4.7 Пожежна безпека

Причинами виникнення пожежі в лабораторії можуть бути: коротке замикання електромережі при пошкодженні ізоляції, запалення горючих речовин при використанні відкритого полум’я, при прямому ударі блискавки в будівлі, занесенні високих потенціалів блискавкою в лабораторію по видовженим конструкціям, перегрів електрообладнання при перевантаженнях

Система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом установлення на об'єкті, блискавковідводів, які складаються з блискавкоприймачів, струмовідвідних спусків та заземлювачів.

Протипожежний інвентар знаходиться тільки в спеціально визначених місцях. Для гасіння пожежі передбачений внутрішній протипожежний водопровід, в приміщенні знаходяться ємності з піском і пожежні щити. У виробничих приміщеннях є вогнегасники: водяні ВВ-5, порошкові вогнегасники ВП-6 та ВП-1. Приміщення лабораторії забезпечено автоматичною пожежною сигналізацією з тепловими сповіщувачами [].

Таблиця 6. Показники пожежо- і вибухонебезпечності речовин та матеріалів. Класифікація об’єкта за пожежо- і вибухонебезпечністю та влаштуванням блискавкозахисту

Речовини, що мають обіг у виробництві, ГОСТ	Агрегатний стан речовин в нормальних умовах	Горючість, займистість	Показники пожежо- і вибухонебезпечності, °С			Межа запалення		Вибухо небезпечні суміші з повітрям		Вогненасні засоби	Категорія приміщення за ОНТП 24-86	Клас приміщення, згідно з ПУЕ[67]	Категорія об’єкта і тип зони захисту щодо влаштування блискавкозахисту, згідно з БН 305-77
			Температура спалаху	Температура займання	Температура самозаймання	% об’ємних	мг/м3	Категорія	Група
Папір ГОСТ 1760-86	твердий	горючий	230	230	330	-	-	-	-	Вода	В	2	П-ІІа
Дерево ГОСТ 23827-79	твердий	горюче	300	300	430	-	-	-	-	Вогнегасникводяний, пісок
Етанол ГОСТ 5964-93	твердий	горючий	13	41	365	1,71-48	10	ПА	Т2	Вода, вогнегасник порошковий
Гума ГОСТ 7338-90	твердий	горючий	220	-	-	-	-	-	-	Вогнегасник водяний порошковий	-	-	-

Список літератури

1. Ревина А.А., Баранова Е.К., Мулюкин А.Л. «Некоторые особенности воздействия кластерного серебра на дрожжевые клетки Candida utilis» Электронный научный журнал «ИССЛЕДОВАНО В РОССИИ»

2. Патон Б.Є. та співавт., 2009; Сімонов П.В., Солом’яний О.Ю., 2010; Chekman I.S. et al., 2011; Mendez-Vilas A., 2011; Чекман І.С. та співавт., 2012

3. Theron J. et al., 2008; Gang L. et al., 2011; Giannossa L.C. et al., 2013

4. Чекман І.С., Сімонов П.В., 2012; Rai M. Et al., 2014

5. Galdiero S. et al., 2011; Rai M. et al., 2014

6. Elechiguerra J.L. et al., 2005; Khandelwal N. et al., 2014)

7. Baram-Pinto D. et al., 2009; Galdiero S. et al., 2011; Khandelwal N. et al., 2014

8. Borkow G., Gabbay J., 2005; 2009; Gabbay J. et al., 2006; Grass G. et al., 2011

9. Bowman M.C. et al., 2008; Di Gianvincenzo Р. et al., 2010; Papp I. et al., 2010

10. Номер патенту: 92950Опубліковано: 10.09.2014Автори: Суберляк Олег Володимирович, Семенюк Наталія Богданівна, Скорохода Володимир Йосипович, Костів Уляна Василівна

11. 6. Оленин А.Ю., Низамов Т.Р., Лисичкин Г.В. Геометрия и оптические свойства серебряных наночастиц, формирующихся при восстановлении нитрата серебра в мицеллярной среде.// XII конференция молодых ученых «Актуальные проблемы неорганической химии: наноматериалы и материалы для энергетики», 2012, Звенигород, С. 34

12. Zhang S. and Crow S.A. Jr. Toxic Effects of Ag(I) and Hg(II) on Candida albicans and C. maltosa: a Flow Cytometric Evaluation. Applied and Environmental Microbiology. 2001, Vol. 67, No. 9. Р. 4030-4035. 13.

13. Dibrov, P., Dzioba, J., Gosink, K.K., and Häse, C.C. Chemiosmotic Mechanism of Antimicrobial Activity of Ag+ in Vibrio cholerae. Antimicrobial Agents and Chemotherapy, 2002, Vol. 46, No. 8. Р. 2668-2670.

14. Е.Н. Петрицкая, Л.Ф. Абаева, Д.А. Рогаткин, К.С. к вопросу о токсичности наночастиц серебра при пероральном введении коллоидного раствора // Альманах клинической медицины № 25’2011

15. Alt V., Bechert Th., Steinrücke P. et al. An in vitro assessment of the antibacterial properties and cytotoxicity of nanoparticulate silver bone cement // Biomaterials. 2004. V.25, Issue 18. P.4383-4391.

