- •1. Створення та діяльність громадських опозиційних рухів у зарубіжних слов’янських країнах у 1970-1980-х рр.
- •2. Кризи політ. Систем у зарубіжних слов’янських країнах у 1980-1990-х рр.
- •3. Особливості процесу демонтажу командно-адміністративної системи в зарубіжних слов’янських країнах.
- •4. Встановлення режимів «народної демократії» в зарубіжних слов’янських країнах наприкінці 1940-х рр.
- •5. Спільне і специфічне в політичних системах слов’ян країн. В 1940-1960-х рр.
- •Репресії та судове свавілля в країнах регіону у другій половині 1940-1950 р.
- •Геополітичні зміни після краху комунізму в Східній Європі наприкінці 1980-х рр.
- •«Королівство Польське».
- •Відновлення незалежності Польщі. Основні етапи державотворення.
- •11. Визначення польських кордонів після Першої світової війни.
- •12. Радянсько-польська війна. Ризький мирний договір.
- •13. Польсько-литовські відносини 1918-1939 рр.
- •14. Розвиток конституційного процесу у міжвоєнній Польщі.
- •15. Внутрішньополітичний розвиток Польщі у 1918-1926 рр.
- •Державний переворот 1926 р. У Польщі.
- •Режим «санації» у Польщі, 1926-1935 рр.
- •Польща напередодні Другої світової війни, 1935-1939 рр.
- •Зовнішня політика Польщі у 1920-1930-х рр.
- •Німецький окупаційний режим у Польщі під час Другої світової війни.
- •Створення та діяльність польського еміграційного уряду в роки Другої світової війни.
- •Збройні формування польського руху опору в роки Другої світової війни.
- •«Польське питання» в роки Другої світової війни.
- •Пкнв і його програма.
- •Політична боротьба в Польщі, 1945-1948 рр.
- •Криза в Польщі 1956 р. Та її наслідки.
- •Криза 1968 р. І 1970 р. У Польщі та її наслідки.
- •Криза в Польщі у 1980-1981 рр. Запровадження воєнного стану.
- •«Круглий стіл» в Польщі, його результати та наслідки.
- •Розвиток Польщі у 1990-2010-х рр.
- •Чеські та словацькі землі в роки Першої світової війни.
- •33. Проголошення незалежності Чехословаччини, основні етапи державотворення.
- •34. Визначення кордонів Чехословаччини після Першої світової війни
- •35. Державно-політичний устрій міжвоєнної Чехословаччини
- •36. Внутрішньополітичний розвиток Чехословаччини у 1918-1938 рр.
- •37. Мюнхенський диктат. «Друга республіка» в Чехословаччині.
- •38. «Протекторат Богемія та Моравія».
- •39. «Незалежна Словацька республіка».
- •Створення та діяльність чехословацького еміграційного уряду під час Другої світової війни.
- •Словацьке національне повстання, 1944 р.
- •Уряд національного фронту Чехословаччини. Кошицька програма.
- •Чеське національне повстання, 1945 р.
- •Політична боротьба в Чехословаччині у 1945-1948 рр.
- •Режим к.Готвальда в Чехословаччині.
- •46. Розвиток Чехословаччини в 1950-1960-х рр.
- •47. «Празька весна».
- •48. Політика «нормалізації» в чсср ті її результати.
- •49. «Ніжна революція» в Чехословаччині.
- •50. Розпад Чехословацької федерації та його причини.
- •51. Розвиток Словацької республіки у 1993-2010-х рр.
- •52. Розвиток Чеської республіки у 1993-2010-х рр.
- •53. Сербія і Чорногорія у Першій світовій війні.
- •54. «Держава словенців, хорватів та сербів».
- •55. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
- •56. Визначення кордонів Королівства схс після Першої світової війни.
- •57. Державно-політичний устрій Королівства схс.
- •58. Внутрішньополітичний розвиток Королівства схс у 1918-1929 рр.
- •60. Особливості внутрішньополітичного розвитку Королівства Югославія у період регентства, 1934-1941 рр.
- •61. «Квітнева війна» 1941 р. Та розчленування Югославії.
- •62. «Незалежна Держава Хорватія».
- •63.Партизанських рух в Югославії в роки Другої світової війни.
- •64. Створення авнвю та його діяльність.
- •65. Рух четників в Югославії в роки Другої світової війни.
- •66. Переговори «Тіто-Шубашич». Тимчасовий коаліційний уряд Югославії.
- •67. Створення фнрю.
- •68. Особливості політичного режиму й.Тіто в Югославії.
- •69. Конфлікт «Сталін-Тіто» та його наслідки для Югославії.
- •70. «Самоврядувальний соціалізм» в Югославії.
- •71. Зовнішня політика Югославії у 1950-1980-х рр.
- •Розпад сфрю та його причини.
- •73.Проголошення незалежності Словенії та Хорватії у 1991 р.
- •74.Причини і наслідки міжетнічної війни у Боснії та Герцеговині.
- •75.Причини і наслідки Косовської кризи.
