та Моравія».
- •39. «Незалежна Словацька республіка».
- •Створення та діяльність чехословацького еміграційного уряду під час Другої світової війни.
- •Словацьке національне повстання, 1944 р.
- •Уряд національного фронту Чехословаччини. Кошицька програма.
- •Чеське національне повстання, 1945 р.
- •Політична боротьба в Чехословаччині у 1945-1948 рр.
- •Режим к.Готвальда в Чехословаччині.
- •46. Розвиток Чехословаччини в 1950-1960-х рр.
- •47. «Празька весна».
- •48. Політика «нормалізації» в чсср ті її результати.
- •49. «Ніжна революція» в Чехословаччині.
- •50. Розпад Чехословацької федерації та його причини.
- •51. Розвиток Словацької республіки у 1993-2010-х рр.
- •52. Розвиток Чеської республіки у 1993-2010-х рр.
- •53. Сербія і Чорногорія у Першій світовій війні.
- •54. «Держава словенців, хорватів та сербів».
- •55. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
- •56. Визначення кордонів Королівства схс після Першої світової війни.
- •57. Державно-політичний устрій Королівства схс.
- •58. Внутрішньополітичний розвиток Королівства схс у 1918-1929 рр.
- •60. Особливості внутрішньополітичного розвитку Королівства Югославія у період регентства, 1934-1941 рр.
- •61. «Квітнева війна» 1941 р. Та розчленування Югославії.
- •62. «Незалежна Держава Хорватія».
- •63.Партизанських рух в Югославії в роки Другої світової війни.
- •64. Створення авнвю та його діяльність.
- •65. Рух четників в Югославії в роки Другої світової війни.
- •66. Переговори «Тіто-Шубашич». Тимчасовий коаліційний уряд Югославії.
- •67. Створення фнрю.
- •68. Особливості політичного режиму й.Тіто в Югославії.
- •69. Конфлікт «Сталін-Тіто» та його наслідки для Югославії.
- •70. «Самоврядувальний соціалізм» в Югославії.
- •71. Зовнішня політика Югославії у 1950-1980-х рр.
- •Розпад сфрю та його причини.
- •73.Проголошення незалежності Словенії та Хорватії у 1991 р.
- •74.Причини і наслідки міжетнічної війни у Боснії та Герцеговині.
- •75.Причини і наслідки Косовської кризи.
- •76. Союзна Республіка Югославія (1992-2003)
- •77. Розпад конфедерації Сербії і Чорногорії. Сербія і Чорногрія на сучасному етапі
- •78. «Македонська проблема» у відносинах балканських країн
- •79. Болгарія у Першій світовій війні
- •80. Нейський мирний договір
- •81. Державно-політичний устрій Болгарського царства
- •Уряд о. Стамболійського в Болгарії.
- •Державний переворот червня 1923 р. Режим о.Цанкова в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії 1934 р. Та його наслідки.
- •Зовнішня політика Болгарії у міжвоєнний період.
- •Болгарія в роки Другої світової війни (1939-1945). Підсумки війни для країни.
- •Політика царя Бориса ііі в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії вересня 1944 р. Та його наслідки.
- •Рух опору в Болгарії під час Другої світової війни.
- •90. Політична боротьба в Болгарії в 1945-1947 рр.
- •Тоталітарний режим в Болгарії, 1948-1953 рр.
- •Авторитарний режим т.Живкова в Болгарії.
- •93. Розвиток Болгарії у 1990-2010-х рр.
33. Проголошення незалежності Чехословаччини, основні етапи державотворення.
ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ
1.До Першої світової війни Чехія і Словакія входили до складу
Австро-Угорщини.
2. Національно-визвольна боротьба чехів і словаків і їх прагнення
створити власну державу.
3. Поразка країн Четверного союзу в Першій світовій війні.
4. Розпад Австро-Угорської імперії.
УТВОРЕННЯ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ
Початок 1918 р. Чеські депутати австрійського парламенту прийняли
декларацію з вимогою створити суверенну державу. У Парижі діяв Національний чеський комітет, який ставив метою здобути незалежність. Очолював цей комітет видатний діяч національно-визвольного руху Томаш Масарик.
Липень 1918 р. У Празі було створено Націон. комітет, який об’єднав усі
політ. партії. Він встановив зв’язок із закордонним Національним комітетом у Парижі.