16. Крутяков Ю.А., Кудринский А.А., Оленин А.Ю. и др. Синтез и свойства наночастиц серебра: достижения и перспективы // Успехи химии 77 (3) 2008 С. 242–269. 6.

17. David D. Evanoff Jr., Chumanov G. Synthesis and Optical Properties of Silver Nanoparticles and Arrays // Chem. Phys. Chem. – 2005. – Vol. 6. – P. 1221–123

18. Maria Eugenia F. Brollo, Roma n Lo pez-Ruiz, Diego Muraca, Compact Ag@Fe3O4 Core-shell Nanoparticles by Means of Single-step Thermal Decomposition Reaction//Scientific reports – 2014 - 4 :6839 |DOI:10.1038/srep0683

19. А. О. Прискока Дослідження гострої токсичності наночастинок срібла за внутрішньоочеревинного введення // Фармакологія та лікарська токсикологія, № 1 (37)/2014

20. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний і соціальний аспекти Б. Є. Патон, В. Ф. Москаленко, І. С.Чекман, Б. О. Мовчан // Вісник Національної академії наук України. – 2009. – № 6. – С. 76–80.

21. Subchronic inhalation toxicity of silver nanoparticles / Sung J. H., Ji J. H., Park J. D. [et al.] // Toxicological sciences. – 2009. – V. 108. – № 2 – P. 452–461

22. Наказ міністерства охорони здоров’я України № 502 від 14.12.2001, м. Київ

23. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М., Туряб Л.В.,Лико Х.І. Практикум з охорони праці. – Львів, 2000 – 350 с.

24. Лазарева Н.В. , Левіной Є.Н. Шкідливі речовини в промисловості. Довідник для хіміків , інженерів і лікарів. Видав. 7-е пев. і доп. В трьох томах. «Хімія» 1976.

25. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха: СНиП 2.04.05-85. – М.: Cтройиздат, 1986

26. ДБН В.2.5-28-2006 «Естественное и искусственное освещение».

27. Макаров Г. В. «Охрана труда в химической промышленности», М.: Химия, 1989.

28. ДБН В 1.1.-7-2002. «Пожежна безпека об’єктів будівництва»

29. Рябов И.В. Пожарная безопасность веществ и материалов, применяемых в химической промышленности. – М.Химия, 1970.

Реферат

Звіт про НДР: 65с., 6 таблиць, 18 рисунків,29 джерел.

Об’єкт дослідження – колоїдні розчини наночастинок срібла.

Предмет дослідження – вплив умов синтезу на властивості отриманих частинок.

Мета роботи - є вивчення впливу методів синтезу наночастинок срібла (НЧС) на їх фізико-хімічні властивості, біологічну активніть та біомедичне використання.

Методи дослідження - спектрофотометричний аналіз, трансмісійна електронна мікроскопія, інфрачервона Фур’є-спектроскопія.

В роботі було показано, що розмір НЧС залежить від ряду параметрів – кількості відновника, його хімічної природи, рН середовища.

Встановлено, що при додаванні маскимальної кількості відновника, розмір частинок зменшується. Пояснення такого процесу лежить в конкуренції процесів зародкоутворення і росту зародків, причому швидкість першого процесу домінує над другим.

Продемонстровано агрегацію та, у деяких випадках розчинення НЧС при взаємодії їх із слиною людини. Розчинення НЧС із розміром до 5 нм у слині можна пояснити найбільшою їх реакційною здатністю та біоактивністю. Зменшення розмірів НЧС призводить до переважання полощі поверхні над об’ємом, відповідною активністю поверхневих атомів срібла.

Створення нанокомпозиту магнетит/срібло потребує подальших досліджень, зокрема в плані стабілізації таких систем, та підбору оптимальних параметрів синтезу з метою регулювання розмірів кластерів срібла.

Ключові слова: наночастинки, наносрібло, колоїдний розчин, Магнетит, кластери, нанокомпозит.

 

Abstract

Scientific report: 65p., 6 tables, 18 figures, 29 sources.

Object of study - colloidal solutions of silver nanoparticles.

Subject of research - the influence of synthesis conditions on the properties of the obtained particles.

Purpose - is to study the influence of methods of synthesis of silver nanoparticles (SNP) for their physicochemical properties, bioactive and biomedical use.

Methods - spectrophotometric analysis, transmission electron microscopy, IR-Fourier spectroscopy.

In this paper it was shown that the size of SNP depends on a number of parameters - reducing the number of its chemical nature, pH.

It was established that the addition amount maskymalnoyi reducing the size of the particles decreases. The explanation of this process lies in the competition process nucleation and growth of embryos, and the speed of the first process dominates the second.

Demonstrated aggregation and, in some cases SNP dissolution of the interaction with human saliva. SNP Dissolution of up to 5 nm in saliva can explain most of their reactivity and bioactivity. Reducing the size of SNP leads to the predominance rinse the surface above volume corresponding active surface atoms of silver.

Creating of the nanocomposite magnetite / silver requires further research, particularly in terms of stabilization systems and selection of optimal synthesis parameters to regulate the size of the clusters of silver.

Keywords: nanoparticles, nanosilver, colloidal solution, magnetite, clusters, nanocomposite.