- •76. Союзна Республіка Югославія (1992-2003)
- •77. Розпад конфедерації Сербії і Чорногорії. Сербія і Чорногрія на сучасному етапі
- •78. «Македонська проблема» у відносинах балканських країн
- •79. Болгарія у Першій світовій війні
- •80. Нейський мирний договір
- •81. Державно-політичний устрій Болгарського царства
- •Уряд о. Стамболійського в Болгарії.
- •Державний переворот червня 1923 р. Режим о.Цанкова в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії 1934 р. Та його наслідки.
- •Зовнішня політика Болгарії у міжвоєнний період.
- •Болгарія в роки Другої світової війни (1939-1945). Підсумки війни для країни.
- •Політика царя Бориса ііі в Болгарії.
- •Державний переворот в Болгарії вересня 1944 р. Та його наслідки.
- •Рух опору в Болгарії під час Другої світової війни.
- •90. Політична боротьба в Болгарії в 1945-1947 рр.
- •Тоталітарний режим в Болгарії, 1948-1953 рр.
- •Авторитарний режим т.Живкова в Болгарії.
- •93. Розвиток Болгарії у 1990-2010-х рр.
Польща напередодні Другої світової війни, 1935-1939 рр.
Період 1935-1939 рр. у внутрішньому стані був відносно стабільним. Основні події, пов’язані з Польщею, розвивалися на зовнішньополітичній арені.
На початку 30-х років Польща пішла на зближення з Німеччиною і уклала з нею у 1934 р. пакт про ненапад. Тим самим Польща відмовилась від укладення договору про колективну безпеку між Францією, Чехословаччиною та СРСР.
У 1938 р. Польща прийняла участь у поділі Чехословаччини. Така недалекоглядна політика призвела до втрати реального союзника. Восени 1938 р. Німеччина запропонувала Польщі дати згоду на приєднання до Німеччини міста Данциг. Польща відмовилась. Між двома країнами став дуже швидко наростати конфлікт. 1 вересня 1939 р. Німеччина здійснила агресію проти польщі. Почалась друга світова війна.
Лідери Польської Республіки під час її створення заклали небезпечний потенціал саморуйнування, загарбавши етнічно непольські території та проводячи щодо них політику колонізації. Це неодмінно породжувало опір непольського населення (ОУН на українських землях) і давало можливість сусіднім державам висувати територіальні претензії та підтримувати сепаратистські рухи.
Зовнішня політика Польщі у 1920-1930-х рр.
У 1920 -х рр. Польща бере активну участь в роботі над проектами європейського врегулювання, до яких сам Юзеф Пілсудський не без підстав ставився скептично. Проте вже в той час проявляються тенденції до створення індивідуальної системи безпеки для Польщі, яка ґрунтувалася б на принципі двосторонніх угод. Перші неофіційні і напівофіційні кроки в цьому напрямку Маршал здійснив майже відразу після повернення до влади.
Позиція Польщі щодо проектів загальної безпеки була доброзичливою, але дипломати на чолі з міністром закордонних справ Августом Залеським добре відчували недосконалість декларативних засобів, які не могли додати нічого нового до Статуту Ліги Націй. Скептичним було і ставлення до пан’європейського руху, який, з моменту виступу Арістида Бріана, став вселяти підозри, що Франція готова таким шляхом реалізувати свої приватні інтереси на шкоду інтересам Польщі.
На початку 1930-х рр. найбільш істотного значення для східноєвропейських країн набувають горизонтальні зв’язки – тобто взаємини один з одним, а не з великими державами. Істотно зростає і потенціал зовнішньої політики Польщі, що виражається у кількості зв’язків і відносин, які вона була здатна підтримувати одночасно. У цей період її зовнішня політика вже не підпорядковувалась лише інтересам відносин з великими державами.
З початку 1930-х років Польща ставить себе в опозицію по відношенню до ініціатив великих держав – нові проекти об’єктивно не відповідають її інтересам, а політики усвідомлюють інтерес країн, відокремлюючи його від загального інтересу миру в Європі.
Для зовнішньої політики Польщі став переломним 1932 р., оскільки саме тоді починають проявлятися тенденції формування політичного курсу нового типу. Слідом за спробами включитися в процес творення європейського порядку, покликаного гарантувати мир і стабільність, польська дипломатія докладала зусиль для вирішення потенційно конфліктних питань на двосторонній основі. Виразами цієї лінії стають договори про ненапад, підписані з СРСР і Німеччиною у 1932 і 1934 роках відповідно.
Потрібно теж зауважити відсутність альтернативних стратегій в політиці Польщі після 1934 р., завданням якої стало збереження досягнутого положення на максимально тривалий термін. Необхідно також відзначити і деяку втрату чутливості польського керівництва в сприйнятті змін європейських відносин.
Таким чином, у зовнішній політиці Польща продовжувала намічений ще на початку 1920-х років курс на певне лавірування між Німеччиною та СРСР. Подібний курс відповідав державним інтересам Польщі і виходив з реальних передумов зовнішньополітичної, економічної та військової потужності як Німеччини, так і Радянського Союзу. Пілсудський і, в певній мірі, його послідовники чітко уявляли собі, що рано чи пізно їх країні доведеться воювати або з нацистами, або з комуністами, і прагнув лише уникнути найстрашнішого – війни на два фронти проти Німеччини і СРСР. Однак у вересні 1939 р. сталося саме це.
