16. Державний переворот 1926 р. У Польщі.

СИТУАЦІЯ В КРАЇНІ НАПЕРЕДОДНІ ДЕРЖАВНОГО ПЕРЕВОРОТУ

17 березня 1921 р. В Польщі була прийнята конституція, за якою повноваження глави держави були обмежені. Ю. Пілсудський вирішив поки що не висувати свою кандидатуру на посаду президента.

Грудень 1922 р. Першим президентом Польської держави було обрано Г. Нарутовича, а Ю. Пілсудський формально відійшов від керівництва державою. Через тиждень першо­ го президента було вбито. Був обраний новий президент — Станіслав Войцеховський.

В країні почалося безладдя: • міжпартійні суперечки; • протистояння президента і сейму; . • часто змінювалися уряди (за 8 років незалежної Польщі їх змінилося 13); • погіршення економічної ситуації; • зросли безробіття, ціни, інфляція; • активізувалися виступи робітників і селян (страйки, де­ монстрації). Значна частина поляків прагнула сильної влади, яка змогла б навести в країні порядок. Такою людиною вони бачили Ю. Пілсудського.

Внутрішньополітична нестабільність сприяла зміцненню авторитету Ю. Пілсудського, який виступав за створення робітничо-селянського уряду, передачу землі селянам, за участь робітників у керівництві виробництвом. Водночас він відстоював необхідність «сильної влади», чим здобув авторитет серед офіцерів і солдатів.

Вище зазначені обставини свідчили про слабкість парламентської республіки. Вади парламентського ладу, відстала економічна структура, нерівномірність розвитку країни, економічна блокада з боку Німеччини та СРСР, криза в армії зрештою привели до перевороту 1926 р. і встановлення режиму "санації" (оздоровлення).

12 травня 1926 р. військові під командуванням Пілсудського, який вирішив повернутися до політичного життя, почали наступ на Варшаву. У вуличних боях урядові війська зазнали поразки. Переворот значною мірою підтримувався населенням, яке сподівалося на покращання життя. Пілсудський, що користувався авторитетом національного героя, встановив одноосібну владу.

Його прихід до влади збігся з економічною стабілізацією у країні, що дало можливість закріпитися встановленому режиму. Втричі збільшився експорт вугілля, пожвавилися машинобудівні галузі промисловості, зросли транспортні перевезення. В економіку Польщі було залучено англійські, американські та німецькі інвестиції. Зменшилося безробіття, зміцнів курс злотого. На селі збирали добрі урожаї.

16. Режим «санації» у Польщі, 1926-1935 рр.

РЕЖИМ “САНАЦІЇ” 12 травня 1926 р. В Польщі відбувся державний переворот. Була встановлена диктатура Ю. Пілсудського. Вона отри­ мала назву режиму “санації”, тобто “оздоровлення” політич­ ної системи й економічного життя країни.

ПРИЧИНИ ВСТАНОВЛЕННЯ АВТОРИТАРНОГО РЕЖИМУ “САНАЦІЇ5’ Ю. ПІЛСУДСЬКОГО 1. Невирішеність економічних проблем після встановлення в Польщі державності. 2. Загострення соціальних суперечностей. 3. Внутрішньополітична нестабільність, часта зміна урядів. 4. Неспроможність урядів, які часто змінювалися, розв'язати комплекс політичних, соціальних, економічних і національ­них суперечностей. 5. Політика полонізації етнічних народностей внаслідок вклю­чення їх до Польської держави і виникнення у зв’язку з цим національних проблем (національні меншини в Польщі ста­новили 40% населення). 6. Вплив на Польщу диктатур і авторитарних режимів у євро­пейських країнах (Італії, Угорщині, Болгарії та ін.). 7. Боязнь більшовицького впливу.

Причини успіху перевороту 1926 р.:

1. Ю. Пілсудського підтримали офіцери, робітники, ліві сили.

2. Популярність у народі лозунгу “санації” економічного і по­ літичного життя країни. 3. Різні верстви населення Польщі прагнули мати “сильну вла­ду” для наведення порядку в країні. Конституція 1935 р. закріпила режим особистої влади.

СУТЬ РЕЖИМУ “САНАЦІЇ” Політична влада в країні:

1. Ю. Пілсудський відмовився від посади президента і зосере­див у своїх руках усю повноту влади, встановивши в країні одноособову владу.

2. Уряд, сейм, сенат, суди, армія підкорялися Ю. Пілсудському.

3. Уряд став незалежним від парламенту. 4. Обмежено роль сейму.

5. Зберігалися незначні залишки парламентської демократії. 6. Обмежено дії політичних партій.7. Заборонено офіцерам вступати в будь-які партії.

8. Проводилася тверда національна політика, зневажалися пра­ва національних меншин, хоча й робилися спроби знайти з ними порозуміння.

9. Обмежено свободу слова і друку. 10. Проводилися репресії проти опозиції.

11. Велася рішуча боротьба проти будь-яких проявів незадово­ лення. Було скасовано низку громадянських прав.

12. У випадку загострення протиріч у державі стало можливим запровадження воєнного стану.

В галузі економіки: 1. Відсутність централізованого управління.

2., Країну було поділено на економічні райони.

3. Ю. Пілсудський підтримав панування різних форм власності.

4. Держава сприяла розвитку підприємницької діяльності, на­ давала державні субсидії.5. Уряд сприяв розвитку промислового виробництва.

6. Було зміцнено курс власної валюти — злотого.

7. Надавалася підтримка великим землевласникам.

Наслідки панування режиму “санації”:

1. Зміцнилися позиції правлячих кіл Польщі.

2. Було досягнуто стабілізації економіки завдяки активній до­ помозі країн Антанти і США.3. Залишилося невирішеним аграрне питання.

4. Економічна криза в Польщі 1929-1933 рр. звела нанівець усі успіхи проведення політики “оздоровлення” економі­ки.