Кінець вересня 1918 р. Націон. комітет був створений і в Словаччині.
17 жовтня 1918 р. Імператор Австро-Угорщини оголосив маніфест про
створення на основі Габсбургської монархії федеративної держави. Це була спроба зберегти Австро-Угорську імперію, що агонізувала. Маніфест імператора передбачав
також створення націон. рад. Цей документ використали чеські патріоти, які вели боротьбу за створення Чеської держави. Празький Національний комітет було перетворено на Національну раду.
28 жовтня 1918 р. Празька Національна рада оголосила про створення Чеської держави.
30 жовтня 1918 р. Національна рада Словаччини оголосила про відокремлення Словаччини від Угорщини і приєднання її до Чехії.
14 листопада 1918 р. Було скликано тимчасові Національні збори за участю
представників різних політичних партій. Країна була оголошена республікою. Першим президентом проголошено Томаша Гарика Масарика. Був створений коаліційний уряд з чеських і словацьких партій. Перший уряд республіки обіцяв:
8-годинний робочий день;
громадянські права і свободи;
проведення аграрної реформи.
Результат: єдина держава чехів і словаків утворилася мирним
шляхом. Однак надалі їй довелось провести збройну боротьбу за закріплення своїх кордонів
1919 р. Спроба створити Словацьку радянську республіку (Антонін Яноушек на
чолі) на території Словаччини. Але республіка проіснувала недовго, бо широкі народні маси її не підтримали, до того ж вона тривамалася суто на збройних силах Угорської радянської республіки, після поразок кортої Словацька радянська республіка не мала шансів на існування.
34. Визначення кордонів Чехословаччини після Першої світової війни
На Пар мирн конф чехслов уряду вдалося задовольнити переважну 6iльшiсть територiальних домаrань. Кордони держави було визначено на Паризькій мирній конференції (1919 р.) й уточнено умовами таких договорів: Версальського (1919 р.), Сен-Жерменського (1919 р.), Тріанонського (1920 р.).
Так, кордони з Авст та Нiм встан в цiлому по лiнiї колишнього австро-нiм, а ЧСР видiлялися «вiльнi зони» в Гам6урзькому та Щецинському портах. Австрiя та Угорщина визнали не тiльки незалежнiсть ЧСР, але i входження до її складу словацьких земель i Пiдкарп Русі. Унаселених нiмцями районах чеських земель наприкiнцi жовтня 1918 р. було проголошено чотири самостiйнi провiнцiї: Судетенланд, Бемервальдга, Дойчзюдмерен, Дойчбьом – третина чеськ земель. До кiнця року пiсля вводу до цих провiнцiй чехсл вiйськ сепар нiмцiв зiйшов нанiвець.
Після зупинення наступу угорської ЧА та ультиматуму Антанти на початку липня 1919 р. уrорцi залишили СРР, яка проiснувала три тижнi. Уряду К. Крамаржа вдалося вирiшити також i питання про пiдпорядкування Пiдкарпатської Pyci (Укр Закарп). До цих новоприєн тер було введ чехсл вiйська.
Незадоволеними залиш претенз ЧСР на «бургенландський коридор», який проходив по територiї Авст та Угор, з’єднуючи серб з чех та забезм останнім вихід до Адріат моря + незадов виріш терит пит в Тешинській Сілезії, через землі якої проход залізниця, що з’єд чех і слов землі. Остат поділ області закрiпила в 1920 р. Рада послiв Антанти: СХ част (60% насел) вiдход Поль, а ЗХ (iз залiзн Богомил-Яблункiв) – до ЧСР.
Остат корд країни визн Севрським мирн дог 1920 р. До ЧСР вiдiйшли Чехiя, Моравiя, частина Сiлезiї, Слов та Пiдкарп Русь. Заг тер 140 тис. кв. км. Так, ЧСл стала багатонац (чехи — 7 млн осіб, німці — 3 млн, словаки — 2 млн, угорці — 750 тис., українці — 450 тис., поляки — 100 тис. та ін.) державою.
Концепц «Єд чехослов народу» була вмiло використ чесь кер на Паризькiй мирнiй конференцiї для обгрунтування правомiрностi iснування ЧСР. Однак, зважаючи на багатонац склад держави, у Сен-Жерм дог мiстилося зобов'яз надати всім нац мен рів права, а Підкарп Русі – автон. Факт нац менш не отримали цього, що загострило національні суперечності.