28. Чеські та словацькі землі в роки Першої світової війни.

28.07.1914 р – початок ПСВ. Австро-Угорщина вводить військовий стан на своїй території. Мобілізація промисловості під військові потреби. Заморожуеться діяльність політичних партій, призупиняеться дія багатьох демократичних свобод. На відміну від держав Антанти, країни Центрального блоку в умовах війни мали значно менше потенційних резервів ресурсів, тому в Німеччині, і, особливо Австро-Угорщині вводилась особливо обтяжлива система обов’язкових реквізицій. Політичні сили Чехії та Словаччині із початком війни заявили «про лояльність» владі, розраховуючи на поступки влади у внутрішньом питанні.

Із 1914 року починається «закручування гайок» у суспільстві – початок закриття чеської та словацьких періодик, арешти та облави на діячів нац..-визв. руху (К.Крамарж, В.Клофач, Й.Шайнер, М.Годжа). Із першими невдачами на фронті ( Галицький наступ російських військ серпня-вересня 1914р., Карпатська битва 1915р.) починає посилюватись суспільне невдоволення (початковий воєнний ентузіазм зник) владою та існуючими порядками. На чолі цього недовольства народів імперії стояли чехи. З початком військових дій було встановлено військово-бюрократичний режим, а Віденський рейхсрат не скликався до весни 1917 р.

Із 1915р, починаються все більш зростаючі акції добровільної здачі у полон загонів сформованих із чехів та словаків. Такми чином до кінця 1916 року в рос. полоні опинилось близько 350 тис. чехів і словаків. Травень 1915р. лідерів младочехів К.Крамаржа, А.Рашина за пророс. Орієнт. були звинув. в зраді і засуджені до смерті. (вирок потім скасували). Початок орган. Так званої «Чеської мафії» поза межами Австро-Угорщини та всередині чеських та словацьких земель задля пропаганди та шпіонажу на користь Антанти. 1915р. – Ств. Чеського нац.. комітету Масарика.

Осінь 1916 р. младочехи і аграрії та найбільші чеські і словацькі політ. сили укладено угоду про координацію. Листопад 1916 р. – смерть Франца-Йосифа 1. Новим імператором стає Карл 1 (21.11.1916- 12.11.1918), котрий не квапиться вирішувати гострі національні та соціальні проблеми (Є протидія у особі угорців).

Чеський союз (об'єднання парламентських фракцій у Відні) та Національний комітет у Празі (Маттуш і Швегла його очолювали) – провідні представницькі органи.

Лютнева рефолюція у Росії – посилення сусп..-політ. руху в Асвтро-Угорщині. 1917 р. – початок ситемної ресурсної, і особливо, продовольчої кризи в Австро-Угорщні. Різке погіршення становища населення. Массове зростання цін. Початок массових акцій протесту на підпр.. Зниження норм видачі продовольства за картками. Жовтневий переворот 1917 року у Петербурзі – новий сплеск політ. діяльності в Австро-Угорщині. Багатотисячні демонстрації із лозунгами «Ми хочемо хліба та миру». 8.01.1918р.- декларовано «14 пунктів Вільсона».

1.02.1918р. – «Которське повстання» серед моряків ВМС. 1917-1918 р – радикалізація поглядів суспільства та політичних сил. Друга половина 1918 р. – початок економічно-адміністративного колапсу Австро-Угорщини. Військові сили втрачають боєздатність - кількість дезертирів із серпня по жовтень 1918р. сягає 400 тисяч (за весь час війни до серпня було всього 150 тисяч). 12.10.1918рю. – створення «Комітету дій» у Празі. 14.10.1918р. – массові демонстрації у чеських та словацьких містах (Тоді вперше прозвучала ідея відділення від Австро-Угорщини). 28.10.1918 – декларовано утворення Чехословаччини. 3.11.18 – капітуляція Австро-Угорщини.

14.11.18 – Національні збори Чехословаччини обирають Томаша Масарика президентом.